(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
23 липня 2019 року м. Житомир справа № 240/4754/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії,
встановив:
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.12.2018 було задоволено позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2017 по 31.12.2017, без обмеження максимального розміру пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2017 по 31.12.2017, без обмеження максимального розміру пенсії.
Позивач подав до суду заяву у якій просив ухвалити додаткове судове рішення до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2018 року по справі №240/4754/18, яким встановити судовий контроль за виконанням рішення суду, зобов'язавши відповідача - Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області, подати у місячний строк з моменту набрання додатковим рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України).
Позивачем було подано заяву про вирішення питання щодо ухвалення додаткового судового рішення за його відсутності.
Представника відповідача було подано відзив на заяву про ухвалення додаткового судового рішення за змістом якого він просив відмовити у її задоволенні.
Розглянувши подану позивачем заяву про ухвалення додаткового судового рішення суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Нормами ч.3 ст. 252 КАС України визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Обґрунтовуючи заяву позивач посилається на те, що при ухваленні рішення від 04.12.2018 не було вирішено одну з позовних вимог, оскільки не було вирішено питання щодо встановлення судового контролю, яке було зазначено у позовній заяві.
Перевіривши матеріали заяви й вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового судового рішення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приписами ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Наведена норма визначає перелік позовних вимог, які можуть бути вирішенні адміністративним судом.
Водночас, питання встановлення судового контролю є процесуальним питанням пов'язаним з виконанням рішення у адміністративній справі, є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов'язань у межах відповідної справи.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналіз наведених норм свідчить на користь висновку, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Наведені обставини свідчать, що при ухваленні рішення від 04.12.2018 у справі №240/4754/18 судом було вирішено усі заявлені позовні вимоги.
Відтак, твердження позивача щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до вимог статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, є помилковими, а його заява безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.С. Токарева