Ухвала
Іменем України
24 липня 2019 року
м. Київ
справа № 459/2653/17
провадження № 51-3349ск19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 12 грудня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року,
встановила:
За вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 12 грудня 2017 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 128 КК до покарання у виді обмеження волі строком 1 рік. На підставі ст. 75 КК звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки у відповідності до ст. 76 КК: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Цивільний позов потерпілого задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 у користь ОСОБА_5 19 802 грн. 44 коп. майнової шкоди та 50000 гривень моральної шкоди. У решті вимог відмовлено.
Львівський апеляційний суд 20 травня 2019 року залишив вирок місцевого суду без змін.
Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями, засуджений ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалою Верховного Суду від 08 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 427 КПК, та надано скаржнику п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків скарги.
У межах строку на касаційне оскарження засуджений повторно звернувся до суду касаційної інстанції. Проте, як видно зі змісту скарги, вимог ст. 427 КПК у ній знову не дотримано, вказані в ухвалі недоліки не усунуто.
Верховний Суд повторно зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
При повторному зверненні до суду касаційної інстанції, засуджений ОСОБА_4 , порушуючи питання про скасування вироків місцевого та апеляційного судів, знову посилається на неповноту судового розгляду, не погоджується з наданою судами оцінкою доказів та заперечує правильність встановлених фактичних обставин справи, що, як указував Верховний Суд, у силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
При цьому засуджений, обмежившись загальними фразами, так і не конкретизував, яких саме порушень допустився суд першої інстанції та не зазначив у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність та обґрунтованість постановленого цим судом судового рішення та чому їх слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку суду першої інстанції, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 404, 412-414, 420 цього Кодексу.
Крім того, в повторній касаційній скарзі ОСОБА_4 взагалі не навів доводів щодо незаконності висновків суду апеляційної інстанції, наведених в ухвалі цього суду на спростування доводів апеляційної скарги засудженого.
Крім цього, засуджений у повторній касаційній скарзі зазначив своє прохання, котре не відповідає вимогам ст. 436 КПК з огляду на те, які рішення має право приймати суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги. Так засуджений одночасно просить скасувати вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів, закрити кримінальне провадження та скасувати судове рішення в частині вирішення цивільного позову та ухвалити нове рішення, що суперечить положенням ст. 436 КПК.
Верховний Суд повторно зауважує, що відсутність у касаційній скарзі обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексуперешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановила:
Повернути касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 12 грудня 2017 року та ухвала Львівського апеляційного суду від 20 травня 2019 року, разом з усіма доданими до цієї скарги матеріалами
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3