61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
23.07.2019 Справа № 905/1061/19
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Бутовій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №905/1061/19
за позовом Волноваського районного центру зайнятості, м. Волноваха Донецької області,
до Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха Донецької області,
про стягнення в розмірі 78 656,28 грн.,-
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Позивач, Волноваський районний центр зайнятості, м. Волноваха, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Волноваської районної державної адміністрації, м. Волноваха Донецької області, про стягнення в розмірі 78 656,28 грн.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилається на неправомірну відмову Волноваською районною державною адміністрацією погасити виплати по безробіттю звільненому працівникові ОСОБА_1 , яку згодом було поновлено на роботі на підставі судового рішення.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі №905/1061/19, визначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
24 червня 2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позовних вимог заперечує, аргументуючи це тим, що ОСОБА_1 вже було отримано вихідну допомогу у розмірі 66 059, 76 грн., середній заробіток за вимушений прогул у розмірі 29 086, 82 грн. та допомогу по безробіттю у розмірі 78 656, 28 грн., а тому відповідач не вбачає правових підстав стягнення допомоги по безробіттю у розмірі 78 656, 28 грн.
1 липня 2019 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач проти обставин, викладених відповідачем у відзиві, заперечує, посилаючись на приписи Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідно до яких роботодавець зобов'язаний відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та дату проведення судового засідання повідомлені належним чином.
За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.
З'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, надані до матеріалів справи, суд,-
Розпорядженням Голови Волноваської районної державної адміністрації за № 15рк від 18 травня 2018 року ОСОБА_1 було звільнено з посади на підставі ч. 3 ст. 10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та п. 5 ст. 41 Кодексу законів про працю України.
7 червня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до позивача з заявою про надання статусу безробітного та з заявою про призначення виплати допомоги по безробіттю.
Наказом Волноваського районного центру зайнятості № НТ180607 від 7 червня 2018 року ОСОБА_1 присвоєно статус безробітного.
Наказом Волноваського районного центру зайнятості № НТ180614 14 червня 2018 року ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю у розмірі 70 відсотків середнього доходу та відкладено виплату допомоги у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з ПОУ або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку на строк до 8 червня 2019 року.
Наказом Волноваського районного центру зайнятості № НТ180619 від 19 червня 2018 року ОСОБА_1 розпочато виплату допомоги по безробіттю.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/4185/18-від 7 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації задоволено частково та визнано протиправним і скасовано Розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді та вирішено зобов'язати Волноваську районну державну адміністрацію нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2018 року по 7 серпня 2018 року.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року по справі № 805/4185/18-а зазначене рішення залишено без змін.
Розпорядженням Голови райдержадміністрації за № 6-рк від 2 травня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/4185/18-від 7 серпня 2018 року поновлено ОСОБА_1 на посаді з 18 травня 2018 року та зобов'язано виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2018 року по 7 серпня 2018 року.
Наказом Волноваського районного центру зайнятості № НТ190503 від 3 травня 2019 року ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.
Наказом Волноваського районного центру зайнятості № НТ190511 від 11 травня 2019 року прийнято рішення про повернення коштів за рахунок роботодавця на підставі п. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
11 травня 2019 року позивач направив претензію про повернення допомоги по безробіттю, сплачену громадянці ОСОБА_1 , у зв'язку з поновленням її на роботі за рішенням суду в сумі 78 656, 28 грн. на адресу відповідача.
16 травня 2019 року відповідачем було направлено відповідь на претензію за вих. № 01-38-819, відповідно до якої відповідач повідомив про неможливість відшкодувати зазначені виплати без рішення суду.
Відповідно до п.6 Положення про державну службу зайнятості, затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України від 15 грудня 2016 року № 1543, Служба виконує завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції, визначені Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення».
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітним визнається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. Частиною 1 ст. 43 Закону встановлено, що особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, має право набути статусу безробітного.
Статус безробітного надається за їх особистою заявою з першого дня реєстрації у відповідному центрі зайнятості.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
П. 1 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону визначено термін «загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у якості системи прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів на випадок безробіття.
Ст. 7 зазначеного Закону передбачені види забезпечення та соціальні послуги, до яких зокрема відносяться допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 792, Центр зайнятості припиняє реєстрацію з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
З вищенаведеного суд робить висновок, що у даних правовідносинах є важливим визначення термінів періоду, за яким особа знаходилась у статусі безробітного, а отже, отримувала фінансову допомогу.
Питання, пов'язане з фактом поновлення на роботі, вирішується відповідно до рішення уповноваженого суду. У разі якщо вимога про поновлення на роботі задоволена, суд зобов'язує роботодавця видати наказ про поновлення працівника на роботі, внести зміни до трудової книжки працівника у відповідності до пункту 2.10 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993р. №58, зокрема, визнається недійсним запис, зроблений відповідно до наказу, визнаного судом незаконним.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.
Як встановлено судом, Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі № 805/4185/18 від 7 серпня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Волноваської районної державної адміністрації задоволено частково та визнано протиправним і скасовано Розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді та вирішено зобов'язати Волноваську районну державну адміністрацію нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 18 травня 2018 року по 7 серпня 2018 року. Зазначене рішення залишено без змін.
У відповідності до ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно та вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Зазначене рішення виконано відповідачем шляхом прийняття розпорядження Голови райдержадміністрації за № 6-рк від 2 травня 2019 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді з 18 травня 2018 року.
З огляду на зазначене вище, суд робить висновок, що відповідачем правомірно виплачувалася громадянці ОСОБА_1 допомога по безробіттю протягом періоду з 7 червня 2018 року по 2 травня 2019 року.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок виплаченої ОСОБА_1 допомоги та відповідна довідка за підписами керівника та головного бухгалтера, якими підтверджено виплати за період знаходження ОСОБА_1 у статусі безробітної у сумі 78 656,28 грн.
В ході розгляду справи сторони не ставили під сумнів правомірність наданого розрахунку та обґрунтованість доказів, якими підтверджено виплати, у зв'язку з чим суд приймає зазначені докази, як такі, що не спростовані належними та допустимими доказами.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Утримання суми даної допомоги у випадку поновлення безробітного на роботі за рішенням суду саме з роботодавця має імперативний характер та не залежить від нарахувань та виплат безробітному середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які здійснюються роботодавцем в межах діючого законодавства та на виконання судового рішення. Виплата середнього заробітку, погашення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг є окремими зобов'язаннями та не є взаємовиключними . Отже, посилання відповідача на те, що він виплатив ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку з чим звільняється від виконання обов'язку, передбаченого ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», судом не приймається.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 74, 76, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Волноваського районного центру зайнятості до Волноваської районної державної адміністрації про стягнення в розмірі 78 656,28 грн. - задовольнити.
Стягнути з Волноваської районної державної адміністрації (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Героїв 51 ОМБР, будинок 1, код ЄДРПОУ 05419927) на користь Волноваського районного центру зайнятості (85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вулиця Обручева, будинок 17, код ЄДРПОУ 22009177; одержувач: Волноваський РЦЗ, банк ДКСУ у Волноваському районі Донецької області, р/р 37179001706478, МФО 820172, призначення платежу - повернення допомоги по безробіттю сплачену гр-ці ОСОБА_1 ) суму стягнення у розмірі 78 656,28 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921, 00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України з урахуванням приписів перехідних положень.
Суддя П.В. Демідова
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2019р.
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).