24 липня 2019 року м.Дніпросправа № 200/262/19 2-а/200/3/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року у справі № 200/262/19 (2-а/200/3/19) (суддя Лукінова К.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №3 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Іотова Данила Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №814520 від 24.12.2018р..
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, позивач просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що керований ним транспортний засіб зареєстрований на ТОВ «ТЕЛЕСВІТ» не використовується як таксі та для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з огляду на наступне.
Постановою серії ЕАВ №814520 від 24.12.2018р., ОСОБА_1 було визнано виним в порушенні вимог ч.3 ст.121 КУпАП та п.31.3 (б) Правил дорожнього руху і притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 7).
За фабулою постанови, 24.12.2018р. о 11 год. 24 хв., в м. Дніпрі, проспект Слобожанський, 29а, позивач керував автомобілем Renault Fluence 1.5 D, номерний знак НОМЕР_1 , який не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3 (б) ПДР.
Вищевказаною постановою позивача притягнено до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, накладено штраф у розмірі 340 грн..
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, вказав, що автомобіль під керуванням позивача належить юридичній особі, через що і використовується з метою отримання прибутку, оскільки метою створення будь-якої юридичної особи є виключно отримання прибутку. Враховуючи наведене, автомобіль Renault Fluence 1.5 D, номерний знак НОМЕР_1 , підлягає обов'язковому технічному контролю.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху (далі - ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно п. 31.3 «б» ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частиною 3 ст.121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності слугувало керування транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно такий контроль не пройшов.
Як встановлено судом із копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб, яким керував позивач, марки Renault моделі Fluence, рік випуску 2011, тип - легковий автомобіль седан-В, зареєстрований за ТОВ «ТЕЛЕСВІТ», повна маса 1 777 кг., маса без навантаження 1350 кг..
З огляду на аргументи заявленого позову, керування транспортним засобом, позивачем не заперечується, однак в обґрунтування протиправності винесення оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності зазначає, що транспортний засіб, яким він керував, не підлягає обов'язковому технічному контролю.
З такою позицією позивача колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1,7 статті 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
Згідно положень ч. 2 наведеної статті обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Частиною 4 цієї статті визначено, що порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання даної норми Кабінетом Міністрів України винесено Постанову від 30.01.2012 № 137, якою затверджений Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок № 137).
Відповідно до п. 1 даного Порядку № 137 вказаний Порядок визначає процедуру проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Пунктом 2 Порядку № 137 визначено поняття «транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку» - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку (пп. 15).
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що обов'язковому технічному контролю підлягають транспортні засоби, зокрема, легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, якщо строк їх експлуатації перевищує два роки.
Отже, однією із визначальних обставин, є мета фактичного використання автомобіля, а саме отримання прибутку від здійснення діяльності з перевезення пасажирів або вантажів.
Згідно з пункту 1 статті 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що на час складання спірної постанови автомобіль, яким керував позивач, використовувався для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
В даному випадку, автомобіль під керуванням позивача не є об'єктом обов'язкового технічного контролю, а тому, постанова серії АР №649780 від 19.03.2019 прийнята відповідачем без з'ясування усіх обставин справи та підлягає скасуванню.
Враховуючи вище викладене, апеляційну скаргу позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 червня 2019 року у справі № 200/262/19 (2-а/200/3/19) - скасувати і ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №814520 від 24.12.2018р., щодо притягнення ОСОБА_1 , за правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП, та накладення на нього штрафу у розмірі 340 грн..
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч.3 ст.272 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Л.А. Божко
суддя А.В. Шлай