ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.07.2019Справа № 910/7512/19
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» (29010, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ ПІЛОТСЬКА, будинок 20)
до проТовариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» (04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 84) стягнення заборгованості в розмірі 15 801 грн. 54 коп.
Представники: без повідомлення представників сторін
Товариство з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» (надалі також - «Позивач») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 15 801 грн. 54 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2019 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.
15.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог в розмірі 12 286 грн. 65 коп.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвала суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2019 року була направлена на адреси Сторін, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованих повідомлень про вручення 24.06.2019 року уповноваженим особам Сторін.
Відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
03.02.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» (Покупець) було укладено Договір поставки оптових партій товару №03022017, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. (а.с.16-18)
Згідно з п.6.1 Договору Покупець здійснює повну оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Відповідно до п.8.1 Договору товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем по кількості та по якості з моменту його фактичної передачі в пункті поставки та підписання товаророзпорядчих документів, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення в оплаті поставленого товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день порушення строків оплати.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №401 від 16.11.2017 р. на суму 13 221 грн. 66 коп., №396 від 16.11.2017 р. на суму 77 325 грн. 49 коп., №135 від 06.12.2017 р. на суму 72 295 грн. 50 коп., №136 від 06.12.2017 р. на суму 66 888 грн. 44 коп., №589 від 24.12.2017 р. на суму 236 678 грн. 00 коп., товарно - транспортними накладними. (а.с.20-35)
Крім того, відповідно до п.5.2 Договору поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року Позивачем здійснено коригування вартості поставленого товару на підставі видаткових накладних №401 від 16.11.2017 р. на суму 13 221 грн. 66 коп., №396 від 16.11.2017 р. на суму 77 325 грн. 49 коп., №135 від 06.12.2017 р. на суму 72 295 грн. 50 коп., №136 від 06.12.2017 р. на суму 66 888 грн. 44 коп., №589 від 24.12.2017 р. на суму 236 678 грн. 00 коп. (а.с.36-42)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» становить 12 286 грн. 65 коп. Крім того, в результаті неналежного виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» 3% річних у розмірі 650 грн. 73 коп., пеню у розмірі 810 грн. 81 коп. та інфляційні у розмірі 2 053 грн. 35 коп.
08.05.2019 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 17 286 грн. 55 коп., що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист від 08.05.2019 р., фіскального чеку та накладної. (а.с.59-63)
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 12 286 грн. 65 коп., інші позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Внаслідок укладення Договору поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар, що підтверджується видатковими накладними №401 від 16.11.2017 р. на суму 13 221 грн. 66 коп., №396 від 16.11.2017 р. на суму 77 325 грн. 49 коп., №135 від 06.12.2017 р. на суму 72 295 грн. 50 коп., №136 від 06.12.2017 р. на суму 66 888 грн. 44 коп., №589 від 24.12.2017 р. на суму 236 678 грн. 00 коп., товарно - транспортними накладними, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку. (а.с.20-35)
Крім того, відповідно до п.5.2 Договору поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року Позивачем здійснено коригування вартості поставленого товару на підставі видаткових накладних №401 від 16.11.2017 р. на суму 13 221 грн. 66 коп., №396 від 16.11.2017 р. на суму 77 325 грн. 49 коп., №135 від 06.12.2017 р. на суму 72 295 грн. 50 коп., №136 від 06.12.2017 р. на суму 66 888 грн. 44 коп., №589 від 24.12.2017 р. на суму 236 678 грн. 00 коп., а саме на загальну суму в розмірі 17 286 грн. 65 коп. (а.с.36-42)
Таким чином, на виконання умов Договору поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року Позивач передав, а Відповідач в свою чергу прийняв товар на загальну суму в розмірі 483 695 грн. 74 коп. та здійснив оплату за отриманий товар на суму в розмірі 471 409 грн. 09 коп.
Згідно з п.6.1 Договору Покупець здійснює повну оплату вартості товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.
Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» за Договором поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року становить 12 286 грн. 65 коп.
Судом встановлено, що після відкриття провадження у справі №910/7512/19 Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» було сплачено на рахунок Позивача грошові кошти у розмірі 12 286 грн. 65 коп., що підтверджується випискою по рахунку Позивача за період 03.02.2017 - 12.07.2019 р. (а.с.89-91)
15.07.2019 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог в розмірі 12 286 грн. 65 коп.
Згідно зі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» про відмову від позову в частині позовних вимог в розмірі 12 286 грн. 65 коп. підписана директором Яновським М.І., який є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Враховуючи вищевикладене, Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» про відмову від позову в частині позовних вимог в розмірі 12 286 грн. 65 коп., так як ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а отже відмова приймається судом.
За таких підстав, підлягає закриттю провадження у справі №910/7512/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» про стягнення заборгованості в розмірі 12 286 грн. 65 коп.
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 10.02.2018 р. по 13.05.2019 р. у розмірі 650 грн. 73 коп. та інфляційні у розмірі 2 053 грн. 35 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором поставки оптових партій товару №03022017 від 03.02.2017 року за загальний період прострочки з 10.02.2018 р. по 13.05.2019 р. у розмірі 650 грн. 73 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, за загальний період прострочки з 10.02.2018 р. по 13.05.2019 р. у розмірі 2 053 грн. 35 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 05.06.2018 р. по 24.07.2018 р. у розмірі 810 грн. 81 коп.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року)
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення в оплаті поставленого товару Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день порушення строків оплати.
Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 05.06.2018 р. по 24.07.2018 р. у розмірі 810 грн. 81 коп. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі.
Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» підлягає стягненню 3% річних у розмірі 650 грн. 73 коп., інфляційні у розмірі 2 053 грн. 35 коп. та пеня у розмірі 810 грн. 81 коп.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача, в тому числі в частині закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Провадження у справі №910/7512/19 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» про стягнення заборгованості в розмірі 12 286 грн. 65 коп. - закрити.
2. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН - задовольнити у повному обсязі.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА ПАК» (04073, м.Київ, ВУЛИЦЯ СИРЕЦЬКА, будинок 84, Ідентифікаційний код юридичної особи 38671042) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІРІУС ЕКСТРУЖЕН» (29010, Хмельницька обл., місто Хмельницький, ВУЛИЦЯ ПІЛОТСЬКА, будинок 20, Ідентифікаційний код юридичної особи 31617387) 3% річних у розмірі 650 (шістсот п'ятдесят) грн. 73 (сімдесят три) коп., інфляційні у розмірі 2 053 (дві тисячі п'ятдесят три) грн. 35 (тридцять п'ять) коп., пеню у розмірі 810 (вісімсот десять) грн. 81 (вісімдесят одна) коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 липня 2019 року.
Суддя О.В. Чинчин