номер провадження справи 32/46/19
24.07.2019 Справа № 908/674/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Колодій Н.А. при секретарі судового засідання Колєсніковій Н.О., розглянувши матеріали
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко Продукт", (02081, м. Київ, вул.. Здолбунівська, буд. 7, офіс 4)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, будинок 25, кімната 207)
про стягнення суми 679 805 грн. 57коп.
За участю представників
Від позивача: Михалевич М.А., свідоцтво № 1033 від 08.11.2001
Від відповідача: не з'явився
Суть спору
19 березня 2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю " Алеко Продукт " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл" про стягнення суми 679805грн. 35 коп., що складається з 659326 грн. 35 коп. суми основного боргу, 5202грн. 36 коп. 3% річних, 15276 грн.86коп. інфляційних витрат.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 25.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/674/19, присвоєний номер провадження 32/46/19, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін та призначення судового засідання.
18 квітня 2019 від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в спрощеному провадженні. Просить суд розглядати справу № 908/674/19 у порядку загального позовного провадження.
Заява судом задоволена, ухвалою суду від 22.04.2019 судом призначено підготовче засідання на 15.05.2019. Ухвалою суду від 15.05.2019 відкладено підготовче засідання на 06.06.2019.
18.04.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав викладених в відзиві.
30.05.2019 від ТОВ "Алеко Продукт" надійшла письмова відповідь на відзив, згідно якої позивач просить суд відхилити доводи ТОВ "Український Рітейл", позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
06.06.2019 від ТОВ "Український Рітейл" до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а також прийняти та розглянути клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 28 000,00 грн. та в цій частині відмовити повністю.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 06.06.2019 представник позивача підтримав доводи викладені у позовній заяві. Зазначив про відсутність додаткових доказів в обґрунтування позовних вимог. Заявив усне клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у відзиві. Питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті залишив на розсуд суду.
09.07.2019 позивачем подано клопотання про витребування письмових доказів яке суд залишив без задоволення.
Ухвалою суду від 06.06.2019 судом продовжено строк підготовчого провадження до 21.07.2019. Розгляд справи по суті призначено на 09.07.2019. В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 24.08.2019.
В судовому засіданні 24.08.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд -
26.10.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю «Алеко Продукт» (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (покупець) був укладений договір поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1, відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати та сплачувати товар, далі «Товар», на умовах даного договору.
Згідно п. 2.1. договору товар поставляється постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку.
Відповідно до п. 3.3. договору, якщо при передачі товару покупцю буде виявлено невідповідність товару вимогам даного договору, покупець вправі відмовитись від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6. цього договору) і зробивши відповідну позначку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов'язань з поставки товару в установлений строк.
Пунктом 6.1. договору встановлено, що товар ціна на товар визначається на підставі узгодженої сторонами специфікації, зафіксована у валюті, євро, і може змінюватися виключно у випадках виникнення об'єктивних причин, що не залежать від волі сторін, а саме: зміна розміру виробничих витрат на виготовлення товару (в т.ч. сировину) на +/-4%; зміна валютного курсу на +/- 4%; зміна мит на +/- 4%.
На виконання умов договору, ТОВ «Алеко Продукт» поставило на користь ТОВ «Український Рітейл» товар на загальну суму 659 326,35 грн. за наступними видатковими накладними та специфікаціями:
1. Видаткова накладна № РН-0000020 від 16.11.2018р. на суму 115 987,68 грн.
2. Видаткова накладна № РН-0000021 від 16.11.2018р. на суму 144 947,45 грн.
3. Видаткова накладна № РН-0000022 від 16.11.2018р. на суму 129 750,52 грн.
4. Видаткова накладна № РН-0000023 від 16.11.2018р. на суму 120 905,71 грн.
5. Видаткова накладна № РН-0000024 від 16.11.2018р. на суму 100 310,93 грн.
б. Видаткова накладна № РН-0000025 від 16.11.2018р. на суму 47 424,06 грн.
7.Специфікація до договору поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1 від 26.10.2018р. (товар-м'ясні вироби) (додаток №1 до договору).
8. Специфікація до договору поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1 від 26.10.2018р. (товар-сири) (податок№1 до договору).
9. Специфікація до договору поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1 від 26.10.2018р. (товар - м'ясні вироби (хамон) (додаток №1 до договору).
Товар за вказаними видатковими накладними та специфікаціями був отриманий уповноваженим представником відповідача без зауважень, про свідчить підпис на печатка підприємства відповідача.
Вказані видаткові накладні та специфікації були підписані обома сторонами.
Позивач також додає до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, які підтверджують фактичну поставку Товару за вказаними Специфікаціями та накладними, а саме:
1. Товарно - транспортна накладна №100181113495870 від 14.11.2018р.
2. Товарно-транспортна накладна№804011000360400 від 14.11.2018р.
Станом на 15 грудня 2018 року між сторонами підписаний акт звірки з відображення суми заборгованості відповідач перед позивачем в розмірі 659326 грн. 35 коп.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 265 Господарського кодексу України договір поставки укладається на розсуд сторін.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 та ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України; якщо у зобов'язанні встановлений строк/термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.
Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору поставки (технічний імпорт), сума основного боргу за договором складає 659326,35 грн.
Відповідач в своїх запереченнях вказує на те, що позивач не зазначив додаток №6 у своїй позовній заяві, яку підставу/строк для настання оплати та не додав до позовної в якості належного доказу, а також не підтвердив факт наявності заборгованості за договором та те, що строк оплати за договором настав. В якості підтвердження факту заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений та неоплачений товар, позивач в своїй позовній заяві зазначає лише Специфікації до договору та Акт звірки взаєморозрахунків.
Відповідав вважає, що акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. В якості доказів позивач надав копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (с в матеріалах справи), які не відповідають вимогам, то висуваються до первинних документів. У зазначених документах відсутні посади та прізвища осіб які їх підписали, крім того, у матеріалах справи відсутні докази щодо надання повноважень на підписання вказаних документів, а також; відсутні обов'язкові додаткові реквізити, що підтверджують господарські операції згідно умов договору.
Оцінивши доводи та заперечення сторін у їх сукупності суд погодився в позицією позивача та вважає її доведеною,
Позивачем було долучено до позовної заяви наступні докази: копію Специфікації до договору поставки (технічний імпорт) № 2018.10.26/1 від 26.10.2018р. (товар-м'ясні вироби) (додаток №1 до договору), копію Специфікації до договору поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1 від 26.10.2018р. (товар - сири) (додаток №1 до договору), копію Специфікації до договору поставки (технічний імпорт) № 2018.10.26/1 від 26.10.2018р. (товар - м'ясні вироби (хамон)) (додаток №1 до договору).
У Специфікаціях, які датуються позивачем від 12 листопада 2018 року сторони узгодили, що оплата товару повинна бути здійснена протягом 21 дня від дати поставки товару. Згідно п. 1.2 договору поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1 від 26 жовтня 2018 року специфікації є його невід'ємною частиною. Специфікації підписані обома сторонами та скріплені печатками підприємств, що підтверджує факт узгодження строків оплати сторонами та доводить факт настання строку оплати за договором.
Що стосується доводів відповідача, що Акт звірки розрахунків не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, тобто не є належним доказом наявності заборгованості перед позивачем.
Відповідно до п. 4.4.1 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 09.11.2016 у справі №362/4015/15-ц.
Щодо тверджень Відповідача стосовно не відповідності видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (є в матеріалах справи), вимогам що висуваються до первинних документів.
Відповідач зазначає, що на зазначених документах відсутні посади та прізвища осіб які їх підписали.
Слід зазначити, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію (в первинних документах), зокрема відсутність зазначення посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, за наявності на документі підпису матеріально-відповідальної особи, завіреного печаткою покупця, а також за наявності на первинних документах відомостей про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції та тощо, не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, що достовірність здійснення господарських операцій за такими первинними документами підтверджена іншими належними доказами у справі, зокрема доказами, які свідчать про відображення здійснення спірних господарських операцій з поставки та отримання товару в податкових документах. Жодних доказів того, що підписи на видаткових накладних не належать представникам відповідача суду не надано.
Обов'язок по оформленню документів, за яким передається товар покладається на обох сторін за договором. Неналежне оформлення видаткових накладних з боку ТОВ «Український Рітейл» не звільняє його від обов'язку здійснити оплату за отриманий ним товар.
Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.
В пункті 3,5 Договору сторонами передбачено, що якщо при прийомі товару з'ясується невідповідність супровідних документів поставленому товару, умовам договору чи вимогам законодавства (кількість, ціна, інші обов'язкові реквізити первинних документів,) покупець вправі відмовитись від приймання товару, оформивши акт розбіжності, в порядку п.3.6 даного договору, відповідно до умов якого, у випадках, передбачених п.3.3. та 3.5. даного Договору, складається акт розбіжностей за участю представника покупця та особи, що безпосередньо здійснювала доставку (передання) товару, в якому вказуються виявлені невідповідності.
Відповідач не відмовився від поставленого позивачем товару.
На момент розгляду спору по суті сума основного боргу підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору позивачем пред'явлені вимоги по стягненню суми витрат від інфляції в розмірі 15276грн. 86коп. та 3 % річних в розмірі 5202грн. 36коп. за період з 10.12.2018 по 15.03.2019.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розраховані вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені та підлягають задоволенню.
Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача.
Крім того, в позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з пунктом 9 частини 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи № 908/674/19, позивачем у позовній заяві викладений попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат позивача, відповідно до якого розмір професійної правничої допомоги, яка надається позивачу Адвокатським об'єднанням "ОМП" становить 28000,00 грн.
У матеріалах справи № 908/674/19 містяться копії: договору про надання адвокатом правової допомоги № 11/03-1 від 11.03.2019, додаткової угоди від 11.03.2019 №01 до договору, рахунку-фактури №03.19-046 від 14.03.2019р. на оплату адвокатських послуг, Платіжного доручення №158 від 15.03.2019р. про зарахування грошових коштів на суму 28000,00грн., витягу про реєстрацію адвокатського об'єднання та копію ордеру на надання адвокатом правової допомоги.
За умовами договору про надання правової допомоги № 11/03-1 від 11.03.2019 з додатком № 1 до Договору, який укладений між Адвокатським об'єднанням "ОМП" в особі голови (керуючого партнера) об'єднання ОСОБА_1 .С. та ТОВ "Алеко Продукт" в особі директора ОСОБА_2 , в порядку та на умовах визначених цим договором та Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатське об'єднання зобов'язується надати клієнту послуги з підготовки та подання позову до ТОВ "Український Рітейл" (код 34604386) про стягнення заборгованості за Договором Поставки (технічний імпорт) №2018.10.26/1 від 26.10.2018р., а також надати послуги з представництва адвокатом інтересів КЛІЄНТА у суді першої інстанції (у Господарському суді Запорізької області), а саме: вивчення та підготовка документів щодо підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Український Рітейл» перед КЛІЄНТОМ для подання в суд; формування правової позиції по справі; підготовка позовної заяви; подання позову до суду; виконання інших необхідних дії по справі у межах повноважень, що надані законодавством України позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) та його представнику (адвокату).
Абзацами 1, 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідач у відзиві на позовну заяви виклав свої заперечення та клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, просив відмовити в частині стягнення цих витрат повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу суд враховує наступне.
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між стонами.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17, де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії на практиці застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції, що згідно з ч. 4 ст. 11 ГПК України підлягає застосуванню судом як джерела права.
Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У справі "East/West Alliance Limsted" проти України, заява № 19336/04 (п. 269) Суд зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити суму в якості гонорару та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
З огляду критеріїв співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, наведених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи ціну позову, складність та обставини справи, обсяг виконаних робіт (наданих послуг), витрачений адвокатом час, суд вважає за необхідне зменшити суму витрат на правничу допомогу заявленої до стягнення та стягнути з відповідача на користь ТОВ «Алеко Продукт» суму витрат на правничу допомогу в розмірі 14000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 46, 74, 86, 129, 240, 241, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко Продукт", (02081, м. Київ, вул.Здолбунівська, буд. 7, офіс 4) до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Рітейл", (69006, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, будинок 25, кімната 207) про стягнення суми 679 805 грн. 57коп. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» (69006, Запорізька обл.. м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 25, кв. 207, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алеко Продукт", (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, офіс 4, ЄДРПОУ 41561341) 659 326 (шістсот п'ятдесят дев'ять тисяч триста двадцять шість) грн. 35 коп., суму індексі інфляції в розмірі 15276 (п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн. 86 коп., суму 3% річних в розмірі 5202 (п'ять тисяч двісті дві) грн. 36 коп., суму судового збору в розмірі 10197 (десять тисяч сто дев'яносто сім) грн. 09 коп., та 14000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Повний текст рішення оформлено і підписано « 25» липня 2019.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.А. Колодій