22 липня 2019 року м. Дніпросправа № 520/4225/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Лащенко Р.В.,
за участю сторін (представників): позивач ОСОБА_1 П ОСОБА_2 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Сліденко А.В.) у справі №520/4225/19 за позовом ОСОБА_3 до Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бегунц А.О., Лях О.П., Яковенко М.М. про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бегунц А.О., Лях О.П., Яковенко М.М. про:
визнання протиправною бездіяльності з приводу невидачі негайно 10.04.2019 належним чином оформленої та виготовленої копії скороченої постанови (вступної та резолютивної частини) від 10.04.2019 у справі № 2040/6197/18 та зобов'язання видати належним чином оформлену та виготовлену копію скороченої постанови (вступної та резолютивної частини) від 10.04.2019 у справі № 2040/6197/18;
визнання протиправною бездіяльності з приводу невидачі належним чином оформленої та виготовленої копії повного тексту постанови від 10.04.2019 у справі № 2040/6197/18 та зобов'язання видати належним чином оформлену та виготовлену копію повного тексту постанови від 10.04.2019 у справі № 2040/6197/18;
визнання протиправною бездіяльності з приводу ненадання можливості ознайомлення з технічним записом судового засідання щодо апеляційного розгляду справи № 2040/6197/18 та зобов'язання надати можливість ознайомитись із технічним записом судового засідання щодо апеляційного розгляду справи № 2040/6197/18;
визнання протиправною бездіяльності з приводу ненадання копії технічного запису судового засідання щодо апеляційного розгляду справи № 2040/6197/18 та зобов'язання надати копію технічного запису судового засідання щодо апеляційного розгляду справи № 2040/6197/18.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що бездіяльність відповідача, оскаржена позивачем, не є самим відправленням правосуддя, також вважає, що без встановлення судом всіх обставин у справі не можна дійти висновку про відсутність спору взагалі, крім того, фактична відмова у прийнятті позову є порушенням права позивача на справедливий суд, тощо.
Відповідач не скористався правом подання відзиву.
В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. До суду апеляційної інстанції відповідач подав заяву про розгляд справи у відсутності його представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки заявник оскаржує саме процесуальну діяльність професійних суддів, котра хоча і вчиняється поза межами відкритого судового засідання, але має прямий та безпосередній стосунок саме до відправлення правосуддя, адже і виготовлення й видача судових рішень, і доступ до судової справи у межах часу на виготовлення судового акту є невід'ємними елементами відправлення правосуддя.
Суд вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 частково задоволено позов ОСОБА_3 по справі № 2040/6197/18, а саме: визнано протиправним та скасовано запис про податкову заставу № 15508802 від 22.09.2015 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; визнано протиправним та скасовано запис про податкову заставу № 15901471 від 18.07.2016 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; визнано неправомірним та скасовано акт опису майна Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 278 від 17.09.2015; визнано неправомірним та скасовано акт опису майна Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 8303-25 від 18.07.2016.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі № 2040/6197/18 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 скасовано; прийнято в цій частині постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до ГУ ДФС у Харківській області, Східної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області; в іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 по справі № 2040/6197/18 - залишено без змін.
Заявами від 10.04.2019, від 12.04.2019, від 15.04.2019, від 17.04.2019, від 23.04.2019 позивач звертався до відповідачів з приводу одержання скороченого судового рішення, повного судового рішення, а також одержання доступу до матеріалів судової справи, ознайомленням з технічним записом і протоколом судового засідання та отримання їх копій.
Проте вимоги процесуального законодавства судом апеляційної інстанції, як зазначає позивач, виконано не було, що і послугувало зверненню останнім до суду з вищевказаним позовом.
Статтею 55 Конституції України дійсно встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Проте в даному випадку між позивачем на відповідачем (судом/суддями) такі правовідносини не виникають, а отже такі справи не підсудні судам.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноваження на виконання функцій держави, а тому суди та судді при розгляді ними, у тому числі і адміністративних справ, не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Крім того, за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та КАС України, дотримання вимог процесуального закону є обов'язками суду під час здійснення правосуддя у конкретній справі; законодавство України не передбачають можливості розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду (судді) вчинення яких регламентовано нормами процесуального законодавства, оскільки такі дії/бездіяльність пов'язані з розглядом судової справи навіть після його завершення. Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).
Дії суду (судді), вчинені при виконанні своїх обов'язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду й вирішення в судових засіданнях в особливій, установленій законом процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), також є процесуальними, а не управлінськими. Оскарження в будь-який спосіб процесуальних актів, дій (бездіяльності) судів і суддів при розгляді конкретної справи поза передбаченим процесуальним законом порядком не допускається.
Судом враховуються і правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена зокрема постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження №11-669апп18) та постанові від 03.04.2019р. №820/5586/16.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовом щодо оскарження бездіяльності суду (суддів), порядок вчинення яких регламентовано нормами КАС України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявлений позивачем позов не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства, у тому числі і в порядку адміністративного судочинства.
У Висновку № 3 (2002 ) Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, здійснені оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (у тому числі, наприклад, надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися, щонайбільше, поданням позову незадоволеної сторони проти держави.
В тому числі вищенаведене відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі №520/4225/19 за позовом ОСОБА_3 до Другого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Бегунц А.О., Лях О.П., Яковенко М.М. про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 липня 2019 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва