вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" липня 2019 р. Справа№ 910/1853/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Руденко М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2019
у справі № 910/1853/19 (суддя Підченко Ю. О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм"
до Фізичної особи-підприємця Римика Євгена Геннадійовича
про стягнення 15 705,33 грн.
Короткий зміст первісних позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новакорм" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Фізичної особи-підприємця Римика Євгена Геннадійовича про стягнення суми безпідставно перерахованих грошових коштів в сумі 15 000, 00 грн., а також 3% річних в сумі 334, 23 грн. та інфляційних втрат в сумі 371,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково перерахував грошові кошти в загальній сумі 15 000, 00 грн на розрахунковий рахунок відповідача.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 позовні вимоги задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Римика Євгена Геннадійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 15 000,00 грн., 3 % річних в сумі 334,23 грн., інфляційні втрати в сумі 371,10 грн., судовий збір в сумі 1 921,00 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що доказів на підтвердження наявності правових підстав для зарахування на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 15 000,00 грн. суду не надано.
Також, судом першої інстанції було покладено на відповідача 5 000,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 910/1853/19 в частині стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 5 000,00 грн. та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд вправі зменшити розмір витрат на правову допомогу, але лише у випадку, коли інша сторона заявляє клопотання про їх неспіврозмірність. В той же час, до суду першої інстанції жодних клопотань від відповідача щодо зменшення розміру витрат на правову допомогу не надходило.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями, справу № 910/1853/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 910/1853/19 та роз'яснено сторонам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи не заявлено.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з платіжних доручень №1921 від 07.05.2018 на суму 10 500,00 грн., та №1965 від 10.05.2018 на суму 4 500,00 грн., позивач перерахував на користь відповідача грошові кошти на загальну суму 15 000,00 грн. з призначенням платежу "ремокомплекти ущільнень для пневмоциліндрів за рах. №4008 від 07.05.2018 р. без ПДВ".
Мотивуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що зазначені грошові кошти в сумі 15 000,00 грн. були перераховані на корить відповідача помилково та позивач просить суд стягнути зазначені грошові кошти з останнього на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України).
Також позивач посилається на п. 6 Указу Президента України "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" та п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного банку від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої Мін'юстом України 29.03.2004 за № 377/8976, відповідно до якої кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у п'ятиденний строк. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Предметом судового розгляду у даній справі є стягнення з відповідача 15 000,00 грн. безпідставно перерахованих коштів, 334,23 грн. 3 % річних та 371,10 грн. інфляційних втрат.
Разом з тим, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду є ухвалене у справі № 910/1853/19 рішення в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, встановив, що доказів на підтвердження наявності правових підстав для зарахування на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 15 000,00 грн. суду не надано, а відтак, дійшов висновку, що зазначені грошові кошти перебувають без достатньої правової підстави у відповідача, у зв'язку з чим стягнув з Фізичної особи-підприємця Римика Євгена Геннадійовича безпідставно перераховані грошові кошти в сумі 15 000,00 грн., та перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат, відповідно до ст. 625 ЦК України, стягнув з відповідача 3 % річних в сумі 334,23 грн., інфляційні втрати в сумі 371,10 грн.
Рішення суду в частині стягнутих безпідставно перерахованих грошових кошті в сумі 15 000,00 грн., 3 % річних в сумі 334,23 грн., інфляційних втрат в сумі 371,10 грн. сторонами оскаржено не було.
В той же час, рішення суду першої інстанції було оскаржено позивачем в частині стягнення з відповідача 5 000,00 грн. судових витрат на правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача судові витрати з підготовки позовної заяви, подання до суду, відправки копій заяви, супроводження справи в суді (моніторинг справи) на загальну суму 50 000,00 грн.
Так, 02.01.2019 між позивачем (за договором - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "ЛОУ УОЛВС" (за договором - Адвокатське об'єднання) було укладено договір № 300620/НК про надання правової допомоги (далі - Договір) відповідно до умов якого (п. 1.1. Договору) Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.
За змістом п. 2.1.4 п. 2.1. Договору, Адвокатське об'єднання представляє у встановленому порядку інтереси Клієнта в судових органах, зокрема, господарських судах, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.
Окрім того, 01.02.2019 року між позивачем та Адвокатським об'єднанням "ЛОУ УОЛВС" було укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода), відповідно до якої Адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання з підготовки позову до ФОП Римик Євген Геннадійович про стягнення грошових коштів та інших процесуальних документів, подання до суду, супроводження справи в суді за позовом до ФОП Римика Євгена Геннадійовича про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів (моніторинг справи у разі розгляду справи без виклику сторін).
За надані послуги Клієнт зобов'язується сплатити грошові кошти у наступному розмірі:
1) Підготовка позовної заяви до ФОП Римика Євгена Геннадійовича про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів та інших процесуальних документів, подання до суду - 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
2) Супроводження справи в суді за позовом до ФОП Римика Євгена Геннадійовича про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів (моніторинг справи у разі розгляду справи без виклику сторін) 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження вказаних витрат, до матеріалів справи надано договір про надання правової допомоги № 300620/НК від 02.01.2019, додаткова угода № 1 від 01.02.2019 до договору про надання правової допомоги, копія свідоцтва ОСОБА_2 про право на заняття адвокатською діяльністю; акт прийому-здачі наданих послуг від 04.03.2019, платіжне доручення № 162 від 15.03.2019 на суму 50 000,00 грн.
Як вбачається із акту прийому-здачі наданих послуг від 04.03.2019, Адвокатське об'єднання надало позивачеві послуги відповідно до умов Договору та Додаткової угоди на загальну суму 50 000,00 грн., а саме:
1) Підготовка позовної заяви до ФОП Римика Євгена Геннадійовича про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів та інших процесуальних документів, подання до суду - 30 000,00 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
2) Супроводження справи в суді за позовом до ФОП Римика Євгена Геннадійовича про стягнення безпідставно перерахованих грошових коштів (моніторинг справи у разі розгляду справи без виклику сторін) 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 коп.
За ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем, як вірно зазначає позивач, не подано.
Поряд з цим, аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З огляду на викладене, колегія суддів не приймає як належне позицію апелянта, що суд може зменшити суму судових витрат виключно за клопотанням іншої сторони судового провадження.
Таким чином, судова колегія вважає, що чинним законодавством не заборонено права суду присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, за рахунок іншої сторони адвокатські витрати у меншому розмірі, який погоджений у договорі між адвокатом та його клієнтом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Колегія суддів відзначає, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги № 300620/НК від 02.01.2019, додаткова угода № 1 від 01.02.2019 до договору про надання правової допомоги, копія свідоцтва ОСОБА_2 про право на заняття адвокатською діяльністю; акт прийому-здачі наданих послуг від 04.03.2019, платіжні доручення № 162 від 15.03.2019 на суму 50 000,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З огляду на розмір заявленої в позові суми (15 705, 33 грн.), враховуючи, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, враховуючи категорію складності справи (малозначна), оскільки судом першої інстанції справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі (50 000,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення розміру витрат скаржника на правничу допомогу до 5 000,00 грн. відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.
Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.08.2018 у справі № 916/1283/17, від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, від 06.03.2019 у справі № 910/15357/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 753/15683/15.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на розмір заявленої в позові суми (15 705, 33 грн.), враховуючи, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, враховуючи категорію складності справи (малозначна), оскільки судом першої інстанції справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі (50 000,00 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для відповідача.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зменшення розміру витрат скаржника на правничу допомогу до 5 000,00 грн. відповідатиме критерію пропорційності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 910/1853/19 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для скасування в цій частині колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 910/1853/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 у справі № 910/1853/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/1853/19 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя М.А. Дідиченко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Руденко