вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" липня 2019 р. Справа№ 910/2680/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Смірнової Л.Г.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року (дата підписання повного тексту 16.05.2019 року)
у справі № 910/2680/19 (суддя: Данилова М.В.)
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліант Буд"
про стягнення суми пені в розмірі 64 527,21 грн та штрафу в розмірі 33 530,00 грн.
без виклику представників сторін
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліант Буд" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліант Буд" (далі - відповідач) про стягнення суми пені в розмірі 64 527,21 грн та штрафу в розмірі 33 530,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання послуг № 37-14.3/4-3 від 30.01.2018 року, а саме, зокрема в порушення умов зазначеного договору несвоєчасно здійснив поточний ремонт будівлі "штаб БАТО" парашютная (домик №4)", внаслідок чого у відповідача виникло зобов'язання сплатити позивачу штраф та пеню.
Господарський суд міста Києва в задоволенні позову відмовив в повному обсязі своїм рішенням від 24.04.2019 року (повний текст складено - 16.05.2019 року).
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року у даній справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема неправомірно застосував до спірних правовідносин правову позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 10.10.2018 року №914/2628/17.
Крім того, скаржник вказав, що підписання позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану суму пені та штрафу за несвоєчасне виконання умов договору.
Разом з цим скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, що позивач під час виконання відповідачем робіт за договором, не заявляв претензій до відповідача щодо порушення строків виконання робіт.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 року справу № 910/2680/19 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Смірнова Л.Г., Пономаренко Є.Ю.
Північний апеляційний господарський суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/2680/19 та призначив її розгляд у порядку письмового провадження без повідомлення учасників своєю ухвалою від 10.06.2019 року.
20.06.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників справи.
Північний апеляційний господарський суд відмовив в задоволенні клопотання Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" про розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2019 року у справі № 910/2680/19 з повідомленням (викликом) учасників справи своєю ухвалою від 25.06.2019 року.
09.07.2019 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" без задоволення. Крім того, представник відповідача зазначив, що у процесі виконання робіт між сторонами змінювалася ціна основного договору внаслідок зміни обсягів виконаних робіт, що підтверджується, зокрема, актом виконаних робіт від 01.10.2018 року.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
30.01.2018 року між Державним підприємством "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Веліант Буд" (підрядник) було укладено договір № 37-14.3/4-3 про надання послуг, а саме: поточний ремонт будівлі "Штаб БАТО парашютная (домик №4) (далі - договір).
Відповідно до п. 3.1. договору договірна ціна становить 479 000, 00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 79 833, 33 грн.
Згідно п.п. 4.1.1 п.4.1 договору замовник протягом 15-ти календарних днів після підписання повноваженими представниками сторін акту - допуску, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі до 30% від ціни договору, з урахуванням ПДВ.
Як вбачається з матеріалів справи 23.02.2018 року позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі до 30% від ціни договору, що становить 143 700,00 грн.
Відповідно до 5.1. договору строк надання послуг становить 45 робочих днів після перерахування позивачем авансу на розрахунковий рахунок відповідача.
Згідно п.п. 5.8., 59 договору передача фактично наданих послуг відповідачем і приймання їх позивачем оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми Кб-3).
Після закінчення надання послуг відповідач протягом 3-х робочих днів передає замовнику Акт приймання виконання будівельних робіт (КБ-2в), довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми Кб-3), складені відповідно ДСТУ Б. Д. 1-1 -2013 та податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України.
Акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2010 року відповідачем надані позивачу 01.10.2018 року, що підтверджується змістом зазначених документів. Даний акт підписаний обома сторонами без жодних зауважень.
Згідно із п. 5.11 договору після закінчення всіх передбачених послуг за договором, відповідач повідомляє про це позивача, після чого протягом 10-ти робочих днів позивачем утворюється технічна комісія для прийняття всього обсягу послуг. До складу комісії включаються представники відповідача та позивача.
Відповідно до п. 5.13 договору послуги вважаться переданими відповідачем та прийнятими позивачем у повному обсязі в день підписання Акту технічної комісії.
19.04.2018 року позивач вручив працівнику відповідача лист № 01-22- 1778, в якому просив надати пояснення щодо строків виконання робіт згідно договору, оскільки станом на 19.04.2018 року відповідач не розпочав зовнішнє оздоблення стін.
Крім того, позивач листом від 08.05.2018 року № 01-22-2143 вимагав від відповідача розпочати роботи, оскільки позивач сплатив аванс 23.02.2018 року, строк виконання робіт - 45 робочих днів з дня перерахування авансу, роботи по зовнішньому оздобленню не розпочаті, у зв'язку із чим до відповідача можуть бути застосовані штрафні санкції.
Разом з цим, колегія суддів не приймає як належний висновок суду першої інстанції, що позивач не надав доказів на підтвердження отримання відповідачем листів № 01-22-1778 від 19.04.2018 року та №01-22-2143 від 08.05.2018 року, оскільки на останніх містяться відповідні відмітки відповідача.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач розпорядженням від 05.10.2018 року № 59-08-25 утворив технічну комісію для прийняття всього обсягу послуг.
10.10.2018 року технічною комісією, до якої входив представник відповідача Антоненко О.О. (директор), підписано акт, відповідно до якого комісія встановила, що відповідач виконував роботи по поточному ремонту будівлі «Штаб БАТО парашютная (домик №4) інв.. №47499 від 10.10.2018 року №59-26-132 в період з 07.02.2018 року по 01.10.2018 року, роботи закінчилися 01.10.2018 року, виконані в повному обсязі та пред'явлені всі необхідні документи.
Згідно п. 4.2 договору, розрахунок з відповідачем у розмірі 70 % від ціни договору позивач проводить протягом 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), складених відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1-2013 та Акту технічної комісії.
25.10.2018 року позивач на виконання п. 4.2. договору сплатив відповідачу решту вартості виконаних будівельних робіт, що відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2018 року становила 304839,44 грн.
28.12.2018 року позивач направив відповідачу претензію від 27.12.2018 року № 35-28/5-63 з вимогою сплатити у семиденний термін суму пені та штрафу у розмірі 98057,21 грн у 7-ми денний термін з дня отримання претензії. Претензія була отримана відповідачем 09.01.2019 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 67)
29.12.2018 року позивач отримав відповідь відповідача на лист від 23.10.2018 року № 03-22-17, якою відповідач повідомив позивача про відмову сплатити суму пені та штрафу.
Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення строку надання послуг, зазначеного в п. 5.1. договору, перші 14 календарних днів підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 50 % облікової ставки НБУ від ціни послуг, за кожний день прострочення.
За порушення строків виконаних робіт понад 14 календарних днів, починаючи з 15 календарного дня, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни послуг, строк надання яких порушено, за кожний день прострочення (п. 8.2. договору).
Абзацом 3 п. 8.2 договору встановлено, що пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за договором, включаючи день виконання такого зобов'язання.
Відповідно до п. 8.3. договору за порушення строків виконання робіт, зазначених у п.5.1., договору, понад 30-ть календарних днів, підрядник додатково сплачує замовникові штраф у розмірі 7% від ціни позову.
З огляду на викладене, колегія суддів приймає як належне твердження скаржника, що підписання позивачем акту приймання виконаних будівельних робіт не звільняє відповідача від обов'язку сплатити нараховану суму пені та штрафу за несвоєчасне виконання умов договору.
Так, у акті технічної комісії від 10.10.2018 року № 59-26-132, було зафіксовано, що роботи на об'єкті виконувалися відповідачем у період з 07.02.2018 року по 01.10.2018 року, тобто, як правильно зазначено скаржником з простроченням відповідачем встановленого договором строку - 45 робочих днів.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
З договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.37 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 77 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Відповідно до ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.
Таким чином, у зв'язку із неналежним виконання відповідачем умов договору позивач мав право як відмовитися від договору, так і стягнути неустойку.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням позивача, що відмова від договору це право, а не обов'язок позивача, та обставина, що позивач не відмовився від договору, не позбавляє позивача права на стягнення неустойки з відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Разом з цим, колегія суддів приймає до уваги, що в разі не підписання акту технічної комісії та не сплати вартості послуг у встановлені договором строки, Відповідач мав би право стягнути із позивача штрафні санкції відповідно до п.8.8. договору та чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що оплативши вартість послуг у повному обсязі та підписавши акт технічної комісії, позивач втратив право на стягнення штрафних санкцій.
Крім того, суд першої інстанції неправомірно не взяв до уваги в якості належного та допустимого доказу лист № 03-22-17 від 23.10.2018 року з вимогою сплатити штрафні санкції передбачені договором через те, що даний лист було складено вже після розрахунку позивача з відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 2039 від 25.10.2018 року, та після підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт.
При цьому, колегія суддів не приймає як належне твердження відповідача висловлене у відзиві на апеляційну скаргу, що у процесі виконання робіт між сторонами змінювалася ціна основного договору внаслідок зміни обсягів виконаних робіт, що підтверджується, зокрема, актом виконаних робіт від 01.10.2018 року, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, сторони договору не вносили у встановленому законодавством порядку зміни до договору та не змінювали ціну договору визначену п. 3.1 договору, яка становить 479000,00 грн.
Колегія суддів перевіривши розрахунок пені та штрафу, погоджується з розрахунком позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача 64527,21 грн пені за період з 03.05.2018 року по 01.10.2018 року та 33530,00 грн штрафу.
Щодо посилання відповідача на правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 03.10.2018 року у справі за № 914/2628/17 колегія суддів відзначає, що в даному випадку інші правові підстави, а саме сторонами не були погоджені інші строки виконання робіт.
Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року підлягає скасуванню, з підстав неповного з'ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" - задоволенню.
Щодо клопотання відповідача висловлене у відзиві на апеляційну скаргу про компенсацію судових витрат пов'язаних з професійною правничою допомогою у розмірі 12000,00 грн, колегія суддів відзначає наступне.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на викладене та враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі клопотання відповідача про компенсацію судових витрат пов'язаних з професійною правничою допомогою задоволенню не підлягає.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано належних та допустимих доказів понесення відповідачем витрат на послуги адвоката.
Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на відповідача.
Суд апеляційної інстанції роз'яснює, що за загальним правилом, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі №910/2680/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліант Буд" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50-б, літера В, офіс 35, код ЄДРПОУ 38907627) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08301, Київська область, Бориспільській район, село Гора, вул. Бориспіль 7, код ЄДРПОУ 20572069) 64527,21 грн (шістдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять сім гривен 21 копійки) пені, 33530,00 грн (тридцять три тисячі п'ятсот тридцять гривен 00 копійок) штрафу та 1 921,00 грн (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) судового збору.
3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на відповідача.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веліант Буд" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 50-б, літера В, офіс 35, код ЄДРПОУ 38907627) на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (08301, Київська область, Бориспільській район, село Гора, вул. Бориспіль 7, код ЄДРПОУ 20572069) 2881,50 грн (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна гривня 50 копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №910/2680/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді Є.Ю. Пономаренко
Л.Г. Смірнова