Провадження № 2-а/742/29/19
Єдиний унікальний № 742/1893/19
22 липня 2019 року місто Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Ільченка О.І., секретаря судових засідань Голушко Н.А., за участю адвоката Денисенка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 4 батальйону УПП в Одеській області Гусєвої Ольги Олександрівни та Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18№569626 від 19.05.2019, про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.132-1 КУпАП.
Позов мотивує тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії ДП18№569626 від 19.05.2019 на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Згідно вказаної постанови вбачається, що 19.05.2019 о 06:05 год. він (позивач) на 450км+500м автодороги Київ-Одеса керував автомобілем DAF 95 XF 430, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом з перевантаженням на строєну вісь 1180 кг, згідно довідки вагового комплексу фактична маса 25180 кг при нормі 24000 кг, чим порушив вимоги п.22.5 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, як порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами. Згідно постанови факт вчинення правопорушення підтверджується копією довідки УТБ.
З винесеною постановою ОСОБА_1 не згоден, вважає її незаконною та необгрунтованою, оскільки порушення ПДР України він не допускав. Факт вчинення ним правопорушення він заперечував одразу безпосередньо на місці події. Не дивлячись на це Відповідач без належного встановлення всіх обставин справи, за відсутності належних та допустимих доказів все одно виніс оскаржувану постанову, у якій як на доказ його вини послався на копію довідки УТБ, яка не досліджувалась при розгляді справи і йому для ознайомлення не надавалась. Його зауваження, щодо невідповідності пересувного пункту габаритно-вагового контролю Вимогам до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, які затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 № 255, а саме його встановлення на покриття з наявними деформаціями дорожнього одягу та відсутність свідоцтва про повірку ваг та свідоцтва про державну метрологічну атестацію, що вказує на недопустимість результатів зважування, при розгляді справи не були враховані. На вимогу ознайомити його з вказаною методикою з метою контролю за її дотриманням, ОСОБА_1 було відмовлено. Правильність зважування не підтверджено.
З огляду на викладене в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП України, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог законодавства, а саме ст.238 КУпАП, так як відомості вказані в ній записано не друкованими літерами, вона не містить інформації про будь-яку фіксацію правопорушення, у ній не зазначено відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис правопорушення, та не вказано про те, чи взагалі таке фіксування проводилось, до неї не додано інших доказів вчинення ним правопорушення, тому є незаконною та підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
01.07.2019 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому представник Управління патрульної поліції в Одеській області в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те що того дня дійсно відносно ОСОБА_1 було складено відповідний протокол за порушення ним ст.132-1КУпАП. Факт вчинення правопорушення підтверджувався доказами у вигляді чеку та довідки про результати габаритно-вагового контролю, який здійснювався працівниками Укртрансбезпеки. Крім того, вимірювальне і зважувальне обладнання перебувало у справному стані, пройшло періодичну повірку та у працівників Укртрансбезпеки були всі необхідні документи на нього.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача поліцейським патрульної поліції Гусєва О.О. було винесено постанову та повідомлено про строк оскарження постанови згідно ст.289 КУпАП. На зворотній стороні бланку постанови містяться положення статті 268, 307 КУпАпП та стаття 63 Коституції України, про отримання копії постанови є особистий підпис ОСОБА_1 . У своєму позові ОСОБА_1 заявляє вимогу про скасування постанови інспектора серії ДП 18 № 569626 від 19.05.19 та в обгрунтування своєї вимоги (як підстави) вказує на неточність (недостовірність) результатів габаритно-вагового контролю, який здійснювався працівниками Укртрансбезпеки та порушення (нібито) цими працівниками процедури габаритно-вагового контролю.Однак, жодних рішень суду чи інших органів, котрими дії посадових осіб Укртрансбезпеки визнавалися незаконними чи якими були визнанні протиправними їх акти (в даному випадку чек та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.05.19) позивачем до суду надано не було. В той же час, оскаржувана позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення виносилася поліцейським саме на підставі цих документів, котрі складені уповноваженими посадовими особами у передбаченому законом порядку (іншого позивачем не доведено).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на обставини викладені в позові, а також зазначив що у ТТН зазначена загальна вага 43500, а у водія не було можливості проконтролювати вагу на вісь.
Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих для суду причин.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання про необхідність відмовити в задоволенні позову з наступних підстав.
У відповідності до ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (ч.1 ст.122 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі: опис обставин, установлених під час розгляду справи…(ч.1 ст.283 КУпАП).
Судом установлено, що згідно постанови серії ДП18 № 569626 від 19.05.2019, чеку та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 19.05.2019 о 05 год. 35 хв. на 450 км а/д Київ - Одеса водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DAF 95 XF 430 н/з НОМЕР_1 з напівпричепом schmitz spr-24, н/з НОМЕР_2 з перенавантаженням на строєну вісь на 1180 кг, згідно довідки вагового комплексу фактична маса 25180 кг при нормі 24000 кг, чим порушив п. 22.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.8).
Відповідно до товарно-транспортної накладної від 17.05.2019 вбачається, що ОСОБА_1 здійснював перевезення кукурудзи на автомобілі DAF 95 XF 430 н/з НОМЕР_1 з напівпричепом schmitz spr-24, н/з НОМЕР_2 , загальна маса якого 43500 т (а.с.9), що також підтверджується результатми зваження від 19.05.2019 та довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.35-36)
Відповідно до пп. 15 п.5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11 лютого 2015 року встановлено, що Укртпансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП безпосередньо не здійснює габаритно-ваговий контроль, не оформляє його результати, не являється розпорядником інформації про ваговий комплекс, його повірку тощо.
Таким чином ні поліцейський патрульної поліції, ні орган в якому він працює не можуть нести відповідальність за діяння інших осіб, органів котрі до них не відносяться.
Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.
Крім того, ст.48 цього Закону встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Під час перевірки встановлено, що перевезення вантажу автомобілем позивача здійснювалось із перевищенням вагових обмежень, а саме при нормативно допустимих навантаженнях на строєну вісь у 24т, мав фактичне навантаження на строєну вісь 25т. 180кг. Тобто, перевантаження на строєну вісь у 25т.180кг є більшим на 1т.180кг замість дозволених для контейнеровозів 24 т.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі по тексту - Порядок № 879).
Пунктом 3 Порядку № 879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.
Таким чином, Управління Укртрансбезпеки у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті та її посадові особи уповноважені відповідно до Положення та Порядку №879 здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з ч.3 п.2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 4 абз. 2 "Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", затверджених постановою КМУ (Кабінету Міністрів України) від 18.01.2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% від 24 т. (враховуючи похибку вагового комплексу та сипучість вантажу).
Тобто, законодавцем чітко передбачено критичну похибку в розмірі 2 %, (еквівалентно 480 кг на строєну вісь), що дозволяє враховувати похибку вагового комплексу, специфіку вантажу, в тому числі й сипучого тощо. У даній справі перевищення навантаження на строєну вісь становить більше 2% (більше на 1180 кг).
Крім того, відповідно до Наказу Міністерства транспорту України №363 від 14.10.2014 року "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі - Правила № 363) на водія та перевізника покладено ряд обов'язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення вантажу, які позивачем не були виконані.
Пунктом 8.20 Глави 8 визначено, що водій зобов'язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Відповідно до п. 8.21 Глави 8 визначено, що виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов'язаний перевірити відповідність характеристик вантажу розмірам, що зазначеній у Правилах дорожнього руху України.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення великоваговим автомобільним транспортом зобов'язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14.03.18 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.17), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких Грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (у редакції до 15.12.17).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України, у редакції до 15.12.17).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України (у редакції до 15.12.17) розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Оскільки, частинами 1,2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції) передбачено аналогічні положення, що й в ч. 1, 2 ст. 71 КАС України (у редакції до 15.12.17), то вищезазначений висновок Верховного суду з приводу обов'язку доказування в адміністративному судочинстві підлягає застосуванню й до положень частин 1, 2 ст. 77 КАС України (у чинній редакції).
Крім того, ст.160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов 'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Разом з тим, в обгрунтування власної правової позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували факт перевантаження ним ТЗ чи доказів, котрі підтверджували недостовірність результатів габаритно вагового контролю тощо.
Отже, наявні в справі докази в сукупності повністю підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.132-1 КУпАП.
Таким чином, викладені позивачем у позовній заяви обставини, не відповідають дійсності, оскільки в судовому засіданні були повністю спростовані наданими відповідачем доказами, а тому суд не знаходить правових підстав для скасування постанови відповідача.
Згідно ст.139 КАС України судові витрати в частині судового збору компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.132-1 КУпАП, ст.ст.244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до поліцейського 2 взводу 4 батальйону УПП в Одеській області Гусєвої Ольги Олександрівни (м. Одеса, вул. Академіка Корольова, буд. 5) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області .
Головуючий: О.Ільченко