Справа№ 640/4713/19
н/п 1-кп/640/688/19
24.07.2019 р. Київський районний суд м.Харкова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретері - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, що має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11.10.2007р Київським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України , іспитовий строк 1 рік; 20.05.2009 р. Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України , іспитовий строк 2 роки; 24.04.2013р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ст. 15 ч. 3 ст. 283, ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 12.02.2015р. умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 5 місяців, 11 днів, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України;
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця Одеської області, Балтського району , с. Пужайково, має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, останній раз 24.04.2013р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст.185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 12.02.2015 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 5 місяців, 11 днів, на шлях виправлення і перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив умисні тяжкі злочини за наступних обставин.
Так, 15.01.2019р. приблизно о 22 год. 50 хв. ОСОБА_5 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, прибули до гаражного кооперативу за адресою: АДРЕСА_3 , та підійшли до гаражу № НОМЕР_1 . З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 за допомогою лому, який мав при собі, зламав замок і таким чином разом з ОСОБА_6 проник до приміщення гаражу, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: гель-лак ТМ «O.U. Nail» у кількості 410 одиниць вартістю 22345 грн. 00 коп., гель-лак ТМ «NailOk» у кількості 95 одиниць, вартістю 7695 грн. 00 коп., шолом для їзди на мотоциклі ТМ «LS-2» ECER22-05 чорно-біло-червоного кольору вартістю 1395 грн. 00 коп., а всього майна - загальною вартістю, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №723/19 від 25.02.2019р. - 31435 грн. 10 коп.
Заволодівши у такий спосіб чужим майном ОСОБА_5 та ОСОБА_6 покинули місце вчинення злочину, обернувши вказане майно на свою користь та розпорядились ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Крім того, 15.01.2019р. , приблизно о 23 год. 10 хв., ОСОБА_5 продовжуючи свою злочинну діяльність, повернувшись до приміщенні гаражу № НОМЕР_1 , який розташований на території приватного гаражного кооперативу за адресою: м. Харків, пров. 2-гаражний, та до якого останній незаконно проник разом із ОСОБА_6 з метою таємного викрадення чужого майна, діючи згідно раптово виниклого умислу, спрямованого на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, досягши спільної домовленості з ОСОБА_6 , вирішили покататися на автомобілі марки «Nissan Almera», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_4 , та який на той час зберігався у вищевказаному гаражі з незачиненими дверцятами та ключами від замку запалювання у салоні. З метою реалізації спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння автомобілем «Nissan Almera», розуміючи протиправність своїх дій, ОСОБА_5 відкрив водійські двері та сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_6 в цей час відкрив ворота гаражного приміщення для його безперешкодного виїзду. Скориставшись тим, що власник автомобіля залишив ключі в замку запалювання, ОСОБА_5 завів двигун та виїхав з гаражу, в цей час ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння. Отримавши у такий спосіб можливість безперешкодного керування вищевказаним автомобілем, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , покинули на ньому територію приватного гаражного кооперативу.
В подальшому, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали до Муромського водосховища біля с. Веселе Харківського району Харківської області, де покинули вказаний транспортний засіб.
Вартість автомобіля «Nissan Almera», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи № 4043 від 27.02.2019 складає 119940,00 гривень
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ст.ст. 185 ч.3 , 289 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно він разом з ОСОБА_6 15.01.2019р. приблизно о 22 год. 50 хв., прибули до гаражного кооперативу за адресою: АДРЕСА_3 , та підійшли до гаражу № НОМЕР_1 , з метою скоєння крадіжки. Він за допомогою лому, який мав при собі, зламав замок і разом з ОСОБА_6 проникли до приміщення гаражу, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: гель-лаки ТМ «O.U. Nail», гель-лаки ТМ «NailOk», шолом для їзди на мотоциклі, все майно вони поклали у автомобіль « Део Ланос», та від'їхали від гаражу.
А потім, в той же день 15.01.2019р. , приблизно о 23 год. 10 хв., він разом з ОСОБА_6 вирішили покататися на автомобілі «Nissan Almera», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв в цьому гаражі , та повернулись до вказаного гаражу № НОМЕР_1 . Він відкрив водійські двері та сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_6 в цей час відкрив ворота гаражного приміщення, ключі від автомобілю були в замку запалювання, він завів двигун та виїхав з гаражу, ОСОБА_6 сів на переднє пасажирське сидіння. В подальшому, він та ОСОБА_6 приїхали до Муромського водосховища біля с. Веселе Харківського району Харківської області, де покинули вказаний автомобіль. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати, всі збитки потерпілому обіцяє відшкодувати, позов визнає частково, просить врахувати, що потерпілому деяке викрадене майно вже повернуто, а також відшкодовано 3000 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ст.ст. 185 ч.3 , 289 ч.2 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно він разом з ОСОБА_7 15.01.2019р. приблизно о 22 год. 50 хв., прибули до гаражного кооперативу за адресою: АДРЕСА_3 , та підійшли до гаражу № НОМЕР_1 , з метою скоєння крадіжки. ОСОБА_5 за допомогою лому, який мав при собі, зламав замок і разом з ним проникли до приміщення гаражу, звідки таємно викрали майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: гель-лаки ТМ «O.U. Nail», гель-лаки ТМ «NailOk», шолом для їзди на мотоциклі, все майно вони поклали у автомобіль « Део Ланос», та від'їхали від гаражу.
А потім, в той же день 15.01.2019р. , приблизно о 23 год. 10 хв., він разом з ОСОБА_5 вирішили покататися на автомобілі «Nissan Almera», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв в цьому гаражі , та повернулись до вказаного гаражу № НОМЕР_1 . ОСОБА_5 відкрив водійські двері та сів за кермо вказаного автомобіля, а він в цей час відкрив ворота гаражного приміщення, ключі від автомобілю були в замку запалювання, ОСОБА_5 завів двигун та виїхав з гаражу, він сів на переднє пасажирське сидіння. В подальшому, він та ОСОБА_5 приїхали до Муромського водосховища біля с. Веселе Харківського району Харківської області, де покинули вказаний автомобіль. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати, всі збитки потерпілому обіцяє відшкодувати, позов визнає, але просить врахувати, що потерпілому деяке викрадене майно вже повернуто.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованих їм органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які нікім не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ст. 349 КПК України. Разом з цим, суд вважає за необхідне, дослідити докази потерпілого ОСОБА_4 , які надані ним на підтвердження свого цивільного позову, і які стосуються саме позовних вимог.
За таких обставин суд вважає, що винність ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень , доведена у повному обсязі, та кваліфікує його дії : за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ст. 289 ч.2 КК України , як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Винність ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень , також доведена у повному обсязі, тому суд кваліфікує його дії : за ст. 185 ч.3 КК України, як таємне викрадання чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ст. 289 ч.2 КК України , як незаконне заволодіння транспортним засобом вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Призначаючи покарання обвинуваченим у відповідності до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушеннях, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше судимий 24.04.2013р. Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст.185 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі, звільнившись з місць позбавлення волі 12.02.2015 на підставі ухвали Жовтневого районного суду м.Харкова умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 5 місяців, 11 дн., не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше не судимий не одружений, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 , суд визнає щире каяття, та часткове відшкодування шкоди потерпілому, а також те, що він є учасником бойових дій згідно посвідчення НОМЕР_3 .
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнає щире каяття та часткове відшкодування шкоди потерпілому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , судом не встановлено.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України з застосуванням ст. 70 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Саме покарання у вигляді позбавлення волі на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ст.ст. 185 ч.3, 289 ч.2 КК України з застосуванням ст. 70 КК України, оскільки його виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Саме покарання у вигляді позбавлення волі на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приїхали до Муромського водосховища біля с. Веселе Харківського району Харківської області, де покинули автомобіль «Nissan Almera», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , який повернутий потерпілому , то суд вважає за недоцільне застосовувати додаткову міру покарання, яка передбачена ст. 289 ч.2 КК України у вигляді конфіскації майна.
Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу обвинуваченим як ОСОБА_5 , та і ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили, суд враховує ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КК України, що обвинувачені засуджуються до покарання у вигляді позбавлення волі, враховуючи їх вік та майновий стан. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечує запобігання спробам обвинувачених вчинити інше кримінальне правопорушення, суд застосовує до обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання цим вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взявши їх під варту в залі суду негайно.
Строк покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід рахувати з моменту їх фактичного затримання, тобто з 24.07.2019р.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 127 КПК України , шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
За вимогами ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом та із застосуванням норм ЦПК України, якщо вони не суперечать засадам кримінального судочинства. В ч.1 ст. 129 КПК України передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1177 ЦК України , передбачено , що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
При цьому, суд зобов'язаний всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати характер і розмір витрат, зумовлених кримінальним правопорушенням, встановити злочинний зв'язок між діянням і шкодою, що настала, і дати у вироку належну оцінку таким обставинам.
Обвинувачені під час судового розгляду повністю визнали себе винними та не оспорювали жодні докази та обставини, повідомивши, що при вирішенні цивільного позову, слід врахувати , те, що часткове викрадене майно було повернуто потерпілому.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 289, ч.3 ст. 185 КК України, потерпілому ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 31435 грн 10 коп., деякі речі були повернуті потерпілому. Потерпілим ОСОБА_4 подано позов на суму 26260 грн. Під час судового розгляду , обвинувачені відшкодували потерпілому 3000 грн, а тому суму позову було зменшено на 3000 грн., тобто з подальшим уточненням потерпілий ОСОБА_4 просить стягнути з обвинувачених 23260 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, а тому його позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати за проведення судових експертиз в розмірі 1430 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинувачених пропорційно, тобто по 715 грн 00 коп. з кожного.
Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:
за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді 6 ( шести) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Обрати запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою в ДУ Харківській слідчий ізолятор №27 до набрання законної сили цим вироком , взявши його під варту в залі суду, негайно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання , тобто з 24.07.2019р.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити йому покарання:
за ст. 185 ч.3 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;
за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 5 (п'яти ) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.70 ч.1 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та призначити ОСОБА_8 покарання у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Обрати запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою в ДУ Харківській слідчий ізолятор №27 до набрання законної сили цим вироком , взявши його під варту в залі суду, негайно.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання , тобто з 24.07.2019р.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити , солідарно стягнути на його користь з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - 23260(двадцять три тисячі двісті шістдесят ) грн 00 коп.
Стягнути пропорційно з засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в дохід держави витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1430 рн 00 коп., тобто по 715 (сімсот п'ятнадцять) грн 00 коп. з кожного.
Речові докази , які повернуті потерпілому ОСОБА_4 , залишити в його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання його копії .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий - суддя ОСОБА_1