Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №482/860/16-а
адміністративне провадження №К/9901/16425/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Стеценка С. Г.,
суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 (головуючий суддя Вербицька Н. В., судді: Джабурія О. В., Крусян А. В.)
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - Інспекція, управління ДАБІ, відповідач), в якому просив: визнати неправомірною та скасувати постанову від 08.12.2015 №305 (далі - спірна постанова), винесену відповідачем у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, ОСОБА_1 зазначав, що на виконання вимог Припису від 19.03.2015 №80 стосовно оформлення відповідних документів на об'єкт «Будівництво житлового будинку та господарських будівель» за адресою: АДРЕСА_1 (далі - припис) звернувся до міської ради за оформленням документів, однак не отримав дозволу на користування земельною ділянкою, на якій ведеться будівництво, й це виключає наявність його вини, а відтак і суб'єктивну сторону складу адміністративного правопорушення. Також вказував на допущення відповідачем порушення порядку розгляду справи і проведення позапланової перевірки, а саме, пунктів 13, 18, 19, 20, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, зокрема, щодо не складання і не надання йому акту за наслідками проведеної 20.11.2015 перевірки та не ознайомлення його з документами, які складені під час проведення такої перевірки, не вручення припису та протоколу. Крім того вказував на відсутність винесення спірної постанови не уповноваженою на те особою, а саме не колегіально органом, а одноособово інспектором, який проводив перевірку.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.06.2016 відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії посадових осіб Інспекції стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог у сфері містобудівної діяльності є правомірними, а відтак й вимоги позовної заяви задоволенню не підлягають, оскільки позивач не виконав вимоги Припису в межах відведеного для цього часу й не оформив права власності на земельну ділянку, на якій виконано самовільну забудову.
В подальшому, 10.06.2016 позивач звернувся до Новоодеського районного суду Миколаївської області з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови цього ж суду від 01.06.2016.
Вимоги заяви позивач аргументував тим, що листом від 23.03.2015 Новоодеська міська рада відповіла на його звернення про надання у користування земельної ділянки відмовою, однак зазначену відповідь він отримав лише 03.06.2016 року, тобто відомості, які зазначені у відповіді, є суттєвими при розгляді справи, однак вони не були відомі йому ані під час звернення з адміністративним позовом, ані під час винесення рішення судом першої інстанції.
Постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 06.07.2016 задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови цього ж суду від 01.06.2016, яку скасовано і задоволено позов, скасовано спірну постанову Інспекції.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що вказана заявником обставина є нововиявленою у розумінні статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в редакції, чинній станом на час подання заяви про перегляд постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.06.2016, а тому така підлягає задоволенню.
Зазначене судове рішення Інспекція оскаржила в апеляційному порядку.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 скасована постанова суду першої інстанції та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.06.2016 у з в'язку з нововиявленими обставинами.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обставина, на яку посилається заявник, не підпадає під поняття нововиявленої й не спростовує встановлених актом перевірки обставин невиконання позивачем вимог припису Інспекції щодо оформлення необхідних для будівництва об'єктів документів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із наведеним вище рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Вимоги касаційної скарги позивач аргументує тим, що про неможливість передачі земельної ділянки, на якій ним здійснюється будівництво, а відтак і про неможливість виконання припису Інспекції, стало відомо лише після отримання відповіді від виконавчого комітету Новоодеської міської ради Миколаївської області від 03.06.2016 й така обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішенні спору і прийнятті постанови від 01.06.2016.
Враховуючи наведене, позивач вважає, що у апеляційного суду не було правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції, яка відповідає вимогам закону.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.01.2017 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів". З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2019, визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С. Г., суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
Ухвалою Верховного Суду від 22.07.2019 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і призначено такий в порядку письмового провадження з 24.07.2019.
У запереченнях на касаційну скаргу Інспекція вказує на правомірність винесеної нею спірної постанови, вважає висновки суду апеляційної інстанції такими, що відповідають вимогам законодавства, яким врегульовано спірні правовідносини, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19.03.2015 управлінням ДАБІ здійснено позапланову перевірку на об'єкті будівництва житлового будинку та господарських будівель за адресою АДРЕСА_1 , під час якої встановлено, що позивачем виконано будівельні роботи на зазначеному об'єкті без відповідних документів на будівництво, що надавали право виконувати такі роботи, та вказані об'єкти експлуатуються без прийняття в експлуатацію та їх підключено до інженерних мереж.
За результатами перевірки цього ж дня складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення відповідних документів. Термін для усунення порушень встановлювався до 19.11.2015.
23.03.2015 управлінням ДАБІ прийнята постанова №63 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.
В той же день, 23.03.2015 ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернулись до Новоодеського міського голови з проханням надати дозвіл на розробку правовстановлюючих документів на земельну ділянку під багатоквартирним житловим будинком, що знаходиться в спільному сумісному користуванні площею 0,100 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , однак відповіді на вказане звернення, як стверджують заявники, не отримували.
17.11.2015 позивач звернувся до відповідача з проханням подовжити термін на усунення вимог припису до 9 місяців.
23.11.2015 управлінням ДАБІ проведена перевірка позивача щодо виконання вимог припису від 19.03.2015, за результатами якої встановлено, що позивачем такі вимоги не виконано.
У зв'язку з наведеним, 23.11.2015 відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення та видано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил шляхом оформлення відповідних документів, які передбачені містобудівним законодавством. У разі не оформлення документів, усунути порушення шляхом знесення самочинно збудованого житлового будинку та господарських будівель. Термін для усунення порушень зазначався до 23.08.2016.
Враховуючи невиконання позивачем вимог припису Інспекції від 19.03.2015, відповідачем винесено спірну постанову, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 188-42 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 6800 гривень.
Вказаною нормою КУпАП встановлено адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Незгода з таким рішенням суб'єкта владних повноважень й стала підставою для звернення до суду з цим позовом, у задоволенні якого, втім, відмовлено постановою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.06.2016.
В подальшому, позивач порушував питання про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, як слідує з листа Новоодеської міської ради Миколаївської області від 03.06.2016 №Г-167, цей орган в період з 23.02.2015 по 03.06.2016 будь-яких рішень щодо передачі земельних ділянок у власність або користування не приймав, позаяк частиною третьою статті 24 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Цим же листом повідомлено, що на території Новоодеської міської ради не розроблявся та не затверджувався план зонування або детальний план території.
Заявник вважає, що наведена обставина не була врахована судом першої інстанції при вирішення справи, однак, є суттєвою і впливає на результат розгляду справи.
Позиція Верховного Суду
Так, відповідно до пункту 1 частини другої статті 245 КАС України (далі в редакції, чинній станом на день подання заяви) Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Тобто, перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим і самостійним видом провадження в адміністративному процесі, який, на відміну від апеляційного перегляду справи, касаційного оскарження судового рішення, здійснюється не у зв'язку з допущенням недоліків при розгляді справи (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а з огляду на те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка існувала, суттєво впливала на вирішення спору, однак, про неї не було та не могло бути відомо, як суду, так і учасникам справи.
Перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
При цьому, у такому випадку, судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 245 КАС України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами.
Обставини не є нововиявленими й тоді, коли такі могли бути встановлені при всебічному і повному з'ясуванні судом обставин справи, тобто при виконанні вимог статей 11, 86 КАС України.
Ненадання учасниками справи відповідних пояснень щодо суті спору, або доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, не є підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома суду і учасникам справи, то зміст судового рішення був би іншим.
У даному ж випадку, заборона передачі земельних ділянок у користування виплаває з приписів статті 24 Закону №3038-VI (офіційно опублікованого у газеті «Голос України» від 12.03.2011 №45) й відсутності розробленого і затвердженого плану зонування або детального плану території, про що позивач був повідомлений листом Новоодеської міської ради Миколаївської області від 23.03.2015 №Г-53 у відповідь на його звернення від 23.03.2015, який за своїм змістом відтворює інформацію, викладену в листі цього ж органу від 03.06.2016 №Г-167, що надавалась у відповідь на звернення ОСОБА_1 від 03.06.2016.
Отже, про обставини, які відображені у листі Новоодеської міської ради Миколаївської області від 03.06.2016 №Г-167, як і про факт звернення з цього приводу позивача 23.03.2015, могло бути відомо, як суду першої інстанції станом на 01.06.2016 - дату прийняття постанови по суті позовних вимог, так і учасникам справи, зокрема, позивачу, який не довів того, що був позбавлений можливості надати відповідні пояснення та докази на їх підтвердження.
За наведеного, Верховний Суд вважає правильним і обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами постанови Новоодеського районного суду Миколаївської області від 01.06.2016, оскільки зазначена ним обставина не є нововиявленою у розумінні приписів пункту 1 частини першої статті 245 КАС України в редакції, чинній до 15.12.2017.
Враховуючи викладене, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, правильно застосував норми матеріального та не допустив порушень норм процесуального права.
За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
С. Г. Стеценко,
Т. Г. Стрелець,
Л. В. Тацій,
Судді Верховного Суду