25 липня 2019 року м. Дніпросправа № 193/403/19(2-а/193/16/19)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу інспектора 3 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рухайла Олега Геннадійовича на рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року (суддя 1-ї інстанції Шумська О.В.) у справі №193/403/19(2-а/193/16/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рухайла Олега Геннадійовича про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі,-
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 3 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рухайла Олега Геннадійовича про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАВ № 965921 від 05.03.2019 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у даній справі.
Позов обґрунтовано тим, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 126 КУпАП, оскільки Правил дорожнього руху України він не порушував, проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора та завершував проїзд на зелених миготливий сигнал. Також зазначив, що відповідно до пп. «в» п. 8.7.3 ПДР зелений миготливий сигнал світлофору дозволяє рух транспортного засобу. Крім того, п. 8.11 ПДР України дозволяється проїжджати перехрестя на жовтий сигнал світлофора за умови неможливості зупинити транспортний засіб, не вдаючись до екстреного гальмування, та за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Позивач вказує, що не міг зупинитись безпосередньо перед перехрестям та, продовжуючи рух, не створював іншим учасникам дорожнього руху жодних перешкод.
Рішенням Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Постанову ЕАВ № 965921 від 05.03.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху скасовано, закрито справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позвоних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач під час патрулювання 05.03.2019 у м. Кривому Розі на вул. Дніпропетровське шосе, близько 14 год. 20 хв. був помічений транспортний засіб «Фольксваген» з державними номерними знаками НОМЕР_1 , який на увімкнений жовтий сигнал світлофора, проїхав перехрестя по вул. вул. Дніпропетровське шосе, після чого зазначений транспортний засіб було зупинено з дотриманням ПДР. Вказаний факт правопорушення вбачається з відеозапису, а саме на світлофорі яким керувався позивач є додаткове цифрове табло, яке інформує водіїв про час до наступного перемикання сигналу світлофора. Керований транспортний засіб позивачем був на значній відстані від перехрестя коли увімкнувся зелений миготливий сигнал світлофору, що попереджає про наступне ввімкнення забороненого сигналу світлофору. Отже, позивач керуючи автомобілем мав змогу виконуючи вимоги п.12.1, 2.3 (б), 8.7.3. (ґ), ПДР, зупинитись перед світлофором як того вимагає п. 8.10 ПДР. Таким чином, вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо недоведеності відповідачем вини позивача у вчиненні порушень вимог чинного законодавства.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, 05.03.2019 інспектором 3 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рухайлом Олегом Геннадійовичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ № 965921 від 05.03.2019, якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП України.
Підставою для складення означеної постанови став встановлений відповідачем факт, що позивач - ОСОБА_1 05.03.2019 близько 14-20 год. у м. Кривому Розі по вул. Дніпровське шосе, керуючи транспортним засобом Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 проїхав перехрестя на увімкнений жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів, чим порушив п. п.8.7.3 «г» Правил дорожнього руху України.
Позивач проти вчинення ним означеного вище адміністративного правопорушення заперечує, вказує на безпідставність застосованого адміністративного стягнення, оскільки обставини справи не відповідають дійсності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не створив своїми діями перешкод у русі іншим учасникам дорожнього руху, тобто з урахуванням дорожньої ситуації позивач забезпечив безпеку дорожнього руху, що є однією із умов продовження руху в разі ввімкнення жовтого сигналу, яка визначена п.8.11 ПДР.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до п.8.7.3 «ґ» Правил дорожнього руху сигнали світлофора мають такі значення: жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Згідно із ч.2 ст.122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Отже, проїзд на заборонений сигнал світлофора створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП.
Разом з тим, відповідно до п.8.10 ПДР у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.
Згідно із п.8.11 ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відеозапис, який був наданий відповідачем до суду першої інстанції, у розумінні ст.251 КУпАП є доказом в справі про адміністративне правопорушення.
З дослідженого відеозапису вбачається, що хоча позивач фактично почав перетин пішохідного переходу на зелений сигнал світлофора, а проїхав його на жовте значення світлофору, з урахуванням п. 8.10 ПДР, не вдаючись до екстреного гальмування та не створюючи перешкод для інших учасників руху, у зв'язку з чим його дії, враховуючи положення п.8.11 ПДР, не можливо розцінювати як порушення вимог п.8.7.3 «ґ» ПДР.
При цьому, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не створив своїми діями перешкод у русі іншим учасникам дорожнього руху.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки надані відповідачем докази не свідчать про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена вказаною нормою права.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.
З огляду на викладене, передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора 3 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рухайла Олега Геннадійовича залишити без задоволення.
Рішення Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2019 року у справі №193/403/19(2-а/193/16/19) за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Рухайла Олега Геннадійовича про визнання дій незаконними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва