24 липня 2019 року
Київ
справа №420/724/19
адміністративне провадження №К/9901/20094/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.
перевіривши касаційну скаргу Міжнародного наукового товариства та ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі №420/724/19 за позовом ОСОБА_1 та Міжнародного наукового товариства в інтересах депортованого з Криму ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
16 липня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
У касаційній скарзі Міжнародне наукове товариство та ОСОБА_1 просять скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, якою позовну заяву повернуто без розгляду, та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, якою апеляційну скаргу повернуто апелянтам.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на рішення ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року, суд виходить із такого.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року не переглядалось в апеляційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року не переглядалась в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження в цій частині.
Надаючи оцінку доводам касаційної скарги в частині оскарження П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року, Верховний Суд виходить із такого.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2019 року апеляційна скарга залишена без руху, з підстав несплати судового збору, а також через невідповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки викладена російською мовою. Скаржнику надано десятиденний строк на усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду апеляційної скарги українською мовою, та доказу сплати судового збору або надати вмотивоване клопотання та вказати причини, які ускладнюють або роблять неможливим сплату судового збору, що також підтвердити відповідними доказами.
20 травня 2019 року апелянти подали уточнену апеляційну скаргу, в якій просили суд дозволити надати апеляційну скаргу російською мовою, оскільки в Криму українська мова була заборонена для навчання. Щодо сплати судового збору, апелянти посилались на те, що позов подано неприбутковою організацією в інтересах депортованого нетрудоспроможного за віком аспіранта та нетрудоспроможним за віком депортованим з окупованої території Криму у спорі про статус репресованої особи, як переміщеної.
П'ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 червня 2019 року повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Міжнародного наукового товариства в інтересах депортованого з Криму ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року.
Вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги такою, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, скаржники подали касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи доводи касаційної скарги на предмет обґрунтованості, Верховний Суд зазначає таке.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
В уточненій апеляційній скарзі апелянти просили суд дозволити надати апеляційну скаргу російською мовою, оскільки в Криму українська мова була заборонена для навчання.
Згідно з частиною 1 статті 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з частинами першою та третьою статті 14 Закону України "Про засади державної мовної політики" судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що апелянтом також є Міжнародне наукове товариство, а тому доводи щодо заборони вивчення української мови є безпідставними в даному випадку.
Поряд з цим, суд зазначає, що соціально незахищеним верствам населення Законом України «Про безоплатну правову допомогу'гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Щодо сплати судового збору, апелянти посилались на те, що позов подано неприбутковою організацією в інтересах депортованого нетрудоспроможного за віком аспіранта та нетрудоспроможним за віком депортованим з окупованої території Криму у спорі про статус репресованої особи, як переміщеної.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, та не спростовано доводами касаційної скарги, скаржниками не надано підтвердження неможливості сплати судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 даної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд наголошує, що перелік підстав, що дозволяє суду звільнити скаржника від сплати судового збору є вичерпним. Поряд з цим, скаржниками не надано доказів наявності пільг, передбачених законодавством.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Отже, суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, з підстав невиконання апелянтом вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, правильно застосував положення пункту 1 частини 4 статті 169 та частини 2 статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міжнародного наукового товариства та ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2019 року та ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року у справі №420/724/19 за позовом ОСОБА_1 та Міжнародного наукового товариства в інтересах депортованого з Криму ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної ради про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова