вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"04" липня 2019 р. Справа№ 910/1526/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Пашкіної С.А.
Дідиченко М.А.
секретар Добрицька В.С.
за участю
представників: позивача - Рабко Т.О.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
на рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2019 р.
у справі № 910/1526/19 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"
про стягнення штрафу у розмірі 451837,30 грн
У лютому 2019 року Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 451837,30 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що відповідно до залізничних накладних відповідачем до станції призначення "Сартана" Донецької залізниці було здійснено перевезення вантажів, одержувачем якого був позивач, із затримкою, у зв'язку з чим останній нарахував та просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 451837,30 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 04.04.2019 р. у справі № 910/1526/19 позов Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 135551,19 грн штрафу, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" за допомогою засобів поштового зв'язку подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині зменшення розміру штрафу та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі позивач не погоджується з рішенням в частині зменшення розміру штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, оскільки відповідачем не надано належних доказів на підтвердження поважності причин несвоєчасної доставки вантажу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2019 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" у справі № 910/1526/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Мартюк А.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1526/19 та призначено до розгляду на 18.06.2019 р.
У призначене судове засідання 18.06.2019 р. з'явився представник позивача та надав пояснення по суті апеляційної скарги. У розгляді справи оголошено перерву до 04.07.2019 р.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1888/19 від 03.07.2019 р. у зв'язку з перебуванням судді Мартюк А.І. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1526/19.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/1526/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Дідиченко М.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2019 р. справу № 910/1526/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.
У засідання суду, призначене на 04.07.2019 р., представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.
Доказів поважності відсутності зазначеного представника суду не надано.
Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" до станції призначення - "Сартана" Донецької залізниці здійснено перевезення вантажів, одержувачем яких є ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" згідно залізничних накладних: № 38415105 від 09.06.2018 р. від станції Рівне, відстань перевезення 1258 км; № 38436028 від 11.06.2018 р. від станції Хриплин, відстань перевезення 1578 км; № 38457834 від 12.06.2018 р. від станції Ужгород, відстань перевезення 1726 км; № 38351896 від 06.06.2018 р. від станції Торське, відстань перевезення 1495 км; № 38352084 від 06.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38352431 від 06.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38257820 від 31.05.2018 р. від станції Персенківка, відстань перевезення 1440 км; № 38283511 від 02.06.2018 р. від станції Садгора, відстань перевезення 1752 км; № 38389623 від 08.06.2018 р. від станції Броди, відстань перевезення 1348 км; № 38405775 від 09.06.2018 р. від станції Калуш, відстань перевезення 1574 км; № 38248969 від 31.05.2018 р. від станції Лужани, відстань перевезення 1771 км; № 38432753 від 10.06.2018 р. від станції Сарни, відстань перевезення 1317 км; № 38410346 від 09.06.2018 р. від станції Бурштин, відстань перевезення 1534 км; № 38422838 від 10.06.2018 р. від станції Стрий, відстань перевезення 1508 км; № 38487963 від 14.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38396958 від 08.06.2018 р. від станції Хуст, відстань перевезення 1772 км; № 38379137 від 07.06.2018 р. від станції Долина, відстань перевезення 1546 км; № 38409140 від 09.06.2018 р. від станції Рівне, відстань перевезення 1258 км; № 38358305 від 06.06.2018 р. від станції Рівне, відстань перевезення 1258 км; № 38309837 від 04.06.2018 р. від станції Звиняче, відстань перевезення 1388 км; № 38349981 від 06.06.2018 р. від станції Луцьк, відстань перевезення 1336 км; № 38349858 від 06.06.2018 р. від станції Луцьк, відстань перевезення 1336 км; № 38349866 від 06.06.2018 р. від станції Луцьк, відстань перевезення 1336 км; № 38386603 від 08.06.2018 р. від станції Луцьк, відстань перевезення 1336 км; № 38414975 від 09.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38414967 від 09.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38497152 від 14.06.2018 р. від станції Ковель, відстань перевезення 1394 км; № 38408290 від 09.06.2018 р. від станції Виноградово-Закарпатське, відстань перевезення 1748 км; № 38257812 від 31.05.2018 р. від станції Сарни, відстань перевезення 1317 км; № 38410395 від 09.06.2018 р. від станції Колчино, відстань перевезення 1652 км; № 38410452 від 09.06.2018 р. від станції Колчино, відстань перевезення 1652 км; № 38495990 від 14.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38513776 від 15.06.2018 р. від станції Вербка, відстань перевезення 1396 км; № 37484615 від 14.04.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38495982 від 14.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38256285 від 31.05.2018 р. від станції Хриплин, відстань перевезення 1578 км; № 38497178 від 14.06.2018 р. від станції Стрий, відстань перевезення 1508 км; № 38489167 від 14.06.2018 р. від станції Мукачево, відстань перевезення 1658 км; № 38408936 від 09.06.2018 р. від станції Колчино, відстань перевезення 1652 км; № 38474268 від 13.06.2018 р. від станції Бучач, відстань перевезення 1488 км; № 38420212 від 10.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38424818 від 10.06.2018 р. від станції Садгора, відстань перевезення 1752 км; № 38374393 від 07.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38425922 від 10.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38425914 від 10.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км; № 38480232 від 13.06.2018 р. від станції Тересва, відстань перевезення 1808 км; № 38463519 від 12.06.2018 р. від станції Микулинці-Струсов, відстань перевезення 1391 км; № 38471736 від 13.06.2018 р. від станції Березовиця-Острів, відстань перевезення 1372 км; № 38487948 від 14.06.2018 р. від станції Садгора, відстань перевезення 1752 км; № 38492484 від 14.06.2018 р. від станції Тернопіль, відстань перевезення 1363 км.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, здійснив перевезення вантажу, одержувачем якого є позивач, із простроченням доставки, у зв'язку з чим останній нарахував та просить суд стягнути з відповідача 451837,30 грн штрафу.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору
Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Як передбачено ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов'язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі.
Як передбачено ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. затверджено Статут залізниць України (далі - Статут).
Згідно із п. 6 Статуту залізниць накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 23 Статуту залізниць відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Міністерством транспорту та зв'язку України.
Залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки (п. 41 Статуту залізниць).
Відповідно до п. 5 Статуту залізниць на підставі цього Статуту Міністерство транспорту та зв'язку України затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів (далі - Правила).
Згідно з п. п. 1.1, 1.2 Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Як передбачено п.п. 1.1.1 п. 1.1 Правил, у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.
Пунктом 2.1 Правил передбачено, що обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі "Навантаження призначено на число місяць".
Згідно з п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з п. 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Як передбачено ч. 2 ст. 313 ГК України, розмір штрафів, що стягуються з перевізників за прострочення в доставці вантажу, визначається відповідно до закону.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
У відповідності до ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Частиною першою статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.
Згідно із п. 116 Статуту залізниць за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі: 10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби; 20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби; 30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб. Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Відповідно до абз. 1 п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної.
Згідно з абз. 2 п. 8 вказаних Правил датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.
Як вбачається з матеріалів справи, за накладними № 38415105, № 38436028, № 38457834, № 38351896, № 38352084, № 38352431, № 38257820, № 38283511, № 38389623, № 38405775, № 38248969, № 38432753, № 38410346, № 38422838 вантаж прибув 25.06.2018 р., за накладними № 38487963, № 38396958, № 38379137, № 38409140, № 38358305, № 38309837, № 38349981, № 38349858, № 38349866, № 38386603, № 38414975, № 38414967, № 38497152, № 38408290, № 38257812, № 38410395, № 38410452, № 38495990, № 38513776, № 37484615, № 38495982, № 38256285 вантаж прибув 26.06.2018 р., за накладними № 38497178, № 38489167, № 38408936, № 38474268, № 38420212, № 38424818, № 38374393, № 38425922, № 38425914, № 38480232 вантаж прибув 27.06.2018 р., за накладними № 38463519, № 38471736, № 38487948, № 38492484 вантаж прибув 28.06.2018 р.
Вбачається, що вантаж відповідачем доставлено позивачу з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних.
Так, враховуючи відстань від станції відправлення до станції призначення (із розрахунку 200 км за добу) + 1 доба (на операції, пов'язані з відправленням-прибуттям) + 1 доба (п. 2.1 вказаних Правил), за всіма залізничними накладеними відбулось прострочення доставки вантажу на дві і більше діб.
Як вбачається з розрахунку позивача, загальна сума штрафу за несвоєчасну доставку вагонів, нарахована ним, складає 451837,30 грн, який є арифметично правильний та здійснений у відповідності до чинного законодавства.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 451837,30 грн штрафу є обґрунтованою.
Стосовно клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 5% від суми позову - 22591,86 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Обгругнтовуючи клопотання про зменшення розміру штрафу, відповідач посилається на те, що проведення Антитерористичної операції ускладнило транспортне сполучення у межах регіональної філії "Донецька залізниця" та забезпечення виконання положень Статуту залізниць України і Правил перевезення вантажів.
Так, до початку Антитерористичної операції переважна більшість вантажів прямувала до станцій міста Маріуполь зі станцій Дружківка, Авдіївка через станцію Ясинувата та Донецьк, а зі станцій Придніпровської, Південно-Західної залізниці до станцій міста Маріуполя через станції Покровськ, Ясинувата та Донецьк. Зазначені ділянки мали дві залізничні колії та були електрифікованими. Станом на час перевезення станція Ясинувата та Донецьк знаходились на непідконтрольній території і рух потягів у бік міста Маріуполь припинено з осені 2014 року.
Єдиним залізничним сполученням з м. Маріуполь є ділянка залізниці між ст. Волноваха та ст. Комиш-Зоря. Зазначена ділянка має лише одну неелектрифіковану колію, яка є резервною ланкою транспортного сполучення з м. Маріуполь. Враховуючи, що окрім позивача в м. Маріуполь залізницею обслуговується інші підприємства, обсяги перевезень вантажів значно перевищують пропускну здатність ділянки Волноваха - Комиш-Зоря. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать, що порушення термінів доставки вантажу мали місце з причин незалежних від перевізника.
Також відповідач вказує на погіршення фінансового стану регіональної філії "Донецька залізниця", зокрема за підсумками роботи за перше півріччя 2018 року філія отримала збиток 295676,00 грн, що підтверджується звітами про фінансові результати.
За змістом ч. 1 ст. 233 ГК України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Цивільні та господарські відносини ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Як було встановлено вище, частина залізничної мережі регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" розташована в зоні проведення Антитерористичної операції, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території та використання лише одного залізничного сполучення з містом Маріуполь між станцією Волноваха та станцією Камиш-Зоря, яке забезпечує обслуговування значної кількості підприємств, внаслідок чого має місце затримка доставки вантажу, що підтверджується схемою Донецької залізниці.
Колегія суддів також враховує фінансовий стан позивача, підприємство якого знаходиться у м. Маріуполь, який віднесено до території, на якій здійснювалася антитерористична операція, а також збільшення відстані маршруту перевезення у зв'язку із перебуванням частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території, що не залежить від волі сторін.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про зменшення нарахованого позивачем розміру штрафу до 30%, тобто до 135551,19 грн.
Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Як передбачено ч. 1 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Відповідно до п. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.
Згідно з п. 134 Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зазначені терміни обчислюються, зокрема, від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу.
Згідно з ч. 1 ст. 315 ГК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії.
Як передбачено ч. 2 ст. 315 ГК України, претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 ГК України перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів.
Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді (ч. 4 ст. 315 ГК України).
Відповідно до п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" у визначенні перебігу позовної давності за позовами до перевізників, що випливають з договорів перевезення вантажів, слід враховувати таке. Якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред'явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (частина четверта статті 315 ГК України). Оскільки дотримання претензійного порядку не є обов'язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред'явлення претензії і строку її розгляду (частини друга і третя статті 315 ГК України), незалежно від того, чи пред'являлася відповідна претензія до перевізника.
Враховуючи те, що позивач не звертався до перевізника з претензією про сплату штрафу, строк на пред'явлення позову в даному випадку обчислюється з дня отримання вантажу (25.06.2018 р., 26.06.2018 р., 27.06.2018 р., 28.06.2018 р.) + 45 днів (пред'явлення претензії) + 45 днів (відповідь на претензію) + 6 місяців, та відповідно спливає 23.02.2019 р., 24.02.2019 р., 25.02.2019 р. та 26.02.2019 р.
Оскільки позов Приватним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" подано до суду 05.02.2019 р., відтак позивачем не пропущено позовну давність.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача збитків підлягає задоволенню частково в розмірі 135551,19 грн.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів, як необґрунтовані.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2019 р. у справі № 910/1526/19 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд необхідно покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2019 р. у справі № 910/1526/19 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 24.07.2019 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді С.А. Пашкіна
М.А. Дідиченко