ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18.07.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/335/19
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Фізична особа-підприємець Гавриляк Микола Богданович, АДРЕСА_1
до відповідача: Управління транспорту та зв"язку Івано-Франківської міської ради вул.М.Грушевського, буд.21, м.Івано-Франківськ, 76004
про визнання недійсним договору та стягнення коштів в сумі 417 000 грн.
за участю:
від позивача:Яковишин Володимир Юрійович - представник, адвокат, (свідоцтво №ІФ001505 від 10.04.2019, договір про надання правової допомоги від 14.02.2019)
від відповідача: Устінський Андрій Вікторович - представник (довіреність №160/26.1 06/07в від 22.04.2019)
Фізична особа-підприємець Гавриляк Микола Богданович звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою, в якій просить суд, стягнути з Управління транспорту та зв"язку Івано-Франківської міської ради 417000грн. та визнати недійсним договір про обладнання та утримання місць для паркування від 23.08.2016 № 25П.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, Договір №25П про обладнання та утримання місць для паркування від 23.08.2016, суперечить ст.4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" що є підставою в порядку ст.215 Цивільного кодексу України визнання його недійсним. Крім того, позивач просить в порядку ст. 1212 Цивільного кодексу України повернути 417 000грн. набутих без достатньої правової підстави.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №909/335/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25.04.2019 року.
22.04.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 25.04.2019 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 28.05.2019 до 11 год 30 хв.
13.05.2019 позивач надіслав суду відповідь на відзив.
У судовому засіданні 28.05.2019 суд оголосив перерву у підготовчому судовому засіданні до 18.06.2019 до 10 год 00 хв
За наслідками судового засідання 18.06.2019 була постановлена ухвала, якою було закрите підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 02.07.2019 .
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.07.2019 розгляд по суті відкладено на 18.07.2019.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечує з підстав викладений у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
27.04.2012 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення №730-24 "Про затвердження програми "Обмеження руху-підвищення комфорту", якою затверджено Програму "Обмеження руху - підвищення комфорту", зобов'язано Департамент містобудування та архітектури, департамент комунального господарства, транспорту і зв'язку до 01.05.2012 р. надати пропозиції щодо зміни схем організації дорожнього руху та встановлення загороджуючих пристроїв в історико-архітектурній центральній частині міста, а також зобов'язано Управління капітального будівництва до 01.06.2012р. розробити робочий проект на встановлення загороджуючих пристроїв, схему організації дорожнього руху та забезпечити встановлення загороджуючих пристроїв в історико-архітектурній центральній частині міста.
Програма "Обмеження руху - підвищення комфорту" передбачала наступні обмеження щодо руху транспорту в Івано-Франківську:
1. Платний в'їзд в історико-архітектурний центр міста (перший етап: площа Ринок). Встановлення тротуарних стовпчиків єдиного зразка з метою обмеження паркування у непередбачених зонах та задля безпеки пішоходів.
2. Платний чи обмежений в'їзд в зону, обмежену внутрішнім транспортним кільцем міста (другий етап: вул. Сотника Мартинця, вул. Грушевського, вул. Міцкевича, вул. Лесі Українки, вул. Вагилевича).
Згідно даної програми, на першому етапі (травень 2012 р. - червень 2013 р.) планувалось встановити платний в'їзд в історико-архітектурну частину міста, 2). Перекриття планувалося здійснити паркувальними стовпами в двох місцях:
1) на перехресті пл. Міцкевича - вул. Вітовського
2) на перехресті вулиць Галицької - Дністровської
Також на цьому етапі планувалося встановлення металічних стовпчиків єдиного зразка з метою обмеження в'їзду та паркування транспортних засобів у непередбачених зонах та задля безпеки пішоходів.
На другому етапі (червень 2013 р.) планувалося збільшити коло платного (обмеженого) в'їзду в центральну частину міста.
21.07.2015 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради прийнято рішення №398 "Про тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування", яким затверджено схему паркувальної зони І для платного паркування транспортних засобів в центральній частині Івано-Франківська в межах вулиць: перехрестя вул.Галицька-Дністровська-Новгородська; перехрестя вул.Старозамкова-Базарна; Шеремети; пл.Ринок; Станіславська; Тринітарська. Затверджено тарифи на послуги з користування майданчиками для платного паркування в паркувальній зоні І.
Рішенням Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №403 від 09.06.2016 року "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення операторів паркування в м. Івано-Франківську" затверджено:
- порядок проведення конкурсу з визначення операторів паркування в місті Івано-Франківську згідно з додатком 1;
- примірний договір про обладнання та утримання місць для паркування згідно з додатком 2, умови якого можуть бути змінені, враховуючи конкурсні пропозиції переможця;
- перелік майданчиків для паркування та паркувальних зон, щодо яких проводиться конкурс з визначення операторів згідно з додатком 3;
- вимоги щодо обладнання та утримання майданчиків для паркування та паркувальних зон згідно з додатком 4;
- критерії оцінки конкурсних пропозицій згідно з додатком 5;
- кошторис витрат та розмір плати за участь згідно з додатком 6.
Також, даним рішенням уповноважено Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради на укладення договорів про обладнання та утримання місць для паркування із переможцями конкурсу з визначення операторів паркування в місті Івано-Франківську.
Згідно даного рішення лот 1 (паркувальна зона І), передбачав 68 паркомісць:
- Площа Ринок - 5
- Площа Ринок-17
- Вул. Галицька (від вул. Новгородська до ресторану "Фран-Ко") - 20
- Базарна - Старозамкова - 26
За результатами проведеного конкурсу з визначення операторів паркування в м.Івано-Франківську, переможцем конкурсу за Лотом 1 визнано фізичну особу-підприємця Гавриляка Миколу Богдановича (витяг з протоколу №2 від 12.08.16 р. засідання конкурсного комітету для проведення конкурсу з визначення операторів паркування в м. Івано-Франківську).
23.08.2016 року між Управлінням транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради та фізичною особою-підприємцем Гавриляком Миколою Богдановичем укладено договір №25П про обладнання та утримання місць для паркування, згідно умов якого уповноважений орган надає оператору (відповідачу) право на надання послуги з платного паркування на майданчиках для паркування (паркувальних зонах), визначених у додатку до цього договору, а оператор зобов'язується обладнати та утримувати майданчики для паркування (паркувальні зони) відповідно до Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, Правил благоустрою міста Івано-Франківська та цього Договору.
Згідно умов даного договору.
1.1. УТіЗ надає Оператору право на надання послуги з платного паркування на майданчиках для паркування (паркувальних зонах), визначених у додатку до цього договору, а Оператор зобов'язується обладнати та утримувати майданчики для паркування (паркувальиі зони) відповідно до Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, Правил благоустрою міста Івано-Франківська та цього Договору.
1.2. Майданчики для паркування (паркувальиі зони) вважаються переданими Оператору з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі.
2.3. Оператор зобов'язаний:
2.3.1. Забезпечити своєчасне та повне перерахування збору за місця для паркування транспортних засобів, передбаченого умовами цього договору, законодавством України та нормативними актами міської ради.
2.3.8 Повернути сплачені виконавчим органом Івано-Франківської міської ради відповідно до проектно-кошторисної документації кошти за облаштування паркувальної зони, що передана Оператору в строк, не пізніше трьох місяців з моменту укладання цього Договору.
2.4.1. Надавати послуги з платного паркування на майданчиках для паркування (паркувальних зонах) виключно за умови обладнання кожного з майданчиків обладнанням, передбаченим Вимогами щодо обладнання та утримання майданчиків для паркування та паркувальних зон з урахуванням вимог Правил паркування транспортних засобів.
3.6 Відсоток, який готовий сплачувати щомісяця переможець конкурсу з коштів зібраних від надання послуг паркування по лоту становить 10%.
3.7. Переможець забезпечує повернення місту інвестованих в 1 паркувальну зону інвестицій (сума інвестицій - 1112000,00 грн).
4.4. Оператор самостійно несе відповідальність за наявність необхідних дозволів для ведення власної господарської діяльності, пов'язаної з облаштуванням, організацією та експлуатацією майданчиків для паркування (паркувальних зон), здійсненням розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування автотранспорту, а також за нарахування та сплату податків.
6.1 Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з 23.08.2016 року та діє до 22.08.2021 року.
6.5. Оператор має право на розірвання Договору в односторонньому порядку за умови письмового повідомлення Уповноваженого органу про розірвання цього Договору не пізніше, ніж за 15 (п'ятнадцять) календарних днів до запланованої дати "озірвання Договору. Договір є розірваним на шістнадцятий календарний день з дати відправлення повідомлення.
На виконання умов Договору, ФОП Гавриляком М.Б. було сплачено 417 000 грн., що підтверджується квитанціями від 05.05.2017 №188 та від 29.09.2017 №298 на загальну суму 279 000 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч гривень нуль копійок) (копія додається, оригінал міститься у позивача) та Актом звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами станом на 01.11.2017 між відповідачем та позивачем.
На виконання договору, підписано акти прийому-передачі майданчика для паркування (паркувальної зони) від 23.08.16 р., за якими Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради передало відповідачу в тимчасове користування майданчики по вул. Галицька (від вул. Новгородська до ресторану "Фран-Ко"), Площа Ринок, Базарна - Старозамкова з метою надання послуг з паркування на майданчиках для паркування (паркувальних зонах).
Крім того, між Управлінням транспорту та зв'язку та фізичною особою-підприємцем Гавриляком Миколою Богдановичем підписано акт прийняття-передачі основних засобів від 12.09.16 р., за яким відповідачем прийнято в експлуатацію від Управління транспорту та зв'язку об'єкти основних засобів:
- в'їздна стійка зі шлагбаумом в комплекті - 1 шт.;
- виїзна стійка зі шлагбаумом в комплекті - 1 шт.;
- паркомат - 2 шт.;
- стовпчики металеві - 104 шт.;
- лічильник однофазний - 1 шт.
Як зазначено в листі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 24.11.2016 р. №Г/4083, 19.11.2015 року департаментом комунального господарства, транспорту та зв'язку замовлено в ТзОВ "ПРОФ-ГРУП" проектно-кошторисну документацію на "Облаштування паркувальних зон" в м. Івано-Франківську. Рішенням сесії Івано-Франківської міської ради від 19.02.2016 року №450 робочий проект передано управлінню транспорту та зв'язку Івано-Франківскої міської ради. На виконання робіт по облаштуванню 1 паркувальної зони управлінням транспорту та зв'язку Івано-Франківскої міської ради заключено договір підряду по облаштуванню І паркувальної зони з ТзОВ "Урбан - Систем". Роботи виконані відповідно до затвердженої схеми рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.2015 р. № 398.
Таким чином, вказані матеріали свідчать про те, що Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради, як уповноважений орган, є замовником робіт та послуг з встановлення та обслуговування паркувальних майданчиків, а також є замовником робіт з встановлення в'їзної та виїзної стійок зі шлагбаумами). При цьому, в'їзна та виїзна стійки зі шлагбаумами, що встановлені на вул . Старозамкова в м. Івано-Франківську є власністю Управління транспорту та зв'язку Івано-Франківської міської ради, та передані відповідачу згідно акту прийняття-передачі основних засобів від 12.09.16 р.
Обслуговування в'їзної та виїзної стійки зі шлагбаумами на вул.Старозамкова в м. Івано-Франківську з метою надання послуг паркування, здійснюється на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.2015 р. №398 та укладеного договору №25П про обладнання та утримання місць для паркування.
У жовтні 2016 року фізична особа-підприємець Фріс Регіна Ігорівна звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до фізичної особи-підприємця Гавриляка Миколи Богдановича про усунення перешкод у здійсненні права користування громадською будівлею та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 шляхом зобов'язання відповідача звільнити проїзну частину в межах вулиць Старозамкова, Дністровська, Вірменська, Галицька, площа Ринок, площа Міцкевича в м. Івано-Франківську та надати право безперешкодного доступу позивачу, працівникам та мешканцям громадської будівлі - готелю до земельної ділянки та громадської будівлі на АДРЕСА_3.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2017 позов задоволено частково : зобов'язано відповідача усунути перешкоди у здійсненні позивачем права користування громадською будівлею та земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 шляхом надання безперешкодного доступу позивачу, працівникам та мешканцям громадської будівлі - готелю до земельної ділянки та громадської будівлі - готелю на АДРЕСА_3 . В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог скасовано та прийнято нове - про відмову в позові. В решті рішення залишено без змін.
Постановою від 28 листопада 2017 року у справі № 909/930/16 Вищий господарський суд України постановив - Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 у справі № 909/930/16 скасувати, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 17.01.2017 у справі залишити без змін.
ФОП Гавриляк М.Б. та відповідач були учасниками у вказаній вище справі, а тому в силу ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, ло набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини. Тому, зазначені обставини у цій справі не підлягають доказуванню.
23.04.2018 ФОП Гавриляк М.Б. було надіслано на ім'я начальника Управління транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради повідомлення №1345 про розірвання Договору від 23.08.2016 № 25П. Жодних інших пропозицій з боку Управління транспорту і зв'язку виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради щодо строку розірвання Договору не було. З 09 травня 2018 року Договір розірваний.
Підставою розірвання Договору в односторонньому порядку стало те, що передані об'єкти основних засобів встановлені з порушенням положень Правил паркування транспортних засобів, що встановлено постановою Вищого господарського суду України від 28 листопада 2017 року у справі № 909/930/16.
Акту приймання-передачі майданчику для паркування транспортних засобів або інших доказів, які б підтверджували повернення одержаних основних засобів по акту від 12.09.16 р матеріали справи не містять.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
В силу приписів ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Положеннями ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
В ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Пунктом 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» визначено. що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Зі змісту оскаржуваного Договору вбачається, що уповноважений орган надає оператору право на надання послуги з платного з платного паркування на майданчиках для паркування (паркувальних зонах), визначених у додатку до цього договору, а Оператор зобов'язується обладнати та утримувати майданчики для паркування (паркувальиі зони) відповідно до Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342, Правил благоустрою міста Івано-Франківська та цього Договору; майданчики для паркування (паркувальиі зони) вважаються переданими Оператору з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі.
Інші зобов'язання, які б покладалися на позивача за Договором, - відсутні.
Перелік прав та обов'язків оператора (позивача) передбачено п.п.2.3-2.4.4. Договору.
У відповідності до ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до п. 3.7. Договору переможець (позивач по справі) забезпечує повернення місту інвестованих в І паркувальну зону інвестицій (сума інвестицій - 1112000 грн. (один мільйон сто дванадцять тисяч гривень нуль копійок).
За приписами п.4 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1342, відведені майданчики для паркування - майданчики для паркування, розміщені в межах проїзної частини вулиці, дороги або тротуару та обладнані відповідно до вимог цих Правил і Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; місце для паркування - місце стоянки одного транспортного засобу на майданчику для паркування, позначене дорожньою розміткою відповідно до Правил дорожнього руху; оператор - суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування; паркування - розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування.
Предметом договору №25П про обладнання та утримання місць для паркування є надання відповідачу права на надання послуги з платного паркування на майданчиках для паркування (паркувальних зонах), визначених у додатку до цього договору, та зобов'язання відповідача обладнати та утримувати майданчики для паркування (паркувальні зони). При цьому, обслуговування в'їзної та виїзної стійки зі шлагбаумами на вул. Старозамкова в м. Івано-Франківську, договором №25П про обладнання та утримання місць для паркування, не передбачено. Більше того, оспорюваним договором не передбачено умов щодо використання позивачем шлагбаумів, як обмежувачів в'їзду на територію паркувальної зони.
Отже, предметом Договору про надання послуг, зокрема, послуг паркування є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.
Більш того, за вказаним Договором його виконавцем є суб'єкт господарювання, який здійснює обладнання і утримання майданчика для паркування.
Вказаним договором не передбачено жодних умов щодо використання позивачем шлагбаумів, як обмежувачів в'їзду на територію паркувальної зони.
На думку позивача Договір №25П про обладнання та утримання місць для паркування від 23.08.2016 містить елементи різних договорів, у тому числі елементи інвестиційного договору .
Об'єктом інвестиції, як зазначає позивач, згідно умов Договору є паркувальна зона і об'єкти основних засобів, які передались позивачу згідно акта прийняття-передачі майданчика для паркування (паркувальної зони) від 23.08.2016 та акта прийняття-передачі основних засобів від 12.09.2016.
Нормативно-правовим актом, який визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України є Закон України "Про інвестиційну діяльність".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.
При цьому, відповідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність" об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди в усіх галузях економіки та об'єкти власності.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 вищевказаного Закону під інвестиційною діяльністю розуміють сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій. Інвестиційна діяльність здійснюється на основі: інвестування, здійснюваного громадянами, недержавними підприємствами, господарськими асоціаціями, спілками і товариствами, а також громадськими і релігійними організаціями, іншими юридичними особами, заснованими на колективній власності; державного інвестування, здійснюваного органами влади і управління України, Кримської АРСР, місцевих Рад народних депутатів за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами і установами за рахунок власних і позичкових коштів; іноземного інвестування, здійснюваного іноземними громадянами, юридичними особами та державами; спільного інвестування, здійснюваного громадянами та юридичними особами України, іноземних держав.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.
У зв'язку із тим, що основні засоби, які були встановлені при облаштуванні паркувальної зони по суті передавалися для здійснення господарської діяльності позивачем в ході якої зношуватимуться або взагалі можуть прийти в непридатний стан, однією із умов конкурсу та укладеного за його результатами договору була компенсація коштів потрачених на облаштування паркувальної зони.
Умови договору зазначені в пунктах 2.3.8. та 3.7. не суперечать нормам чинного законодавства, адже, вони регулюють грошові зобов'язання між сторонами, а чинне законодавство не обмежує можливість закріплення таких умов.
При цьому, пункту 4.4. Договору про паркування саме Оператор несе відповідальність за наявність необхідних дозволів для ведення власної господарської діяльності, в тому числі пов'язаної з облаштуванням майданчиків для паркування.
Згідно пунктів 1.1., 2.3.2., 2.4.1., саме Оператор зобов'язувався обладнати та утримувати майданчики для паркування згідно норм чинного законодавства.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
Суд вважає за необхідне зазначити, що свобода договору згідно зі статтями 6 та 627 Цивільного кодексу України полягає як в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів, погодженні його умов, так і в можливості припинити його дію, крім того, що індивідуальна воля, складова основа свободи договорів, відносна, а свобода одного не повинна порушувати свободу іншого. Свобода договору не є безмежною: вона існує в рамках чинних нормативних актів, звичаїв ділового обороту, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості.
З огляду на відповідні законодавчі приписи та встановлені обставини справи суд, встановив, що уклавши спірний договір, сторони діяли за вільним волевиявленням, яке відповідало їх внутрішній волі, володіли необхідною цивільною дієздатністю, мали на меті настання реальних правових наслідків та виключно тих прав та обов"язків, які передбачені договором.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для визнання Договору про обладнання та утримання для паркування № 25П від 23.08.2016 недійсним; положення Договору не містять також умов щодо необхідності використання шлагбаумів.
Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними та настання відповідних наслідків: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди, правоздатність сторін за угодою, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема наявність спеціальних підстав визнання недійсною угоди.
Враховуючи вищенаведені положення ЦК України та обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання спірного договору недійсним, а відповідно із цим не підлягають задоволенню й позовні вимоги фізичної особи- підприємця про стягнення 417000,00грн. в порядку ст.1212 Цівільного кодексу України.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень (статтею 74 ГПК України).
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина 1 статті 236 ГПК України).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому, суд відзначає, що інші доводи та заперечення сторін не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
За таких обставин, беручи до уваги встановлені обставини, підтверджені належними доказами, суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову повністю.
Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-80, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
у задоволенні позову Фізичної особи-підприємець Гавриляк Миколи Богдановича, АДРЕСА_1 до Управління транспорту та зв"язку Івано-Франківської міської ради вул.М.Грушевського, буд.21, м.Івано-Франківськ про визнання недійсним договору та стягнення коштів в сумі 417 000 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 23.07.2019
СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.