24 липня 2019 року
Київ
справа №440/461/19
адміністративне провадження №К/9901/20432/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року по справі № 440/461/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 22 Протоколу № 62 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22 червня 2018 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року «Про затвердження порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»;
- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25 грудня 2013 року, як інваліду II групи з 13 червня 2016 року, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії), захворювання, що пов'язані із виконанням обов'язків військової службу при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно до пункту «б» статті 162 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності та вжиття заходів до її виплати.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задоволено.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року по справі № 440/461/19 - скасовано.
Ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
На зазначені судові рішення позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 липня 2019 року.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом розгляду в цій справі є відмова Міністерства оборони України у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги позивачу, яка є соціальною виплатою.
Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб'єкта владних повноважень щодо призначення соціальної виплати.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для задоволення заявлених у ній вимог, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
Відповідно до частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню :
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
В касаційній скарзі позивач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунку «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що справа має виняткове значення для нього, оскільки мова іде про можливість отримання значної суми грошової допомоги, в якості компенсаторної виплати від держави, у зв'язку із втратою здоров'я.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «в» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 440/461/19, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2019 року по справі № 440/461/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя С.М. Чиркін