ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 липня 2019 року Справа № 902/434/19
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Демидюк О.О. , суддя Савченко Г.І.
секретар судового засідання Кушнірук Р.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Іванова М.Р. - адвокат, представник за ордером серії РН-536 №401 від 23.07.2019р.
від відповідачів:
- ТОВ "Колорит Агрос": не з'явився
- Державного реєстратора Богач О.В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району
Вінницької області: не з'явився
- Державного реєстратора Анцут О.А. Могилів - Подільської районної державної
адміністрації: не з'явився
- Державного реєстратора Таваліка О.М. Могилів-Подільської районної державної
адміністрації: не з'явився
- Державного реєстратора Шульгіна К.О. філії комунального підприємства Новопетрівської
сільської ради "Результат" у м. Вінниці: не з'явився
- Державного реєстратора Коровайко О.С. філії комунального підприємства Новопетрівської
сільської ради "Результат" у м.Вінниці: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа", с.Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області
на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 03.06.19р. суддею Яремчуком Ю.О. у м.Вінниці, повний текст складено 03.06.19р.
у справі № 902/434/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа", с.Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області
до - Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос", м.Вінниця
- Державного реєстратора Богач О.В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, с.Гальжбіївка, Ямпільського району Вінницької області
- Державного реєстратора Анцут О.А. Могилів - Подільської районної державної адміністрації,
м.Могилів-Подільський Вінницької області
- Державного реєстратора Таваліка О.М. Могилів-Подільської районної державної адміністрації,
м.Могилів - Подільський Вінницької області
- Державного реєстратора Шульгіна К.О. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці, м.Вінниця
- Державного реєстратора Коровайко О.С. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м.Вінниці, м.Вінниця
про скасування рішень державних реєстраторів
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос", Державного реєстратора Богач О.В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, Державного реєстратора Анцут О.А. Могилів - Подільської районної державної адміністрації, Державного реєстратора Таваліка О.М. Могилів-Подільської районної державної адміністрації, Державного реєстратора Шульгіна К.О. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м.Вінниці, Державного реєстратора Коровайко О.С. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м.Вінниці про скасування рішень державних реєстраторів, позовну заяву №б/н від 23.05.2019р. та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду, тощо.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати.
Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:
- вважає ухвалу місцевого господарського суду такою, що постановлена з порушенням норм чинного законодавства;
- обґрунтовує те, що як вбачається з матеріалів справи, договори оренди земельних ділянок реєстраційні дії щодо яких є предметом розгляду у суді першої інстанції були укладені у 2008 році (державна реєстрація була проведена у 2011 році), строком на 7 років. У 2015 році щодо вищевказаних земельних ділянок та договорів оренди було укладено додаткові угоди, відповідно до яких строк оренди було подовжено на 14 років. Зазначені додаткові угоди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 2016 року. Пізніше, протягом 2017 року державними реєстраторами - відповідачами у справі, в Інтересах ТОВ "Колорит Агрос" було вчинено ряд протиправних реєстраційних дій щодо заміни відомостей в Державному реєстрі речових прав про орендаря з ТОВ "Правнича компанія "Справа" на ТОВ "Колорит Агрос". Тобто, наявність ТОВ "Колорит Агрос" пов'язує між собою всі реєстраційні дії, які були вчинені щодо 78-ми земельних ділянок, які знаходяться в оренді у ТОВ "Правнича компанія "Справа";
- вважає, що розгляд справи в межах одного провадження сприятиме більш якісному, швидкому встановленню обставин справи та захисту прав та законних інтересів позивача;
- покликається на те, що виходячи з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.09.2018р. у справі №554/365/16, згідно якої "... необхідність дослідження суті заявлених позовних вимог, які обкладаються судовим збором, а не лише врахування їх кількості...", зазначений позов містить одну правову вимогу - скасування рішення державного реєстратора. Проте, оскільки підлягають оскарженню незаконні дії п'яти державних реєстраторів щодо внесення відомостей до Державного реєстру речових прав про орендаря - судовий збір сплачено за п'ять окремих правових вимог немайнового характеру. У зв'язку з чим, вважає, що судовий спір сплачено відповідно до вимог законодавства.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.06.2019р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19, ухвалено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження та запропоновано відповідачам подати до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в порядку ст.263 ГПК України протягом 10 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, тощо.
12.07.2019р. на електронну адресу Північно - західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" надійшло клопотання від 12.07.2019р. №199 про розгляд справи з викликом учасників справи, в якому покликається на те, що скаржник бажає надати додаткові пояснення щодо незаконності оскаржуваної ухвали. Причому, дана господарська справа про скасування рішень державних реєстраторів має виняткове значення для скаржника, а оскаржувані в даному позові рішення державних реєстраторів порушують права та інтереси скаржника та внаслідок цього здійснюються перешкоди в господарській діяльності ТОВ "Правнича компанія "Справа". У зв'язку з цим, затягування розгляду даної господарської справи може призвести до негативних наслідків для господарської діяльності скаржника.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2019р. у справі №902/434/19 розгляд апеляційної скарги призначено на 24.07.2019р. об 12:00год., тощо.
Представник скаржника в судовому засіданні 24.07.2019р. підтримала доводи апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції. Вважає ухвалу місцевого суду незаконною та необґрунтованою. Просить суд ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 скасувати.
Відповідачі не скористалися своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 28.05.2019р. на адресу Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колорит Агрос" до Державного реєстратора Богач О.В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області до Державного реєстратора Анцукт О.А. Могилів - Подільської районної державної адміністрації до Державного реєстратора Таваліка О.М. Могилів-Подільської районної державної адміністрації до Державного реєстратора Шульгіна К.О. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці до Державного реєстратора Коровайко О.С. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м. Вінниці про скасування 78-ми рішень державних реєстраторів.
Також, судом першої інстанції встановлено, що з тексту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем об'єднані позовні вимоги про скасування 78-ми рішень державних реєстраторів, які стосуються 78-ми договорів оренди земельних ділянок з різними кадастровими номерами, розташованими в межах різних селищних рад та з різними площами.
Водночас, місцевим господарським судом зауважено, що з тексту позовної заяви не вбачається формування позивачем письмового клопотання з мотивованим обґрунтуванням необхідності подання позову по всім заявленим позовним вимогам.
З урахуванням вищевикладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і в поданій позовній заяві об'єднані позовні вимоги по різним самостійним угодам та про скасування різних вчинених 78-ми записів про державну реєстрацію. А тому, підстави для застосування ст.173 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Крім того, судом першої інстанції вказано, що при поданні позову позивачем повинно бути сплачено за 78-м немайнових вимог, що становить 1921,00грн. (розмір судового збору за 1 немайнову вимогу)*78 = 149 838,00грн..
Однак, позивачем при поданні позову до суду не надано доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі. Натомість позивачем при поданні позовної заяви до розгляду сплачено 9 605,00грн..
Отже, враховуючи те, що позовну заяву подано із порушенням правил об'єднання позовних вимог та вказано про не сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, ухвалою Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 позовну заяву та додані до неї документи повернуто позивачу, зокрема, на підставі п.2 ч.5 ст.174 ГПК України.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).
Згідно з ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним.
Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 27 ГПК України передбачено, що позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.
Відповідно до ст.45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Зокрема, за змістом позовної заяви Хмельницька міська рада просить суд: скасувати 78 рішень державних реєстраторів, зокрема, Державного реєстратора Богач О.В. Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області, Державного реєстратора Анцут О.А. Могилів - Подільської районної державної адміністрації, Державного реєстратора Таваліка О.М. Могилів-Подільської районної державної адміністрації, Державного реєстратора Шульгіна К.О. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м.Вінниці, Державного реєстратора Коровайко О.С. філії комунального підприємства Новопетрівської сільської ради "Результат" у м.Вінниці, які стосуються 78-ми договорів оренди земельних ділянок з різними кадастровими номерами, розташованими в межах різних селищних рад та з різними площами.
Частиною 5 ст.174 ГПК України визначені підстави, за яких суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також, перелік цей має вичерпний характер та не підлягає поширеному тлумаченню.
За п. 2 ч.5 ст.174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, зокрема, порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Згідно ч.1 ст.173 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
При цьому, враховуючи коментовану ст.174 ГПК України, повернення позовної заяви позивачеві чи іншій особі, що її подавала, не перешкоджають у подальшому повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пред'явлено вимоги до різних відповідачів, однак при винесенні оскаржуваної ухвали судом зроблено висновок, про те, що з тексту позовної заяви не вбачається формування позивачем письмового клопотання з мотивованим обґрунтуванням необхідності подання позову по всім заявленим позовним вимогам.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог і в поданій позовній заяві об'єднані позовні вимоги по різним самостійним угодам та про скасування різних вчинених 78-ми записів про державну реєстрацію, а тому, підстави для застосування ст.173 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
Водночас, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач покликається на те, що договори оренди земельних ділянок реєстраційні дії щодо яких є предметом розгляду у справі були укладені у 2008 році (державна реєстрація була проведена у 2011 році), строком на 7 років. У 2015 році щодо вищевказаних земельних ділянок та договорів оренди було укладено Додаткові угоди, відповідно до яких строк оренди було подовжено на 14 років.
Вказані додаткові угоди було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом 2016 року.
В подальшому, протягом 2017 року державними реєстраторами - відповідачами у справі, в інтересах ТОВ "Колорит Агрос" було вчинено ряд реєстраційних дій щодо заміни відомостей в Державному реєстрі речових прав про орендаря з ТОВ "Правнича компанія "Справа" на ТОВ "Колорит Агрос".
За вказаних обставин, позивач вважає, що розгляд справи в межах одного провадження сприятиме більш якісному, швидкому встановленню обставин справи та захисту його прав та законних інтересів.
З огляду на викладене вище, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявність відповідача - ТОВ "Колорит Агрос" пов'язує між собою всі реєстраційні дії, які були вчинені щодо 78-ми земельних ділянок, які знаходяться в оренді у ТОВ "Правнича компанія "Справа".
Таким чином, у заявленому позові відповідно до ст.173 ГПК України об'єднано кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення та поданими доказами та позовні вимоги у цій справі нерозривно пов'язані між собою підставою виникнення, стосуються відповідного майна (земельних ділянок), а тому такі позовні вимоги необхідно розглядати в межах однієї справи, одного провадження в порядку господарського судочинства.
Разом з тим, Господарський суд Вінницької області при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" не дослідив та не надав відповідної оцінки обставинам, які належним чином підтверджують основний або похідний характер тієї або іншої позовної вимоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа", що спричинило порушення вимог ст.236 ГПК України.
Таким чином, не навівши переконливих доводів щодо порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву, мотивуючи своє рішення обставинами, не визначеними процесуальним законом.
При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.6 ст.173 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, у разі, якщо суд першої інстанції прийде до висновку, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, він не позбавлений можливості роз'єднати позовні вимоги.
З огляду на зазначене вище, в силу п.1 ч.1 ст.277 ГПК України ухвала Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 підлягає скасуванню.
В силу п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018р. №2629-VIII, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2019р. складає 1921,00грн..
За змістом ч.2 ст.123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
У відповідності до ст.2 Закону України "Про судовий збір", платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті в 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до ч.1 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу.
У відповідності до ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Частиною 5 ст.174 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо:
1) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст.173 цього Кодексу);
3) до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви;
4) відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи;
5) позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду;
6) до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Згідно ч.6 ст.174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 9 605,00грн..
При цьому, судом першої інстанції зазначено, що вказана сума є значно меншою суми необхідної для оплати судового збору.
Водночас, Господарським судом Вінницької області розраховано та вказано, при поданні позову позивачем повинно бути сплачено за 78-м немайнових вимог, що становить 1921,00грн. (розмір судового збору за 1 немайнову вимогу)*78 = 149 838,00грн..
З огляду на зазначене вище, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що за приписами ч.1 ст.174 ГПК України, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, зокрема у даному випадку п.2 ч.1 ст.164 ГПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху та зазначено точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), як передбачено ч.2 ст.174 ГПК України.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.
В силу приписів ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.3 ст.271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Відтак, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 - скасуванню, з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.129, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Правнича компанія "Справа", с.Мізяківські Хутори, Вінницького району Вінницької області задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 03.06.2019р. у справі №902/434/19 скасувати.
3. Справу №902/434/19 передати на розгляд до Господарського суду Вінницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "24" липня 2019 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.