31.05.07р.
Справа № А23/227
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка-Діалог", м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про визнання акту перевірки в частині недійсним, скасування рішень № 0000102601/1/6443, № 0000092601/1/6444 від 03.04.07
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Лямченкова О.М. дов. від 01.03.07, №01 представник
Радченко А.І. дов. від 01.03.07, №02 представник
Від відповідача: Циба А.В. дов. від 23.01.07, №1318/9/10-012 держподатінспектор
Сотнікова Л.Г. дов. від 15.05.07, №9466/9/10-10 головдержподатінспектор
Петрова Н.М. дов. від 12.02.07, №2816/9/10-012 заст. начальника
Позивач звернувся з позовом та просить визнати недійсними пункти акту перевірки Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №18/23-426/33338309 від 06.03.07: п.3.1.1 - в частині, що стосується заниження позивачем скоригованого валового доходу; п.3.1.2 - в частині, що стосується завищення позивачем валових витрат; п.3.1.5 - в частині, що стосується заниження позивачем податку на додану вартість; визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 03.04.07 №0000092601/1/6444, №0000102601/1/6443.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зроблений неправильний висновок про порушення позивачем п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: не включено до складу валового доходу вартість безоплатно отриманих від ТОВ "Верстатолив" товарів, оскільки ТОВ "Верстатолив" постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13.04.06 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, припинено підприємницьку діяльність банкрута. Фактично заборгованість позивача перед ТОВ "Верстатолив" за отримані товари врегульована шляхом укладення договору про відступлення права вимоги № 44УПТ між ТОВ "Верстатолив" і ТОВ "Інвестоптімбуд", про що позивач повідомлений 03.10.05.
Крім того, відповідачем необґрунтовано виключено із складу валових витрат суми витрат на юридичні послуги, надані ТОВ "Степ-Сім", ТОВ "Інвестоптімбуд", з посиланням на відсутність належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують надання таких послуг.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що під час перевірки були виявлені певні порушення позивачем норм діючого податкового законодавства, що призвело до заниження валового доходу через не включення до складу валового доходу вартості безоплатно отриманих товарів у сумі 249645,64 грн, завищення валових витрат в сумі 2046911,66 грн., а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 409383,00 грн. у зв'язку з включенням відповідних сум до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість без надання документального підтвердження використання юридичних послуг у господарській діяльності позивача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, (відповідачем) проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.07.05 по 30.09.06, за результатами якої складений акт № 18/23-426/33338309 від 06.03.07.
Під час перевірки встановлено, що в порушення п.1.23 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижений скоригований валовий доход у ІІ кварталі 2006 року на вартість безоплатно отриманих товарів від ТОВ "Верстатолив" у сумі 249645,64 грн., оскільки ТОВ "Верстатолив" в судовому порядку 13.04.06 визнаний банкрутом, стосовно нього відкрита ліквідаційна процедура, що в силу Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" свідчить про те, що строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав. Станом на 13.04.06 відсутні вимоги щодо сплати боргу позивача перед ТОВ "Верстатолив", грошова або інша компенсація вартості отриманих від ТОВ "Верстатолив" товарів не надана, у зв'язку з чим товари, передані позивачеві ТОВ "Верстатолив", слід вважати безоплатно наданими.
В порушення п.1.32. ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем в ІІІ ті ІV кварталах 2005 року завищені валові витрати на суму витрат з операцій по наданню юридичних послуг, здійснених в межах укладених договорів з ТОВ "Степ-Сім", ТОВ "Інвестоптімбуд", оскільки до перевірки позивачем не надано жодних документальних підтверджень щодо звернення замовником послуг (позивачем) до апеляційних господарських судів з метою захисту власних інтересів, а також не надані документальні підтвердження, з якими процесуальними документами та у якому судовому процесі апеляційної інстанції приймав участь замовник юридичних послуг. Надані до перевірки документи (акти прийому-передачі виконаних юридичних послуг) не встановлюють факту надання юридичних послуг ТОВ "Степ-Сім", ТОВ "Інвестоптімбуд" в адрес позивача, крім того не надано документального підтвердження використання отриманих послуг у господарської діяльності.
Виявлені факти стали підставою для висновку відповідача щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість в порушення пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 15.03.07 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№0000102601/0/5098, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 614074,50 грн. (з них основний платіж - 409383,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -204691,50 грн.).
№0000092601/0/5099, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 848725,45 грн. (основний платіж -574138,50 грн., штрафні (фінансові) санкції - 274586,95 грн.)
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги - без задоволення.
03.04.07 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
№0000102601/1/6443 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 614074,50 грн.
№0000092601/1/6444 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 848725,45 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Щодо висновку відповідача про заниження позивачем валового доходу у ІІ кварталі 2006 року на вартість безоплатно отриманих товарів від ТОВ "Верстатолив" у сумі 249645,64 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в межах укладеного з ТОВ "Верстатолив" договору від 01.08.05 № 310, предметом якого є правовідносини сторін з поставки товарно-матеріальних цінностей, отримано від ТОВ "Верстатолив" товар загальну суму 249645,64 грн., в т.ч. ПДВ -41607,60 грн., що підтверджено видатковими накладними від 31.08.05 № 102, 103, податковими накладними від 31.08.05 №№ 219-08, 220-08.
Вартість товару -208038,04 грн. віднесена позивачем до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2005 року, сума податку на додану вартість - 41607,60 грн. до складу податкового кредиту.
13.04.06 господарським судом Дніпропетровської області винесена постанова у справі № Б29/153/06 про визнання ТОВ "Верстатолив" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури строком на 1 рік. Станом на 13.04.06 договірні зобов'язання позивачем не виконані, вимоги щодо сплати позивачем боргу відсутні.
Висновок відповідача про безоплатне надання позивачеві товару, зроблений на підставі зазначених фактів, суд вважає помилковим, таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Безоплатно надані товари в розумінні п.1.23 ст.1 цього Закону - це, в тому числі, товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.
Як вже зазналось, між позивачем та ТОВ "Верстатолив" укладений договір від 01.08.05 № 310, який за своєю правовою суттю є договором поставки, оплатним, відповідно до якого на покупця покладається обов'язок здійснити оплату за отриманий товар.
Факт відсутності вимоги щодо сплати за товар з боку продавця станом на момент визнання продавця в установленому порядку банкрутом не є підставою для визнання отриманого позивачем товару безоплатно наданим.
Виходячи з аналізу ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається відповідач, а також ст.25 цього Закону, яка визначає повноваження ліквідатора (в томі числі формування ліквідаційної маси; пред'явлення до третіх осіб вимог щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту), суд вважає, що з моменту визнання підприємства банкрутом грошові зобов'язання його боржників не припиняються, переданий ТОВ "Верстатолив" товар не набуває статусу безоплатно переданого.
Крім того, відповідачем не прийнятий той факт, що 03.10.05 в порядку ст.ст.512-519 ЦК України між ТОВ "Верстатолив" та ТОВ "Інвестоптімбуд" укладений договір № 44ІПТ уступки права вимоги, відповідно до умов якого право вимоги боргу з позивача (боржника) за договором № 310 від 01.08.05 перейшли до нового кредитора - ТОВ "Інвестоптімбуд", про що позивач, як того вимагає ст.516 ЦК України, письмово повідомлений 03.10.05 (т.2 а.с.96).
Правовим наслідком укладення угоди уступки права вимоги є заміна кредитора, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що фактичні обставини справи не дають підстав вважати, що придбаний у ТОВ "Верстатолив" за договором № 310 від 01.08.05 товар є безоплатно придбаний, або набув такого статусу на момент перевірки, внаслідок чого висновки відповідача щодо заниження валового доходу у ІІ кварталі 2006 року на суму 249645,64 грн. є безпідставними.
Стосовно заниження позивачем суми валових витрат та суми податкового кредиту, суд вважає висновки відповідача правильними.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, згідно пп. 5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну),
Як зазначено в пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Закон України "Про податок на додану вартість" встановлює, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (пп.7.4.1 п.7.4 ст.7).
У разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються (пп.7.4.4 п.7.4 ст.7).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем укладені договори з ТОВ "Степ-Сім" - № 17/01 від 17.01.05, з ТОВ "Інвестоптімбуд" - № 1210 від 12.10.05, за умовами яких ТОВ "Степ-Сім", ТОВ "Інвестоптімбуд" -продавці -зобов'язувались здійснити поставку товару позивачеві.
19.01.05 до договору № 17/01 від 17.01.05, 15.10.05 - до договору № 1210 від 12.10.05 сторонами за цими договорами укладені додаткові угоди № 2, якими сторони у зв'язку з втратою інтересу покупця (позивача) до зазначених в договорах товарів прийшли до згоди про припинення зобов'язань по постачанню товару і заміни зобов'язань сторін зобов'язанням по наданню контрагентами позивача юридичних послуг позивачеві, в тому числі, клієнтам позивача (третім особам).
Відповідно до умов додаткових угод № 2 виконавець зобов'язувався надавати від імені замовника (позивача) юридичні та консультаційні послуги клієнтам позивача:
- аналіз правової ситуації;
- підготовка рекомендацій по вирішенню правової ситуації;
- складання та подача необхідних для вирішення правової ситуації документів як в орган влади, місцевого самоврядування так і інші органи, підприємства і установи;
- складання позовних заяв, а також процесуальних документів, необхідних для ведення справ у судах;
- надання усних та письмових консультацій;
- представлення інтересів підприємств (клієнтів позивача) в судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних , третейських судах на всіх стадіях процесу, органах державної влади, організаціях, установах.
Юридичні послуги надаються в наступному порядку. Замовник (позивач) знаходить клієнта і укладає з ним договір про надання юридичних та консультаційних послуг. Клієнт на підставі укладеного з позивачем договору і відповідної додаткової угоди № 2 до договору № 17/01 від 17.01.05, до договору № 1210 від 12.10.05 видає представнику виконавця (ТОВ "Степ-Сім" , ТОВ "Інвестоптімбуд") довіреність на представлення своїх інтересів, а виконавець надає необхідні юридичні послуги.
Вартість кожного з виду послуг, визначених в додатковій угоді № 2 до договорів №№17/01 від 17.01.05, 1210 від 12.10.05, не обумовлена.
Підтвердженням виконання зазначених послуг є акти приймання-передачі виконаних (наданих) юридичних послуг (робіт), підписані позивачем та виконавцем, звіти виконавців, а також акти приймання-передачі виконаних (наданих) юридичних послуг (робіт), підписані позивачем та його клієнтами (копії актів та звітів долучені до матеріалів справи).
Із змісту актів приймання-передачі виконаних робіт по наданню юридичних послуг, звітів виконавців вбачається, що виконавцями надані послуги по справам клієнтів позивача у господарських судах (складені заперечення, клопотання та інші заяви, наданий кваліфікований захист майнових інтересів клієнтів, проведено у судових інстанціях розгляд господарських, адміністративних спорів, що виникли між клієнтом позивача та третіми особами) без посилання на конкретні, відповідні належні документи, без зазначення конкретних дій, терміну їх здійснення, а також вартості конкретного виду послуг. Документи, які б підтверджували фактичне надання таких послуг клієнтам позивача, вартість цих послуг для позивача (його витрат), позивачем, в тому числі на вимогу суду, не подані.
Згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В результаті дослідження поданих позивачем доказів в їх сукупності, суд вважає, що наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, звіти виконавців (ТОВ "Степ-Сім" , ТОВ "Інвестоптімбуд"), не є первинними документами, що підтверджують факт здійснення певної господарської операції, в даному випадку виконання робіт для позивача, а також вартість цих послуг саме для позивача як замовника.
Оскільки перелічені документи не містять визначених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язкових реквізитів, тому лише цих документів не достатньо для підтвердження факту здійснення позивачем відповідної господарської операції, і як слідство, для внесення відповідних даних до бухгалтерського обліку.
Ні під час перевірки, яка здійснювалась відповідачем, ні під час вирішення даного спору позивачем додаткові докази не подавались, заяви та клопотання з цього приводу не заявлялись. Представником позивача в судовому засідання надані пояснення, що додаткових документів у позивача немає і бути не може.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем безпідставно, в порушення зазначених вище норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат віднесена вартість юридичних послуг з посиланням на договори №№17/01 від 17.01.05, 1210 від 12.10.05, відповідно, в порушення Закону України "Про податок на додану вартість" -сума податку на додану вартість в складі вартості цих послуг віднесена до складу податкового кредиту. Дії відповідача щодо донарахування позивачеві з цього приводу податку на прибуток і податку на додану вартість та застосування до нього штрафних санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є правомірними.
Щодо вимог про визнання недійсним пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.5 акту перевірки № 18/23-426/33338309 від 06.03.07 суд вважає, що провадження у цій частині підлягає закриттю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Пунктом 6 Розділу VІІ Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів господарські суди вирішують за правилами Кодексу адміністративного судочинства України ті адміністративні справи, які підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року.
Підвідомчість -це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України в редакції на момент набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, якщо ці акти не відповідають законодавству і порушують права та охоронювані законом інтереси підприємств та організацій.
При цьому під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів -офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Акт №18/23-426/33338309 від 06.03.07, складений відповідачем за результатами проведеної планової документальної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства, - це, як зазначено в п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, є документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
З огляду на викладене, акт відповідача №18/23-426/33338309 від 06.03.07 не має обов'язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні ст.17 КАС України, акту - в розумінні ст.12 ГПК України, внаслідок чого відомості, зазначені в такому акті, не можуть бути оскаржені в господарському суді в порядку адміністративного судочинства.
Розгляд таких справ віднесений до юрисдикції місцевих загальних судів.
Керуючись ст.94, п.1 ч.1 ст.157, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська №0000092601/1/6444 від 03.04.07 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 81134,95 грн., із яких 62411,50 грн -основний платіж, 18723,45 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
В частині визнання недійсними пунктів 3.1.1, 3.1.2, 3.1.5 акту перевірки Державної податкової інспекції в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська № 18/23-426/33338309 від 06.03.07 провадження в адміністративній справі закрити.
В решті позову відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спілка-Діалог", м. Дніпропетровськ, 1,70 грн. судового збору.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
15.06.07