Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №826/5578/16
адміністративне провадження №К/9901/30441/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 826/5578/16
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Ларченко Ірини Миколаївни
треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року (головуючий суддя Огурцов О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є.І., суддів: Файдюка В.В., Чаку Є.В.)
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» Ларченко І.М., треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про визнання нікчемних операцій (правочинів) по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи: - на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26205010011905, укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", яка була проведена 16 січня 2016 року на суму 500 доларів США 00 центів; - на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26205010011905 укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", яка була проведена 18 січня 2016 року на суму 500 доларів США 00 центів; - на рахунок № НОМЕР_2 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/14/26206990011905 укладеного 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК", яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 4700 доларів США 00 центів; - зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах загального розміру суми у 163 486,50 грн., що за встановленим курсом було еквівалентом суми 6500 доларів США, які були розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_3 в іноземній валюті - доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи від 22.01.2016 №РКО-Ф/16/26206020011905, укладеного 22 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК".
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "АВАНТ-БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 березня 2017 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І.М. щодо віднесення до нікчемних правочинів операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи:
- на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/ НОМЕР_1 , укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 16 січня 2016 року на суму 500 доларів США 00 центів;
- на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26205010011905 укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 18 січня 2016 року на суму 500 доларів США 00 центів;
- на рахунок № НОМЕР_2 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/14/26206990011905 укладеного 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 4700 доларів США 00 центів.
Зобов'язав Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І.М., якій Фонд гарантування вкладів фізичних осіб делегував свої повноваження тимчасового адміністратора, подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «АВАНТ-БАНК» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які були розміщені на поточному рахунку № НОМЕР_3 в іноземній валюті - доларів США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи від 22.01.2016 №РКО-Ф/16/26206020011905, укладеного 22 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК».
В решті позовних вимог відмовив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 травня 2017 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доводи відповідачів про нікчемність правочинів засновані на припущеннях і не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, і наявності будь-яких інших конкретних правових підстав, визначених у частині третій статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», за яких договір банківського вкладу позивача і операції з внесення коштів на його рахунок за цим договором були визнані нікчемними, відповідачем не доведено. Суди попередніх інстанцій також дійшли до висновку про те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що при укладанні договору про відкриття банківського рахунку було надано переваги (пільги).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30.05.2017 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «АВАНТ-БАНК» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано того, що фізичній особі ОСОБА_2 надається можливість отримання відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду через інших фізичних осіб, яким було здійснено перерахування грошових коштів, тобто фізична особа ОСОБА_2 отримає переваги перед іншими кредиторами в порушення вимог Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Крім цього, судами не враховано положення Постанови Правління Національного банку України № 365 від 16.09.2013, якою встановлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом внесення готівки власником рахунку. Тому дана операція щодо перерахування коштів в іноземній валюті позивачу іншою фізичною особою вчинена з порушенням норм чинного законодавства України, яким регулюється здійснення операцій з валютою. Також скаржник зазначає про те, що судами попередніх інстанцій не враховано, що операції щодо перерахування частини банківського вкладу на загальну суму 5 700 дол. США від ОСОБА_2 до позивача були проведені 16, 18 та 29 січня 2016 року, тобто в період дії Постанови Національного банку України від 10.12.2015 № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «АВАНТ-БАНК» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» та в день введення в ПАТ «АВАНТ-БАНК» тимчасової адміністрації та початку здійснення ліквідації банку, що дає підстави вважати, що позивач знав про введення в ПАТ «АВАНТ-БАНК» тимчасової адміністрації та свідомо взяв на себе всі ризики по даній операції.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 травня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АВАНТ-БАНК».
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2019 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Між Публічним акціонерним товариством "АВАНТ-БАНК" (Банк) та ОСОБА_1 (Клієнт) було укладено ряд договорів, а саме:
- від 16.01.2016 договір №РКО-Ф/16/26205010011905 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 в доларах США та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку, 16.01.2016 та 18.01.2016 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 надійшли грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірах по 500,00 доларів США (загальна сума 1000,00 доларів США) в якості переказу коштів із призначенням платежу: поповнення поточного рахунку.
- від 22.01.2016 договір №РКО-Ф/16/ НОМЕР_3 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_3 в доларах США та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України;
Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку, 22.01.2016 ОСОБА_1 на вказаний поточний рахунок № НОМЕР_3 перерахувала грошові кошти в розмірі 1000,00 доларів США із власного поточного рахунку № НОМЕР_1 , крім того, 26.01.2016 грошові кошти в розмірі 800,00 доларів США були внесені через касу банку, а 26.01.2016 грошові кошти в розмірі 4700,00 доларів США були перераховані із власного поточного рахунку № НОМЕР_2 .
- від 14.07.2014 договір №РКО-Ф/14/ НОМЕР_2 банківського рахунку фізичної особи, згідно якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_2 в доларах США та надає послуги з розрахунково-касового обслуговування, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з банківської виписки по особовому рахунку, 29.01.2016 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 надійшли грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірі 4700,00 доларів США в якості переказу коштів із призначенням платежу: поповнення власного поточного рахунку, без ПДВ.
Разом з цим, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 29 січня 2016 року № 44 "Про віднесення ПАТ "Авант-Банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 29 січня 2016 року № 96 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Згідно з даним рішенням, у ПАТ "Авант-Банк" запроваджено тимчасову адміністрацію на один місяць з 29 січня 2016 року до 28 лютого 2016 року включно, призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "Авант-Банк" провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко І.М.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25 лютого 2016 року № 109 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Авант-Банк" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 26 лютого 2016 року № 262 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Авант-Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Авант-Банк" з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду Ларченко І.М. строком два роки з 26 лютого 2016 року до 25 лютого 2018 року включно.
Разом з тим, 06 жовтня 2016 року Виконавчої дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 2021 про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора ПАТ "Авант-Банк" Чернявській Олені Степанівні.
Листами від 25.02.2016 № 873 та № 896 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко І.М. повідомила позивачу про нікчемність (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 16.01.2016 на суму 500,00 доларів США та проведеної 18.01.2016 на суму 500,00 доларів США та на рахунок № НОМЕР_2 , проведеної 29.01.2016 на суму 4700,00 доларів США, згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а також наголошено на тому, що відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
ОСОБА_1 , вважаючи протиправним рішення про нікчемність правочинів (операцій) по перерахуванню коштів на її поточні рахунки та вважаючи, що її має бути включено до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ-БАНК", звернулася до суду з вищевказаним позовом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі також Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини 1 статті 26 вказаного Закону, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Згідно ст. 2 Закону № 4452, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 11 частини четвертої статті 26 цього Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 4452, протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Відповідно до частини першої статті 26 та частини першої статті 27 Закону № 4452, обов'язок уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, безпосередньо пов'язаний із наявністю у позивача статусу вкладника банку. Такий статус, в свою чергу, обумовлюється дійсністю договору банківського вкладу.
В силу положень ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452, протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірний договір та перерахування коштів в силу закону нікчемним не є, оскільки не містить ознак такої нікчемності.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Вкладом у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III, є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
При вирішенні даної справи колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
У розумінні ст. 177 ЦК України, грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., практики ЄСПЛ та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку колегії суддів, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.
В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.
Доводи скаржника про неналежність позивачу суми коштів, що надійшла на його поточні рахунки, відкриті саме для цих цілей, не підтверджується належними, достовірними, допустимими та достатніми доказами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що операції по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 , проведеної 16.01.2016 на суму 500,00 доларів США та проведеної 18.01.2016 на суму 500,00 доларів США та на рахунок № НОМЕР_2 , проведеної 29.01.2016 на суму 4700,00 доларів США, не мають ознак нікчемного правочину неплатоспроможного банку з підстав, перелічених у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", адже він не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Таким чином, відповідачем не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ "АВАНТ-БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, в межах гарантованої суми відшкодування.
Також, з матеріалів справи вбачається, що відповідач дійшов висновку про нікчемність операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи, оскільки кошти на банківський вкладний (депозитний) рахунок надійшли від третьої особи: ОСОБА_2 шляхом безготівково переказу, що в період дії Постанови Національного банку України №878/БТ від 10.12.2015 року призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
Втім, положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в статті 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника.
Статтею 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.
Отже, доводи відповідача щодо нікчемності операцій по перерахуванню коштів з рахунку ОСОБА_2 на поточні рахунки позивача з мотивів перерахування коштів на рахунок позивача іншою фізичною особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
Слід також зазначити, що згідно ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III, рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.
Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 878/БТ, якою до ПАТ «Авант-Банк» було застосовано заходи впливу, є банківською таємницею, а тому про неї не було і не могло бути відомо позивачу на момент укладення правочину, що також вказує на добросовісність його дій у спірних правовідносинах.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/1476/15, здійснюючи операції з перерахування коштів, банк не вчиняє окремі правочини, а виконує свої зобов'язання з обслуговування клієнтів банку, передбачені ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492 та договорами з відповідними клієнтами банку.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Щодо посилання Уповноваженої особи на постанову правління НБ України від 16 вересня 2013 року № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», колегія суддів встановила, що відповідно до пунктів 1 та 3 цієї постанови надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом внесення готівки власником рахунку.
На час дії цієї постанови інші нормативно-правові акти Національного банку України діють у частині, що не суперечить цій постанові.
Колегія суддів наголошує на тому, що положення наведеної постанови містять заборону щодо перерахування коштів на поточний валютний рахунок фізичної особи з рахунків третіх осіб. Проте, наведені приписи не регулюють питання зарахування коштів на валютні депозитні (вкладні) рахунки, тому зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
В той же час, в частині задоволення судами попередніх інстанцій позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо віднесення до нікчемних правочинів операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи, суд виходить з того, що оскільки рішення про нікчемність правочинів (у будь якій його формі) є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.
Отже, права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Встановлена правова природа повідомлення про нікчемність унеможливлює здійснення розгляду у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах) вимог про визнання протиправними дій та рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком, його скасування, а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.04.2019 (справа № 826/4060/16).
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що касаційну скаргу відповідача належить задовольнити частково, скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду щодо віднесення до нікчемних правочинів операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи, закривши провадження у справі в цій частині. В решті судові рішення слід залишити без змін.
За правилами пункту 5 частини першої статті 349 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу (частина перша статті 354 КАС України).
Керуючись ст.ст. 344, 349, 350, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Авант-Банк» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року в частині вирішення позовних вимог про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "АВАНТ-БАНК" Ларченко Ірини Миколаївни щодо віднесення до нікчемних правочинів операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи: - на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/ НОМЕР_1 , укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 16 січня 2016 року на суму 500 (п'ятсот) доларів США 00 центів; - на рахунок № НОМЕР_1 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/26205010011905 укладеного 16 січня 2016 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 18 січня 2016 року на суму 500 (п'ятсот) доларів США 00 центів; - на рахунок № НОМЕР_2 , відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/14/26206990011905 укладеного 14 липня 2014 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «АВАНТ-БАНК», яка була проведена 29 січня 2016 року на суму 4700 (чотири тисячі сімсот) доларів США 00 центів - скасувати, а провадження у справі в цій частині позовних вимог закрити.
В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2017 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий: С.Г. Стеценко
Судді: Т.Г. Стрелець
Л.В. Тацій