22.07.2019 р. Справа № 914/441/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши матеріали скарги: Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ
про визнання неправомірною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору межах виконавчого провадження ВП № 59275283, винесену 21.06.19р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області та зобов'язання начальника Стрийського міськрайонного відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області, скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП № 59275283
у справі №914/441/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м.Київ
до відповідача: Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго”, м.Моршин Львівської області
про стягнення 4201431,01грн.
Суб'єкт оскарження - державний виконавець Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федоришин Наталія Стефанівна.
За участю представників:
від позивача (скаржника): Конопліцький Ігор Васильович - представник;
від відповідача (боржника): Макота Мирон Іванович - директор;
від суб'єкта оскарження: Федоришин Наталія Стефанівна - державний виконавець
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила скарга №14/5-2043в від 10.07.2019р. (вх.№1895/19 від 11.07.2019р.) Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання неправомірною постанови про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору межах виконавчого провадження ВП № 59275283, винесену 21.06.19р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області та зобов'язання начальника Стрийського міськрайонного відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області, скасувати постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в межах виконавчого провадження ВП № 59275283.
Скарга №14/5-2043в від 10.07.2019р. (вх.№1895/19 від 11.07.2019р.) обґрунтована таким. Скаржник зазначає, що 05.07.2019р. на адресу стягувача надійшла постанова Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області від 05.06.19 №59275283 про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суд Львівської області від 17.12.15 №914/441/15, щодо стягнення з Комунального підприємства «Моршинтеплоенерго» на користь акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»: 2901683,54грн. основного боргу, 164997,92грн. пені, 174443,78грн. 3% річних, 795307,75грн. індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору (залишок заборгованості 3662149,57грн.). 02.07.19, як стверджує скаржник, на адресу стягувача надійшла постанова Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області від 21.06.19 №59275283 про зупинення вчинення виконавчих дій. Скаржник зазначає, що згідно з підпунктом 2 пункту 2 Розділу II Перехідні та прикінцеві положення Закону України від 03.11.2016 № 1730-VІII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» (далі - Закон № 1730) Закон № 1404 «Про виконавче провадження», було доповнено, зокрема ст.34, частиною четвертою такого змісту: "4. Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду". Скаржник стверджує, що стягувач не заперечує, що боржника включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії на підставі Закону 1730; дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії; та на підставі цього закону і були внесенні доповнення до Закону України "Про виконавче провадження " щодо зупинення вчинення виконавчих дій визначених ст.34. Скаржник зазначає, що Закон №1730 не врегульовує стягнення судового збору, а ч.4 . ст.3 4 Закону №1404 не передбачає зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору. Однак, як стверджує скаржник, постановою ДВС від 21.06.19 №59275283 зупинено вчинення виконавчих дій і у частині стягнення судового збору, який становить 73080,00грн. і на момент подання скарги не погашений. Враховуючи вищенаведене скаржник вважає, що вказані обставини унеможливлюють застосування до даних правовідносин, щодо примусового стягнення судового збору норм Закону № 1730, а отже і пункту 10 частини першої статті 34 Закону №1404 в межах виконавчого провадження № 59275283.
Згідно із витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Щигельська О.І., скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на дії державного виконавця для розгляду передано судді Іванчук С.В.
Ухвалою суду від 11.07.2019 року прийнято скаргу №14/5-2043в від 10.07.2019р. (вх.№1895/19 від 11.07.2019р.) Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.07.2019р.
З метою повного і всестороннього з'ясування та дослідження всіх обставин по скарзі, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача, для надання можливості боржнику та суб'єкту оскарження надати письмові пояснення на скаргу, ухвалою суду від 17.07.2019р. відкладено розгляд скарги на 22.07.2019р.
В судове засідання 22.07.2019р. скаржник (стягувач) явку повноважного представника забезпечив, який вимоги скарги підтримав з підстав викладених у скарзі та просить скаргу задоволити.
В судове засідання 22.07.2019р. боржник явку повноважного представника забезпечив, який подав пояснення за вх.№30075/19 від 22.07.2019р. на скаргу. В даних поясненнях за вх.№30075/19 від 22.07.2019р. боржник зазначає, що постанова державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій прийнята у відповідності до встановленого законом порядку, а дії державного виконавця вчинені під час здійснення виконавчого провадження є законними та правомірними, оскільки вчинені у відповідності до Закону України “Про виконавче провадження”, так як постанова про відкриття виконавчого провадження від 05.06.2019 та про його зупинення винесена на підставі єдиного документу - наказу Господарського суду Львівської області, виданого 17.12.2015, в якому зазначена сума, що підлягає до стягнення, в т. ч. судовий збір. Тому, на думку боржника, на виконання одного виконавчого документу, державним виконавцем може бути вчинено лише одну виконавчу дію, що й було виконано останнім, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 34 та ст. 35 ЗУ “Про виконавче провадження”. Також стягувач зазначає, що розгляд та виконання судових наказів в його частинах Законом України “Про виконавче провадження” не передбачено, тому, задоволення скарги позивача та скасування постанови в частині унеможливить виконання державним виконавцем судового рішення.
В судове засідання 22.07.2019р. з'явився державний виконавець, який вимоги скарги заперечив та подав відзив на скаргу за вх.№30061/19 від 22.07.2019р. У відзиві на скаргу за вх.№30061/19 від 22.07.2019р. державний виконавець зазначає, що оскаржувана постанова від 21.06.2019р. про зупинення вчинення виконавчих дій на всю суму вказану у наказі суду винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та стягувач, на думку державного виконавця, мав би пред'явити окремі накази, зокрема на стягнення основного боргу та судового збору у справі №914/441/15.
Відповідно до частин 1, 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, сукупно оцінивши докази, які мають значення для розгляду по суті скарги, Господарський суд Львівської області,
Рішенням Господарського суду Львівської області від 06.04.2015р. у справі №914/441/15 позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволено частково та стягнуто з Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго” 2901683,54грн. основного боргу, 164997,92грн. пені, 174443,78грн. 3% річних, 795307,75грн. індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2015р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2016р. вказане рішення суду залишено без змін та набрало законної сили. На примусове виконання цього рішення господарським судом Львівської області 17.12.2015р. видано відповідний наказ.
05.06.2019р. старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федоришин Н.С.винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59275283 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 про стягнення з Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго” 2901683,54грн. основного боргу, 164997,92грн. пені, 174443,78грн. 3% річних, 795307,75грн. індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору (залишок заборгованості 3662149,57грн.).
21.06.2019р. старшим державним виконавцем Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Федоришин Н.С. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій ВП №59275283 з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 про стягнення з Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго” 2901683,54грн. основного боргу, 164997,92грн. пені, 174443,78грн. 3% річних, 795307,75грн. індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору (залишок заборгованості 3662149,57грн.). Дана постанова від 21.06.2019р. обґрунтована тим, що КП “Моршинтеплоенерго” відноситься до підприємств що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз". З огляду на вказані обставини та керуючись п.10 ч.1 ст.34, ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем постановлено зупинити вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 про стягнення з Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго” 2901683,54грн. основного боргу, 164997,92грн. пені, 174443,78грн. 3% річних, 795307,75грн. індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору (залишок заборгованості 3662149,57грн.).
Згідно із ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII набув чинності 30.11.2016, і визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Метою вказаного закону є поліпшення фінансового становища теплопостачальних підприємств життєзабезпечення, запобігання їхнього банкрутства, забезпечення фінансової стабільності та уникнення кризових ситуацій під час проходження опалювального періоду. Врегульовує питання щодо заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме спожиті природний газ, електричну енергію (ст. ст. 1, 2 Закону № 1730-VIII). Вказаним законом внесені зміни до ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає зупиненню у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).
При цьому, ч. 4 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.
Згідно із ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Таким чином, нормами Закону України «Про виконавче провадження», зокрема ч. 4 ст. 34 вказаного Закону, встановлено вичерпний перелік заборгованості, виконавче провадження за якою підлягає зупиненню і розширеного тлумачення такого переліку не передбачено. Частиною 4 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» не передбачено зупинення виконавчих дій щодо стягнення з боржника суми судового збору (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.04.2018р. у справі №922/669/17).
Відповідно до наказу Господарського суду Львівської області від 17.12.2015 у справі №914/441/15 з Комунального підприємства “Моршинтеплоенерго” підлягає стягненню на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 2901683,54грн. основного боргу, 164997,92грн. пені, 174443,78грн. 3% річних, 795307,75грн. індексу інфляції та 73080,00грн. судового збору. Судовий збір в розмірі 73080,00грн. боржником не сплачено, що не заперечено учасниками справи, а виконавчі дії щодо виконання судового наказу від 17.12.2015року постановою державного виконавця від 21.06.2019р. зупинені, в тому числі щодо стягнення судового збору у справі №914/441/15. Відтак, доводи скаржника щодо неправомірного зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення з боржника судового збору є обґрунтованими.
Таким чином, постанова державного виконавця щодо зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору винесена 21.06.2019р. в межах виконавчого провадження ВП № 59275283 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області є неправомірною.
Згідно з нормами ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, а також співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
У справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини встановив порушення Україною принципу «належного урядування». Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (п. 70).
Саме на державу покладається обов'язок забезпечити ефективне виконання судових рішень або, принаймні, вчинити всі необхідні та достатні дії з метою такого виконання. Отже, в силу зазначеного на ДВС покладався обов'язок вжити відповідних заходів з примусового виконання рішення суду об'єктивно, у розумні строки, неупереджено, вчиняючи реальні, а не формальні дії. Суд наголошує, що мова в цьому контексті йде не стільки про фактичне виконання судового рішення, а скільки про вжиття всіх належних та ефективних заходів з метою такого виконання.
Відповідно до ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження №59275283 постанову від 21.06.2019р. про зупинення вчинення виконавчих дій в частині судового збору постановлено старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області Федоришин Н.С., відтак, відповідно порядку визначеного положеннями ч.ч. 1, 3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності, та вимог ч.2 ст.343 ГПК України, підлягають частковому задоволенню вимоги про зобов'язання усунення порушень. (Постанова Великої палати Верховного Суду від 24.04.2019, № 914/3587/14|12-34гс19)
Виходячи із вищенаведеного та керуючись ст.ст. 76, 77, 79, 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Скаргу №14/5-2043в від 10.07.2019р. (вх.№1895/19 від 11.07.2019р.) Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” задоволити частково.
Визнати неправомірною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій в частині стягнення судового збору в розмірі 73080,00грн. межах виконавчого провадження ВП № 59275283, винесену 21.06.19р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області.
Зобов'язати державного виконавця Стрийського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Львівської області Федоришин Н.С. усунути порушення щодо зупинення вчинення виконавчих дій від 21.06.19р. у виконавчому провадженні ВП № 59275283 в частині витрат по сплаті судового збору в розмірі 73080,00грн.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 24.07.2019р.
Суддя Іванчук С.В.