23 липня 2019 року
Київ
справа №819/11/18
адміністративне провадження №К/9901/20472/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Желєзного І.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У січні 2018 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:
- визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області щодо невключення у довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% та премії в розмірі 159 %;
- зобов'язати Ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області видати нову довідку про грошове забезпечення із врахуванням премії в розмірі 159% грошового забезпечення та надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років та скерувати нову довідку про грошове забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області для проведення перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення перерахунку та виплати перерахованої пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок пенсії та виплату різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії згідно з довідкою УМВС України в Тернопільській області з врахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу, з врахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років та премії в розмірі 159% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2016 року.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
На зазначені судові рішення позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 липня 2019 року.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Предметом розгляду в цій справі є оскарження дій Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови видати нову довідку про грошове забезпечення із врахуванням премії в розмірі 159% грошового забезпечення та надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, для проведення перерахунку та виплати різниці між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року.
Таким чином, спір у даній справі виник з приводу оскарження фізичною особою рішення та дій суб'єкта владних повноважень щодо перерахунку пенсійних виплат.
Колегія суддів перевірила наведені в касаційній скарзі обґрунтування підстав для відкриття касаційного провадження, дослідила додані до скарги матеріали і дійшла висновку про таке.
Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності.
Судові рішення, ухвалені у справах незначної складності, підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, виключний перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої інстанції та апеляційної інстанції обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, непоодинока кількість справ з подібними позовними вимогами, відсутність ознак, які роблять цю касаційну скаргу відмінною від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі № 819/11/18, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і обґрунтування щодо їх наявності не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09 жовтня 2018 року (заява № 26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати ОСОБА_1 копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя І.В. Желєзний
Суддя С.Г. Стеценко