номер провадження справи 18/81/19
22.07.2019 справа № 908/1290/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Носівець Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1290/19
за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, 13-А)
до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)
про визнання поновленим договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди,
До господарського суду Запорізької області 27.05.2019 надійшла позовна заява сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди землі від 03.02.2009, що зареєстрований ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі вчинено запис від 26.02.2009 за № 040926000013, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи ст.ст. 1, 6, 13, 18, 30, 33 Закону України “Про оренду землі”, ст.ст. 11, 203, 215, 319, 627, 631, 638, 777 Цивільного кодексу України, ст. 3 Земельного кодексу України.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019 справу № 908/1290/19 передано на розгляд судді Носівець В.В.
Ухвалою суду від 03.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі № 908/1290/19, присвоєно справі номер провадження 18/81/19, призначено підготовче судове засідання на 25.06.2019; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 29.07.2019.
Господарським судом Запорізької області 11.07.2019 отримано заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” № б/н від 11.07.2019 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1290/19 шляхом заборони відповідачу до моменту прийняття остаточного рішення у даній справі вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 105,4485 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , а саме:
- включати спірну земельну ділянку до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання спірної земельної ділянки;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо спірної земельної ділянки.
Випискою від 12.07.2019 підтверджується зарахування судового збору в сумі 960,50 грн. до спеціального державного бюджету України.
У зв'язку з перебуванням судді-доповідача у справі Носівець В.В. з 05.07.2019 по 19.07.2019 у відпустці, зава про вжиття заходів забезпечення позову розглядається судом 22.07.2019 після повернення судді з відпустки.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову позивач вказав, що предметом позову в даній справі є вимога про поновлення договору оренди землі від 03.02.2009 щодо земельної ділянки площею 105,4485 га, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 . Станом на день подання позову інформація про зареєстроване речове право оренди позивача на дану земельну ділянку містилася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підтвердження чого до позову додано витяг з цього реєстру від 20.11.2018. Разом з тим, станом на 10.07.2019 інформація про право оренди позивача виключена з реєстру. За доводами позивача, підставою для скасування запису про право оренди став лист відповідача №32-8-0.1-1963/2-19 від 16.04.2019 , яким доводиться до відома про відсутність укладення в порядку, передбаченому пунктом 30 договору, акту прийому-передачі земельної ділянки, без урахування того, що спір щодо вказаної земельної ділянки перебуває на розгляді в суді.
За твердженням позивача, на даний час існують об'єктивні підстави вважати, що відповідач вчинить дії, направлені на здійснення поділу земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 56 Закону України “Про землеустрій”, яка визначає вид та склад технічної документації із землеустрою щодо поділу чи об'єднання земельних ділянок (чим змінить предмет договору шляхом скасування існуючого кадастрового номеру та присвоєння нових таких номерів) та в подальшому здійснить їх передачу у власність (як розпорядник) іншим, визначеним ним самостійно особам, без урахування існування в суді спору, що, у свою чергу, унеможливить прийняття судом рішення про задоволення позову.
На підтвердження своїх доводів позивач посилається на те, що аналогічні обставини мали місце під час розгляду спору у справі № 908/2503/18, та вказує на висновки, викладені в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 908/2503/19 з посиланням на відповідні постанови Верховного Суду.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Предметом позову у даній справі є вимога про визнання поновленим договору оренди землі від 03.02.2009, укладеного між позивачем та Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області, що зареєстрований ЗРФ Центр ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26.02.2009 № 040926000013, на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди в редакції позивача. Предметом цього договору оренди є земельна ділянка площею 105,4485 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .
Отже, наслідком прийнятого у даній справі рішення, у разі задоволення позову, може бути поновлення терміну дії договору оренди спірної земельної ділянки.
Разом із цим, можливе розпорядження відповідачем спірною земельною ділянкою на користь інших осіб чи здійснення дій щодо її поділу, зміни кадастрового номеру, може призвести до неможливості відновлення порушених прав позивача та необхідності вжиття додаткових заходів для відновлення його права на оренду.
До позову позивач додав копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 146132167 від 20.11.2018 про реєстрацію права оренди на підставі вказаного договору.
Відповідно до наданої позивачем Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 10.07.2019, яка додана до заяви про забезпечення позову, у відповідному реєстрі вже відсутня інформація про речове право оренди позивача.
Позивач надав копію листа відповідача від 16.04.2019 №32-8-0.1-1963/2-19, адресованого суб'єкту реєстрації прав, в якому повідомляється про припинення спірного договору оренди землі, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією Запорізької області та позивачем, у зв'язку з закінченням його строку.
Таким чином, інформація про оренду спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI “Про Державний земельний кадастр” внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено, що ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Відповідно до п. п. 11, 13 ст. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521 Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.
Пунктом 10 статті 25 Закону України від 07.07.2011 № 3613-VI “Про Державний земельний кадастр” встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, зокрема, у разі поділу чи об'єднання земельних ділянок.
Згідно з п. 1 ст. 27 даного Закону у разі поділу або об'єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.
Суд зауважує, що відповідач є розпорядником спірної земельної ділянки і має повноваження за відсутності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких обмежень щодо використання спірної земельної ділянки розпорядитись нею, що, в свою чергу, призведе до неможливості реалізації позивачем права на оренду земельної ділянки в разі задоволення судом позову про поновлення договору оренди землі.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.06.2019 у справі № 908/2503/18, на яку посилається позивач, в аналогічній справі між тими ж сторонами щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, встановлено відсутність на час розгляду справи по суті земельної ділянки з відповідним кадастровим номером, яка була об'єктом оренди за спірним договором оренди землі. За висновком суду, у зв'язку з поділом земельних ділянок, які були предметом договору оренди, та формуванням інших земельних ділянок, яким присвоєно кадастрові номери, об'єктивно відбулась зміна меж земельних ділянок та їх площі, припинилось існування цих земельних ділянок в дійсних межах, що унеможливлює ефективний захист прав позивача шляхом поновлення договору оренди, укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди (постанова Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18).
При цьому апеляційний суд відзначив, що відповідно до ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Отже, у разі зміни меж та цільового призначення спірної земельної ділянки відновлення прав позивача шляхом поновлення договору оренди землі стане неможливим, оскільки земельна ділянка перестане існувати як об'єкт цивільних прав, визначений спірним договором оренди землі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи, які просить вжити позивач, відносяться до компетенції відповідача.
З метою забезпечення виконання рішення в даній справі та запобігання можливому утрудненню реалізації прав позивача на оренду земельної ділянки в разі задоволення позову, враховуючи подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості та необхідності вжиття таких заходів, суд ухвалив задовольнити заяву позивача та забезпечити позов шляхом вжиття заходів, зазначених у заяві.
Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Заяву сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вільнянськ” б/н від 11.07.2019 (вх. №08-11/132/19 від 11.07.2019) про вжиття заходів забезпечення позову немайнового характеру у справі № 908/1290/19 задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 908/1290/19 вчиняти щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 105,4485 га, кадастровий номер НОМЕР_1 наступні дії:
- включати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 105,4485 га, кадастровий номер НОМЕР_1 до переліку земельних ділянок для продажу права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах);
- вносити до Державного земельного кадастру будь-яку інформацію щодо поділу чи об'єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 105,4485 га, кадастровий номер НОМЕР_1 ;
- видавати будь-які накази організаційно-розпорядчого характеру щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 105,4485 га, кадастровий номер НОМЕР_2 :01 НОМЕР_3 001 НОМЕР_4 .
3. Стягувач: сільськогосподарський виробничий кооператив “Вільнянськ” (70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Пушкіна, буд. 13-А, ідентифікаційний код 00428471).
4. Боржник: Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, ідентифікаційний код 39820689).
5. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
6. Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред'явлення до виконання до 22.07.2021 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалу підписано 22.07.2019
Суддя В.В. Носівець