Провадження № 2/734/615/19 Справа № 740/1853/19
іменем України
24 липня 2019 року смт. Козелець
Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Іванюка Т.І.,
при секретарі - Дідовець М.І.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву самовідвід судді Іванюка Т.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди,-
у провадженні Козелецького районного суду Чернігівської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддям від 28.05.2019 року, головуючим у даній справі визначено суддю Іванюка Тараса Івановича.
Під час підготовчого судового засідання від представника відповідача Гринь Л.В., яка діє в інтересах ОСОБА_3 (ордер серія ЧН№077927 від 13.06.2019) надійшла заява про відвід головуючому судді Іванюку Т.І. Заява обґрунтована тим, що відповідач тривалий час працював суддею Ніжинського міськрайонного суду, а тому добре знає і знаходиться у добрих стосунках із батьком судді Іванюка Т.І. - суддею у відставці ОСОБА_4 . Враховуючи зазначені вище обставини, для запобігання виникнення у позивача ОСОБА_2 недовіри до суду, та щоб у подальшому не виникали сумніви у відсутності об'єктивності правосуддя, з метою забезпечення високого рівня довіри громадян до суду та усунення у подальшому обставин, які б могли вплинути на об'єктивний розгляд справи, відповідач вважає за необхідне заявити відвід судді Іванюку Т.І.
Ухвалою від 24 липня 2019 року вищевказана заява про відвід судді Іванюка Т.І. була залишена без розгляду, як така, що подана з порушенням строків, встановлених ч.3 ст. 39 ЦПК України.
Однак, про обставини, які зазначені представником відповідача ОСОБА_5 у заяві про відвід, судді стало відомо лише 24 липня 2019 року. Вважає, що доводи викладені у вищевказаній заяві є підставою для самовідводу від участі у розгляді даної цивільної справи, про що подав заяву про самовідвід.
Заслухавши позивача, суд вважає, що заява про самовідвід судді підлягає задоволенню із наступних підстав:
відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, що викликають сумнів в необ'єктивності та неупередженості судді.
Зі змісту ч. 3 ст. 39 ЦПК України вбачається, що законодавець надав право учасникам справи заявляти відвід і після спливу вказаного строку, однак такий дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Водночас, п. 2 ч. 7 ст. 56 Закону «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя зобов'язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
У відповідності до ст.ст. 5 та 6 Кодексу суддівської етики (далі - Кодекс), незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду.
Статтею 15 Кодексу визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
За змістом положень п.п.2.5 Банголорських принципів поведінки суддів, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, п 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободу відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
Оцінивши мотиви заявленого самовідводу, приймаючи до уваги практику розгляду справ Європейського суду з прав людини з означених питань, з метою виключення будь-яких сумнівів у безсторонності суду та дотримання права на справедливий суд в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд знаходить, що вищенаведене є достатніми підставами для задоволення заяви про самовідвід.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України,-
заяву про самовідвід головуючого судді Іванюка Т.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Відвести головуючого суддю Іванюка Т.І. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди.
Справу № 740/1853/19, 734/2120/19 (провадження №2/734/615/19, 2/734/665/19) передати до Канцелярії Козелецького районного суду Чернігівської області для розподілу справи між суддями згідно автоматизованого розподілу справ у відповідності до ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя