79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" липня 2019 р. Справа № 914/44/19
Суддя доповідач Західного апеляційного господарського суду - Бонк Т.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гамелія» м.Львів б/н від 17.07.2019 (вх. ЗАГС 01-05/2723/19 від 18.07.2019); заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження б/н від 17.07.2019 (вх. ЗАГС № 01-05/2724/19 від 18.07.2019) та клопотання про відстрочення сплати судового збору б/н від 17.07.2019 (вх. ЗАГС №01-05/2725/19 від 18.07.2019)
на рішення Господарського суду Львівської області від 13 травня 2019 року (підписане 23.05.2019 року), суддя Пазичев В.М.
у справі № 914/44/19
за позовом Львівської митниці Державної фіскальної служби України, м. Львів
до відповідача Приватного підприємства «Гамелія», м. Львів
про стягнення 8 782 650,01 грн.
до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного підприємства «Гамелія» м.Львів б/н від 17.07.2019 (вх. ЗАГС 01-05/2723/19 від 18.07.2019)
Апеляційний суд перевіряє матеріали апеляційної скарги щодо дотримання строків подання апеляційної скарги, передбачених ст. 256 ГПК України, а також на відповідність змісту та форми вимогам ст. 258 ГПК України.
В апеляційній скарзі скаржник просить про відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у даній справі та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду.
Подане клопотання про відстрочення від сплати судового збору обґрунтоване тим, що на сьогоднішній день на рахунку апелянта відсутня відповідна сума коштів, яка необхідна для сплати судового збору. Крім того, у зв'язку із наявністю спорів з Львівською митницею ДФС, ПП «Гамелія» знаходиться у скрутному матеріальному становищі та майже не здійснює господарську діяльність. Скрутний фінансовий стан відповідач підтверджує копією річного фінансового звіту та випискою по особовому рахунку. З врахуванням ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» апелянт просить відстрочити судовий збір та з урахуванням конституційного права на оскарження, передбаченого ст. 129 Конституції України.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що 10.07.2019 року відповідач звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, однак 03.07.2019 останнім одержано ухвалу апеляційного суду від 24.07.2019 про повернення апеляційної скарги в якій встановлено, що зазначення на останньому аркуші апеляційної скарги директора ПП «Гамелія» Я.С ОСОБА_1 суперечить даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому керівником (та одночасно підписантом) апелянта є ОСОБА_2 . При отримані даної ухвали апелянт встановив, що в ЄДР помилково вказано директора « ОСОБА_2 », а не «Гамелія ОСОБА_3 », що свідчить про допущення описки в одній літері прізвища директора товариства зазначеному в реєстрі. З врахуванням чого відповідач звернувся до центру надання адміністративних послуг з проханням виправити допущену державним реєстратором помилку в прізвищі керівника ПП «Гамелія». 16.07.2019 відповідачу повідомили, що 12.06.2019 помилку в прізвищі керівника виправлена, що надало можливість скаржнику у даній справі звернутися з апеляційною скаргою з належно оформленою апеляційною скаргу. З врахуванням вищевикладеного апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження даного рішення у справі № 914/44/19.
Судом встановлено, що вперше апеляційна скарга надійшла на адресу суду 18.06.2019 року, однак ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.06.2019 року була повернута скаржнику, оскільки була підписана особою, яка не уповноважена представляти інтереси відповідача. Вказана ухвала була отримана апелянтом 03.07.2019 року, згідно доданих до клопотання копії поштового конверту та інформації щодо відстеження поштового відправлення.
Вдруге апеляційна скарга подано до суду 18.07.2019 року. При зверненні вдруге, апелянтом надано обґрунтоване пояснення про відсутність його вини у допущенні описки в прізвищі директора товариства, що стало підставою повернення апеляційної скарги вперше та зазначено, що описку було допущено реєстратором в реєстрі та долучено новий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де вказано вірне прізвище директора товариства ОСОБА_2 , що свідчить про поважність причини пропуску скаржником строку на подання апеляційної скарги до суду.
Відповідно до положення ч.1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Таким чином, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підставним.
Однак, при розгляді матеріалів апеляційної скарги суддя-доповідач встановив не відповідність такої, змісту та форми вимогам ст. 258 ГПК України, з врахуванням наступного.
За приписами ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; докази сплати судового збору; докази надсилання апеляційної скарги іншій стороні у справі; докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.
Згідно із ст.3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційний та касаційних скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору встановлено ст.4 Закону України “Про судовий збір”.
Статтею 8 Закону України “Про судовий збір” визначено можливість суду відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Так, ч. 1 враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суддя-доповідач звертає увагу на те, що на апелянта не поширюються приписи статті 8 Закону України "Про судовий збір", а тому клопотання про зменшення, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню. Відтак, проаналізувавши зазначені норми права, приходить до висновку про не обґрунтованість поданого клопотання в цій частині та вважає, що підстави для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у даній справі відсутні.
Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” визначено що за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 2.1. частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2.4. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даному випадку становить 204 594, 96 грн. Враховуючи наведене суддя-доповідач зазначає, що скаржником не сплачено судовий збір у розмірі, визначеному законом, що не відповідає вимогам п.2 ч.3 ст.258 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про судовий збір” суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.10 ст.174 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч.2 ст.174 ГПК України).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст.174 ГПК України).
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано належним чином вимоги ст.258 ГПК України, що відповідно до ст.260 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення допущених недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом подання доказів сплати судового збору у сумі 204 594, 96 грн. та доказів зарахування вказаних коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.
Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Гамелія» м.Львів б/н від 17.07.2019 - залишити без руху.
2. Апелянту протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху
- сплатити судовий збір у розмірі 204 594, 96 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області від 13.05.2019 у справі № 914/44/19, докази сплати та зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету надати суду.
3. У випадку невиконання вимог даної ухвали апеляційна скарга вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню апелянту.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б.Бонк