25.07.2019 Справа № 908/342/19
м.Дніпро, пр.Дмитра Яворницького, 65
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді (доповідача) - Кузнецової І.Л.,
суддів - Кощеєва І.М., Подобєда І.М.,
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Вороніна Володимира Васильовича на рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/342/19 ( суддя Корсун В.Л., повне рішення складено 19.04.2019)
за позовом концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя
до фізичної особи-підприємця Вороніна Володимира Васильовича, м. Запоріжжя
про стягнення 26 134грн.11 коп.
- рішенням господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/342/19 позов концерну "Міські теплові мережі" задоволено частково, з фізичної особи-підприємця Вороніна Володимира Васильовича на користь позивача стягнуто основний борг за відпущену теплову енергію в сумі 21 573 грн. 79 коп., пеня в сумі 3 699 грн. 47 коп., три проценти річних в сумі 414грн. 32 коп. та інфляційні втрати в сумі 444 грн.70 коп., в решті в позові відмовлено;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин щодо невиконання відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №101640 від 01.04.2015 в частині повної та своєчасної оплати вартості відпущеної йому в грудні 2017 року - квітні 2018 року теплової енергії, а також з невірного розрахунку позивачем сум пені та трьох процентів річних у зв"язку з неправильним визначенням періоду нарахування;
- не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець Воронін В.В. подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на незаконність рішення в частині задоволення позовних вимог просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові;
- у поданій скарзі йдеться про те, що підприємець не отримував від концерну ні актів приймання-передачі теплової енергії, ні рахунків на оплату за період з грудня 2017 року по квітень 2018 року, про те, що реєстри відправлених рекомендованих листів не можуть слугувати належними і допустимими доказами направлення вказаних документів скаржнику з огляду на те, що з останніх вбачається направлення кореспонденції за адресою АДРЕСА_1 , тоді як його адресою є : АДРЕСА_2 , про те, що з цих реєстрів неможливо встановити, яку саме кореспонденцію було направлено за вказаною в них адресою, а також про те, що копії документів, доданих до позовної заяви не оформлені належним чином, оскільки не містять дату їх засвідчення;
- позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення залишити без змін, посилаючись на те, що укладенню спірного договору передувало листування між сторонами, зокрема, щодо адреси, за якою мають направлятися рахунки та акти приймання-передачі, на те, що 22.10.2018 на адресу підприємця було направлено претензію і з боку останнього не надходило заперечень стосовно нарахувань і порядку оплати, в частині неналежності доказів внаслідок відсутності дати посвідчення зазначає, що у судовому засіданні суд першої інстанції перевірив наявність у позивача усіх оригіналів документів і пересвідчився у справжності наданих суду копій.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2015 фізичною особою- підприємцем Вороніним В.В. (споживачем) та концерном "Міські теплові мережі" (теплопостачальною організацією) укладено договір №10164, на підставі якого теплопостачальна організація зобов"язалася відпустити теплову енергію в гарячій воді для опалення споживачу, а споживач- прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в розмірі та порядку, встановлених умовами цього договору та додатками цього договору, що є його невід"ємними частинами.
Відповідно до п.п.3.2.6 договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Згідно з п.5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом .
У відповідності до п.5.5 договору при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо), обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
В п.п.6.1, 6.2 сторонами узгоджено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить чинному законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадку їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п.6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.
П.6.4 договору визначено, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.
Згідно з п.6.5 договору при наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії, визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.
Відповідно до п.6.7 договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул.Щаслива, буд.№2А, тел.224-78-68, документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії.
П.п.6.7.1, 6.7.2 договору передбачено, що отриманий акт споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Уразі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, споживач зобов'язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити з теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п.п.6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений споживачем в судовому порядку.
П.7.2.10. договору передбачено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4. цього договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,2 процента від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати. Оплата пені не звільняє споживача від виконання своїх обов"язків по оплаті заборгованості.
Згідно з п.10.1 цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання.
Позивачем на виконання умов спірного договору, в період з грудня 2017 року по квітень 2018 року, поставлено відповідачу теплову енергію на загальну суму 21573грн.79коп., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії надання послуг з централізованого постачання гарячої води (а.с.29-33).
На оплату відпущеної теплової енергії за вказаний період відповідачу виставлені рахунки.
Направлення вказаних рахунків та актів приймання-передачі за спірний період підтверджується відповідними реєстрами, належним чином засвідченими копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.96-99).
Відповідач на адресу позивача підписаних актів приймання-передачі теплової енергії не повернув, заперечень щодо їх підписання не надав .
Претензія №2111/09 від 22.10.2018 щодо погашення заборгованості за теплову енергію, направлена відповідачу за адресою: АДРЕСА_3 залишена без відповіді.
У зв"язку з невиконанням підприємцем зобов'язань за спірним договором в частині оплати вартості спожитої теплової енергії за ним утворилася заборгованість в сумі 21573грн.79 коп..
Викладені обставини слугували визначальними для звернення концерну "Міські теплові мережі" з позовом.
З огляду на порушення відповідачем строків оплати вартості поставленої теплової енергії позивачем нараховані пеня в сумі 3701грн.16коп. за період з 20.01. по 31.10.2018, втрати від інфляції в сумі 444грн.70коп. за період лютий - вересень 2018 року та три процента річних в сумі 414грн.32коп. також за період з 20.01. по 31.10.2018.
Ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.530 Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст.610, ч.1 ст.611 Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч.2 ст.625 Кодексу боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ст.629 Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Щодо досліджуваної справи, то з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме: невиконання відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №101640 від 01.04.2015 в частині повної і своєчасної оплати вартості відпущеної йому в грудні 2017 року - квітні 2018 року теплової енергії та ненадання ним належних і допустимих доказів, які б спростовували таке невиконання господарським судом зроблено правильний висновок про визнання позовних вимог обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 21573грн. 79коп., пені в сумі 3699грн. 47коп., трьох процентів річних в сумі 414грн. 32коп. та інфляційних втрат в сумі 444грн. 70коп..
Одночасно колегія суддів погоджується з перерахунком господарським судом сум пені та трьох процентів річних у зв"язку з невірним визначенням позивачем періоду їх нарахування.
При цьому господарським судом зроблено правильний висновок про те, що з урахуванням вимог ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України пеня та три відсотка річних за період прострочення оплати у квітні 2018 року мають бути нараховані з 22.05. по 31.10.2018, а не з 20.05.2018, як помилково вважав позивач.
Отже рішення місцевого господарського суду відповідає фактичним обставинам справи, вимогам чинного законодавства, підстави для його скасування відсутні.
Доводи скаржника визнані колегією суддів необґрунтованими.
Так, направлення на адресу відповідача актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків за спірний період підтверджується копіями реєстрів відправлення рекомендованих листів, при цьому у даних реєстрах після назви зазначено перелік документів, які надсилалися кожному споживачу за відповідний місяць.
Слід зазначити, що згідно з цими реєстрами фізичній особі-підприємцю Вороніну В.В. кореспонденція направлялася за адресою: АДРЕСА_1 , вказаною ним як адреса для направлення рахунків в листі про укладення договору, підписаному підприємцем особисто (належним чином завірена копія цього листа міститься в матеріалах справи (а.с.86)).
Посилання скаржника на те, що копії реєстрів не оформлені належним чином з огляду на те, що вони не містять дату їх засвідчення колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки такі посилання спростовуються матеріалами справи.
Також, згідно з ч.1 ст.74, ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку, обставини щодо надсилання позивачем на адресу відповідача рахунків та актів приймання-передачі ним не спростовані, доказів зворотного суду не надано.
Крім того, відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України невжиття особою всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов"язання свідчить про вину останньої у невиконанні зобов"язання.
В матеріалах даної справи відсутні та скаржником не надані докази на підтвердження вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання спірного договору в частині оплати поставленої теплової енергії, зокрема, докази отримання рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії в порядку, встановленому п.6.7 договору.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд
- рішення господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 у справі №908/342/19 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення;
- постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повної постанови з підстав, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України;
- повна постанова складена 25.07.2019
Головуючий суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М.Кощеєв
Суддя І.М.Подобєд