Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"16" липня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/985/18
Господарський суд Житомирської області у складі
судді Шніт А.В.
секретар судового засідання Степанченко О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Конопліцький І.В., дов. №14-181 від 13.05.2019,
від відповідача: Бас А.М., ордер на надання правової допомоги серія ЖТ №37675 від 21.01.2019;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"
про стягнення 2134343,21грн
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" про стягнення 2 134 343,21грн боргу, із яких: 239 269,39грн 3% річних, 1 026 342,57грн пені, 868 731,25грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків згідно умов договору купівлі-продажу природного газу №17-222-Н від 11.04.2017 в частині оплати поставленого природного газу.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 509, 526, 530, 549, 610-612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.175, 193, 216, 230, 231 Господарського процесуального кодексу України.
09.11.2018 позовну заяву залишено без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу та строку їх усунення.
19.11.2018 до суду від позивача надійшло клопотання №14/4-2983 від 14.11.2018 про усунення недоліків позовної заяви, до якого додано оригінал платіжного доручення №6009967 від 12.11.2018 про сплату судового збору, докази направлення даного клопотання на адресу відповідача.
Ухвалою господарського суду від 19.11.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
07.12.2018 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву №125 від 07.12.2018 (а.с.60-66, т.1), згідно якого відповідач зазначає, що природний газ, який передається за договором, використовується ним виключно для постачання побутовим споживачам, при цьому законодавством визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. До відзиву додано копію договору банківського рахунку №2603/7760 (а.с.70-74, т1) , копії спільних протокольних рішень (а.с.75-106, т.1) .
13.12.2018 представником позивача подано до суду відповідь на відзив №14/4-3240 від 11.12.2018 (а.с.107-114, т.1), згідно якої позивач вказує, що затверджений нормативним актом механізм розподілу коштів не впливає на договірні зобов'язання сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами, а лише визначає механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на спеціальних рахунках. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно заперечень на відповідь на відзив №02 від 09.01.2019 (а.с.121-138, т.1) відповідач просить відмовити ПАТ "НАК "Нафтогаз" у задоволенні позовних вимог, оскільки оплата за природний газ проводилася в порядку та на умовах, визначених Постановами КМУ, постановами НКРЕ, з дотриманням договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень.
Ухвалою від 23.04.2019 постановлено закрити підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 15.05.2019.
В судовому засіданні 15.05.2019 оголошено перерву до 28.05.2019.
Ухвалою суду від 28.05.2019 постановлено провадження у справі № 906/985/18 зупинити до перегляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у подібних правовідносинах у справі №924/296/18.
Ухвалою суду від 01.07.2019 поновлено провадження у справі; розгляд справи по суті призначено на 16.07.2019.
16.07.2019 до суду надійшли пояснення позивача №14/42201в від 12.07.2019 (а.с.112-119, т.2).
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
11.04.2017 між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продаж природного газу №17-222-Н (далі - договір) (а.с. 25-30, т.1), згідно з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2017 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 1.2 договору, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що сторони узгодили обсяг поставки газу у квітні - вересні 2017 року.
Відповідно до п. 3.2, п. 3.3, п.3.4 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість. Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів, визначених п.3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності).
У розділі 5 договору визначено ціну на природний газ за 1000 куб.м. природного газу - 5930,40грн з ПДВ (п. 5.1. договору).
Згідно з п. 5.3. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Як передбачено п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20 (Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 (Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст.. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (девяностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. № 20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. №20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів які перевищують цей 5 денний строк.
Пунктом 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
У разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення (п. 7.2. договору).
У відповідності до п. 11.1. цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 квітня 2017 року, і діє в частині продажу природного газу до 30 вересня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
На підставі актів приймання-передачі природного газу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передало, а ТОВ "Поліссягаз" отримало природний газ на загальну суму 20 873 875,29грн (а.с. 31-36, т.1):
- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 на суму 8 358 341,34грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2017 на суму 3 640 862,33грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2017 на суму 2 407 190,87грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2017 на суму 2 109 867,20грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2017 на суму 7 787 624,20 грн;
- акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2017 на суму 2 569 980,35грн.
Водночас на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" №20 від 11.01.2005 (далі - Порядок №20) між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Житомирській області, Департаментом фінансів Житомирської обласної державної адміністрації, Управлінням фінансів Коростишівської районної державної адміністрації, Управлінням праці та соціального захисту населення Коростишівської райдержадміністрації, ТОВ "Поліссягаз" та Національної акціонерною компанією "Нафтогаз України" підписано спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету:
- №2728 від 19.05.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 4 453 787,56грн за природний газ за 2017 рік за договором №17-222-Н від 11.04.2017 (а.с. 168-172, т. 1);
- №2992 від 21.06.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 2 329 069,00грн (а.с.75-79, т.1);
- №3137 від 20.07.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 384 836,41грн (згідно Додатку №1 від 16.08.2017, яким п.2.7. спільного протокольного рішення від 20.07.2017 №3137 викладено в новій редакції. Додаток набирає чинності з моменту його підписання сторонами) (а.с 80-86, т. 1);
- №3242 від 16.08.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 399 200,00грн (а.с. 87-91, т.1);
- №3584 від 20.09.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 297 200,00грн (а.с. 92-96, т.1);
- №1015 від 20.11.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 3 515 193,00грн (а.с. 97-101, т.1).
Згідно п.5.2. Спільних протокольних рішень - рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цими спільними протокольними рішеннями.
Суд дослідив, що спільні протокольні рішення містять лише посилання на договір №17-222-Н від 11.04.2017 без конкретизації періоду зобов'язання.
Згідно інформації позивача (операції за договором №17-222-Н ТОВ "Поліссягаз"), всі підписанні протокольні рішення держава профінансувала в повному обсязі (а.с. 83-87, т.2), що також не заперечувалося представниками сторін у судовому засіданні.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
З положень ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.193 ГК України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Оцінюючи умови договору, суд звертає увагу, що в п. 6.1 міститься загальна умова оплати за газ - це 100% поточна оплата протягом місяця купівлі-продажу природного газу.
У той же час, сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Статтею 12 ГК України передбачено, що держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання є, зокрема, регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій.
Наведене регулювання реалізовано шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (далі - Порядок від 11.01.2005 №20).
Відповідно до Порядку від 11.01.2005 №20 держава взяла на себе бюджетне зобов'язання із відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населенню, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.
Наслідком підписання спільних протокольних рішень на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 є фактична зміна визначеного у договорі №17-222-Н від 11.04.2017 порядку і строку проведення розрахунків за природний газ відносно сум, які охоплюються такими рішеннями, оскільки підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором від №17-222-Н від 11.04.2017.
Вказана Постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2017 року №951 із 01.01.2018.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256 запроваджено механізм фінансування субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню.
Затверджений постановою №256 Порядок визначає, зокрема, що відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання).
Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначений Порядками, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов'язаних із газопостачанням населенню, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто держава офіційно визнає неспроможність підприємств паливно-енергетичного комплексу забезпечити вчасні розрахунки в цій частині (залежно від рівня наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній ліцензованій території діяльності).
Визнаючи неможливість розрахунків у цій частині підприємствами паливно-енергетичного комплексу, держава, приймаючи відповідні нормативно-правові акти, змінює характер регулювання відповідних правовідносин, що склалися між сторонами на підставі укладених між ними договорів.
Відтак правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі наданих пільг і субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулівного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. На виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти, до яких належить Порядок від 11.01.2005 №20 та Порядок №256 від 04.03.2002.
Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов'язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема адміністративного (бюджетного), застосування, чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.
Аналогічного правового висновку дійшла об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.05.2018 у справі №924/296/18.
Отже, суд приходить до висновку, що для нарахування пені на кошти бюджетної субвенції, якими частково погашалися борги за газ відповідача перед позивачем, та для застосування наслідків порушення грошового зобов'язання, визначених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб сплата коштів відповідачем за газ була здійснена поза межами порядку, встановленого всіма Спільними протокольними рішеннями - тобто із простроченням одноденного періоду зарахування коштів, що передбачалося розділом 3 всіх Спільних протокольних рішень.
До таких висновків прийшов і Верховний Суд при вирішенні аналогічних спорів у постановах по справах №926/33/17 від 13.03.2018, №924/590/16 від 04.05.2018.
Доказів про такі порушення з боку відповідача позивачем у справу не подано.
Водночас, судом також приймається до уваги, що лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями. Інша частина оплачувалась коштами ТОВ "Поліссягаз" та порядок таких розрахунків визначений умовами договору.
Оскільки суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином та у встановлений Спільними протокольними рішеннями строк здійснив розрахунок за газ коштами бюджетних субсидій, то всі ці кошти повинні бути виключені із нарахування на них всіх видів санкцій (пеня, інфляційні та 3% річних) за прострочення розрахунків по договору купівлі-продажу природного газу від 11.04.2017 № 17-222-Н між сторонами. При цьому сама по собі дата фактичного зарахування коштів за Спільними протокольними рішеннями на рахунки позивача не має значення, оскільки вказані кошти не повинні враховуватися позивачем у розрахунках позовних вимог із дати набрання ними чинності.
Твердження позивача про те, що до часу отримання коштів по Спільних протокольних рішеннях не було впевненості про їх фактичне надходження, а тому за усі періоди прострочення розрахунків за газ позивач має право нарахувати санкції на повну суму боргу, суд відхиляє.
Суд також відхиляє твердження відповідача, що всі розрахунки із позивачем було здійснено на підставі Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", що затверджений Постановою НКРЕКП №2516 від 30.09.2015, а тому відповідач не міг вплинути на розподіл коштів, зважаючи на наступне. Згідно пункту 2 розділу 1 вказаного Алгоритму, дія цього Алгоритму не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком газопостачального підприємства та його структурних підрозділів із оптовим продавцем природного газу, операторами газотранспортної та газорозподільних систем відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.
Таким чином, судом встановлено наступне:
- акт приймання-передачі природного газу на суму 8 358 341,34грн підписано сторонами 30.04.2017.
Прострочення зобов'язання із оплати отриманого природного газу з урахуванням п.6.1. Договору за вказаним актом виникло 26.05.2017.
Спільними протокольними рішеннями №2728 від 19.05.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 4 453 787,56грн та №2992 від 21.06.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 2 329 069,00грн змінено строк оплати за зобов'язаннями згідно акту від 30.04.2017 на загальну суму 6 782 856,56грн.
ТОВ "Поліссягаз" здійснено оплату за зобов'язаннями згідно акту від 30.04.2017 на суму 1 575 484,78грн в період із 19.05.2017 по 10.07.2017;
- акт приймання-передачі природного газу на суму 3 640 862,33грн підписано сторонами 31.05.2017.
Прострочення зобов'язання із оплати отриманого природного газу з урахуванням п.6.1. Договору за вказаним актом виникло 26.06.2017.
Спільними протокольними рішеннями №3137 від 20.07.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 384 836,41грн (згідно Додатку №1 від 16.08.2017, яким п.2.7. спільного протокольного рішення від 20.07.2017 №3137 викладено в новій редакції. Додаток набирає чинності з моменту його підписання сторонами), №3242 від 16.08.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 399 200,00грн, №3584 від 20.09.2017 про організацію взаєморозрахунків на суму 297 200,00грн змінено строк оплати за зобов'язаннями згідно акту від 31.05.2017 на загальну суму 1 081 236,41грн.
ТОВ "Поліссягаз" здійснено оплату за зобов'язаннями згідно акту від 31.05.2019 на суму 2 559 625,92грн в період із 10.07.2017 по 18.10.2017;
- акт приймання-передачі природного газу на суму 2 407 190,87грн підписано сторонами 30.06.2017.
Прострочення зобов'язання із оплати отриманого природного газу з урахуванням п.6.1. Договору за вказаним актом виникло 26.07.2017.
Спільним протокольним рішенням №1015 від 20.11.2017 про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 3 515 193,00грн змінено строк оплати за зобов'язаннями згідно акту від 30.06.2017 на загальну суму 885 390,01грн.
ТОВ "Поліссягаз" здійснено оплату за зобов'язаннями згідно акту від 30.06.2017 на суму 1 521 800,86грн в період із 18.10.2017 по 20.11.2017;
- акт приймання-передачі природного газу на суму 2 109 867,20грн підписано сторонами 31.07.2017.
Прострочення зобов'язання із оплати отриманого природного газу з урахуванням п.6.1. Договору за вказаним актом виникло 26.08.2017.
Спільним протокольним рішенням №1015 від 20.11.2017 про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 3 515 193,00 грн змінено строк оплати за зобов'язаннями згідно акту від 31.07.2017 на загальну суму 2 109 867,20грн.
- акт приймання-передачі природного газу на суму 1 787 624,20 грн підписано сторонами 31.08.2017.
Зобов'язання із оплати отриманого природного газу з урахуванням п.6.1. Договору за вказаним актом виникло 26.09.2017.
Спільним протокольним рішенням №1015 від 20.11.2017 про організацію взаєморозрахунків на загальну суму 3 515 193,00 грн змінено строк оплати за зобов'язаннями згідно акту від 31.08.2017 на загальну суму 519 926,79грн.
ТОВ "Поліссягаз" здійснено оплату за зобов'язаннями згідно акту від 31.08.2017 на суму 1 267 697,41грн в період із 21.11.2017 по 08.12.2017.
- акт приймання-передачі природного газу на суму 2 569 980,35грн підписано сторонами 30.09.2017.
Прострочення зобов'язання із оплати отриманого природного газу з урахуванням п.6.1. Договору за вказаним актом виникло 26.10.2017.
ТОВ "Поліссягаз" здійснено оплату за зобов'язаннями згідно акту від 30.09.2019 на суму 2 569 980,35грн в період із 08.12.2017 по 19.01.2018.
Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 1 026 342,57грн пені суд зазначає наступне.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як передбачено ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно п.7.2. Договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день його прострочення.
Враховуючи обставини, викладені вище, здійснивши власний розрахунок пені, суд задовольняє позовні вимоги про її стягнення на загальну суму 360 267,21грн, із яких:
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 - 30 683,65грн за період прострочення із 26.05.2017 по 09.07.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2017 - 78 908,04грн за період прострочення із 26.06.2017 по 17.10.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2017 - 89 259,11грн за період прострочення із 26.07.2017 по 19.11.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2017 - 63 527,51грн за період прострочення із 26.08.2017 по 19.11.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2017 - 38 426,93грн за період прострочення із 26.09.2017 по 07.12.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2017 - 59 461,97грн за період прострочення із 26.10.2017 по 18.01.2018.
Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення 239 269,39грн 3% річних та 868 731,25грн інфляційних втрат.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.
Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи обставини, викладені вище, суд вважає обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення із відповідача 3% річних на загальну суму 85 319,52грн, із них:
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 - 7 364,09грн за період прострочення із 26.05.2017 по 09.07.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2017 - 18 937,97грн за період прострочення із 26.06.2017 по 17.10.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2017 - 22 187,32грн за період прострочення із 26.07.2017 по 19.11.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2017 - 14 913,65грн за період прострочення із 26.08.2017 по 19.11.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2017 - 8 876,70грн за період прострочення із 26.09.2017 по 07.12.2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2017 - 13 039,79грн за період прострочення із 26.10.2017 по 18.01.2018.
Під час перевірки наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат судом встановлено наступне.
Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.
При цьому слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.
Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).
Тобто, враховуючи викладене, інфляційні втрати необхідно нараховувати лише за умови існування заборгованості повний місяць.
Судом здійснено власний розрахунок інфляційних втрат, згідно якого заборгованість відповідача становить 159 386,47грн, із них:
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.04.2017 - 3 959,48грн за період червень 2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.05.2017 - 9 552,02грн за період липень 2017 - вересень 2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.06.2017 - 55 455,81грн за період серпень 2017 - жовтень 2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.07.2017 - 68 022,41грн за період вересень 2017 - жовтень 2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 31.08.2017 - 7 431,24грн за період жовтень 2017 - листопад 2017;
- за актом приймання-передачі природного газу від 30.09.2017 - 14 965,51грн за період листопад 2017 - грудень 2017.
Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Враховуючи факт неналежного виконання ТОВ "Поліссягаз" своїх зобов'язань на підставі договору №17-222-Н купівлі-продажу природного газу від 11.04.2017, позовні вимоги підлягають задоволенню на загальну суму 604 973,20грн, з яких 85 319,52грн - 3% річних, 159 386,47грн - інфляційних втрат, 360 267,21грн - пені.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 666 075,36грн пені, 153 949,87грн 3% річних, 709 344,78грн інфляційних втрат суд відмовляє.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 1 ст.129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд.6, ідентифікаційний код 20077720) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул.Київська, буд. 55, ідентифікаційний код 39809534) задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (12501, Житомирська обл., м. Коростишів, вул.Київська, буд.55, ідентифікаційний код 39809534) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720):
- 360 267,21грн пені;
- 85 319,52грн 3% річних;
- 159 386,47грн інфляційних втрат;
- 9 074,60грн судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 24.07.19
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу;
2, 3 - сторони (рек. з пов.)