23 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 904/2188/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Львова Б.Ю.,
за участю помічника судді Лазарєвої О.С. (за дорученням головуючого судді),
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ульма Опалубка Україна" (далі - ТОВ "Ульма Опалубка Україна", Позивач) - Грамацький Е.М. - адвокат (свідоцтво від 29.02.1996 №979),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція" (далі - ТОВ "Южспецконструкція", Відповідач ) - не з'яв.,
розглянув касаційну скаргу ТОВ "Южспецконструкція"
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 (головуючий суддя - Юзіков С.Г., судді Назаренко Н.Г. і Красота О.І.) та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (головуючий суддя Дармін М.О., судді Антонік С.Г. і Іванов О.Г.)
за позовом ТОВ "Ульма Опалубка Україна"
до ТОВ "Южспецконструкція"
про стягнення 2 197 998, 89 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. Позов було подано (з урахуванням подальшого збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 2 197 998,89 грн. заборгованості за договором оренди від 29.12.2017 №008/1-18 (далі - Договір).
2. Позов обґрунтовано невиконанням Відповідачем його договірних зобов'язань.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018: позов задоволено; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 197 998, 89 грн. боргу і 32 969, 98 грн. судового збору.
4. Рішення мотивовано обґрунтованістю позовних вимог, оскільки Відповідачем не надано доказів повернення Позивачу орендованого майна і оплати за орендоване за Договором майно.
5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019: апеляційну скаргу Відповідача задоволено частково; згадане рішення місцевого господарського суду в частині задоволення позовних вимог зі стягнення вартості послуг, наданих за актами від 26.04.2018 № 845 і від 14.06.2018 № 1078, скасовано; у цій частині ухвалено нове рішення, яким: позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 2 186 603,43 грн. боргу та 32 799,05 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
6. Постанову мотивовано обґрунтованістю позовних вимог саме в зазначеній сумі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У касаційній скарзі до Верховного Суду Відповідач: зазначає, що він "у зв'язку із скрутним фінансовим становищем оскаржує судові рішення в цій справі в частині на суму на яку вистачило сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги", а саме - в частині стягнення 144 028, 48 грн.; вказуючи, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми матеріального і процесуального права, а висновки не відповідають фактичним обставинам, просить: оскаржувані рішення та постанову названих судових інстанцій скасувати в частині стягнення боргу з оренди за серпень 2018 року згідно з актом від 31.08.2018 №1735 у розмірі 144 028, 48 грн., а в іншій частині ухвалити нове рішення; здійснити перерозподіл судових витрат.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Судами порушено норми процесуального права щодо прийняття заяви Позивача про збільшення розміру позовних вимог та їх задоволення за такою заявою.
9. Висновки судів не відповідають фактичним обставинам справи.
10. Судами у розгляді справи не забезпечено баланс інтересів сторін; ними не взято до уваги підписання Позивачем актів (за квітень-серпень 2018 року) з використанням факсиміле.
11. Скаржником подано до Касаційного господарського суду також "заяву про уточнення вимог за касаційною скаргою", в якій він просить, окрім іншого, "постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 р. та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2018 р. у справі №904/2188/18 в частині стягнення боргу з оренди за серпень 2018 р. згідно акту №1735 від 31.08.2018 р. у розмірі 144 028, 48 грн. - скасувати та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позову в частині стягнення 144 028, 48 грн. - відмовити".
У зв'язку з цим Касаційний господарський суд зазначає: Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) не передбачено можливості подання заяви "про уточнення касаційної скарги"; за своїм змістом згадана заява скаржника підпадає під ознаки зміни касаційної скарги в розумінні частини першої статті 298 названого Кодексу; відповідно до цієї норми особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження; відповідну заяву скаржником подано після закінчення строку на касаційне оскарження; згідно з частиною першою статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом строку, а заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом; з огляду на викладене заява скаржника "про уточнення вимог касаційної скарги" залишається судом без розгляду, а касаційна скарга розглядається в її чинній редакції (оскільки заяв про її відкликання чи відмову від неї не подавалося).
Доводи Позивача
12. У відзиві на касаційну скаргу Позивач заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, спростування доказами у справі правової позиції Відповідача, здійснення попередніми судовими інстанціями оцінки встановлених ними обставин справи без порушень норм матеріального та процесуального права, та просить зазначені судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. ТОВ "Ульма Опалубка Україна" (орендодавець) і ТОВ "Южспецконструкція" (орендар) укладено Договір, за яким орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях (додаток №1), які є невід'ємною частиною цього договору.
14. Згідно з підпунктом 7.4 пункту 7 Договору орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об'єкта оренди в орендаря, а у випадку використання об'єкту оренди неповний календарний місяць - за фактичний період часу використання об'єкта оренди.
15. Видача елементів в оренду зі складу за договором від 08.06.2017 №099/06-17, якими орендар продовжив користуватися і після укладення нового Договору, була здійснена за відповідними актами приймання - передачі протягом 2017 року.
Видача елементів в оренду за Договором відбулася за актами приймання-передачі у березні 2018 року.
16. Сторонами за договором від 08.06.2017 №099/06-17 були повернуті елементи з оренди за актами приймання-передачі у 2017 році.
За Договором були повернуті елементи з оренди за актами приймання-передачі у лютому-березні 2018 року.
17. Орендодавцем з січня 2018 року по березень того ж року була нарахована орендарю орендна плата за об'єкт оренди та за послуги з очистки/ремонту елементів, надані відповідно до підпункту 3.4.2 пункту 3 Договору при поверненні елементів з оренди.
Згідно з актами наданих послуг від 31.01.2018 №265, від 14.02.2018 №309, від 28.02.2018 №470, від 31.03.2018 №663 і розрахунками оренди за відповідний період загальна сума орендної плати разом з наданими послугами склала 980 242,89 грн. (з ПДВ).
У зв'язку з несплатою орендарем орендної плати та наданих послуг орендодавець й звернувся з позовом у даній справі.
18. Позивач також подав до місцевого господарського суду заяву про збільшення позовних вимог, додавши до вимог про стягнення 980 242, 89 грн. вимоги про стягнення з Відповідача вартості послуг з оперативної оренди опалубки згідно з актом надання відповідних послуг та послуг з ремонту опалубки (без заміни фанери), нарахованих за актом надання послуг (усі ці послуги надавалися у 2018 році). Змін підстав позову згадана заява не містила. Загальний розмір позовних вимог збільшився до 1 626 363, 33 грн.
19. У наступній заяві про збільшення позовних вимог Позивач просив суд додатково стягнути з Відповідача орендну плату, нараховану відповідно до акта надання послуг та вартість послуг з очистки опалубки від бетону та ремонту опалубки, збільшивши загальний розмір позовних вимог до 1 854 735, 03 грн. Змін підстав позову ця заява не містила.
20. У наступній заяві про збільшення позовних вимог Позивач просив суд стягнути з Відповідача орендну плату, нараховану відповідно до актів надання послуг від 31.07.2018, від 31.08.2018 №1735, та вартість послуг з очистки опалубки від бетону та ремонту опалубки (без заміни фанери) від 31.07.2018 № 1494, збільшивши загальний розмір позовних вимог до 2 197 998, 89 грн. Змін підстав позову зазначена заява не містила.
21. Усі заяви про збільшення розміру позовних вимог були подані до закінчення підготовчого провадження. Одночасної зміни підстав та предмета позову за ними не відбувалося. Отже, ці заяви, за висновком апеляційної інстанції, були правомірно прийняті й розглянуті місцевим господарським судом.
22. Апеляційним господарським судом зазначено й підтверджується матеріалами справи, що Відповідач в апеляційній скарзі просив названий суд переглянути рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення 340 639, 12 грн. Ці кошти являють собою суму, сплачену орендарем орендодавцю (за платіжними дорученнями від 21.06.2017 №2837, від 21.08.2017 №3159, від 06.09.2017 №3279, від 08.09.2017 №27) за Договором. При цьому Відповідач зазначив (в апеляційній скарзі), що: він розпорядився своїм правом власності щодо цих платежів (як гарантійних платежів), а саме - письмово заявив про спрямування цих сум у розрахунок боргу з орендної плати за Договором, та ці кошти не є предметом притримання; проте Позивач не визнає права власності на гарантійний платіж, відмовляється визнавати право розпорядження Відповідачем сумою гарантійних платежів за Договором, що, на думку Відповідача, є незаконним та "призвело в цій частині до виникнення судового спору".
23. Відповідачем не оспорюється надання йому послуг, вартість яких нарахована Позивачем за актами: від 31.01.2018 № 265 на суму 341 157, 38 грн.; від 28.02.2018 № 470 на суму 302 256, 44 грн.; від 31.03.2018 № 663 на суму 332 167, 63 грн.; від 30.04.2018 № 832 на 348 502, 88 грн.; від 31.05.2018 № 1036 у розмірі 290 602,82 грн.; від 30.06.2018 № 1240 на суму 223 417,98 грн.; від 31.07.2018 № 1480 на 153 030,22 грн.; від 31.08.2018 № 1735 на 144 028,48 грн.; від 31.07.2018 № 1494 на 46 205,16 грн.
24. Цивільний кодекс України:
стаття 525 і частина перша статті 526:
- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
частина перша статті 530:
- якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
стаття 610:
- порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);
частина перша статті 612:
- боржник вважається таким, що прострочив, якщо, зокрема, він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором;
стаття 629:
- договір є обов'язковим для виконання сторонами;
частина перша статті 759:
- за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк;
частини перша і п'ята статті 762:
- за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму;
- плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
25. ГК України:
частини перша і друга статті 193:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
частина перша статті 283:
- за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
26. Пункт 2 частини другої статті 46 ГПК України:
- позивач вправі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
27. Попередніми судовими інстанціями, у тому числі апеляційним господарським судом, з'ясовано правомірність і дотримання як Позивачем, так і судом першої інстанції правил ГПК України стосовно збільшення розміру позовних вимог. Водночас посилання скаржника на те, що права та інтереси Позивача за його заявами про збільшення розміру позовних вимог не були порушені на день відкриття судом провадження у справі, не приймається Касаційним господарським судом, оскільки процесуальний закон не виключає можливості такого збільшення у зв'язку з тими порушеннями прав та/або законних інтересів Позивача, які виникли після відкриття провадження у справі і наявні на час її судового розгляду.
28. Як встановлено апеляційним господарським судом і підтверджується змістом апеляційної скарги Відповідача, в суді апеляційної інстанції він оскаржував рішення місцевого господарського суду лише в частині стягнення суми 340 629, 12 грн. (див. пункт 22 цієї постанови).
Натомість вимоги касаційної скарги стосуються вже зовсім іншої суми, - 144 028, 28 грн., - заборгованості з оренди за серпень 2018 року згідно з актом від 31.08.2018 №1735.
Між тим попередніми судовими інстанціями встановлено, що скаржником у цих судових інстанціях не оспорюється надання йому послуг, плата за які нарахована, у тому числі, саме за актом приймання - передачі наданих послуг від 31.08.2018 №1735 (див. також пункт 23 цієї постанови). Судом, крім того, було відхилено заперечення Відповідача з приводу відповідних актів, у т.ч. за серпень 2018 року, ще й тому, що, як встановлено судом, акти мали оригінальний підпис керівника Позивача, скріплені печаткою останнього, і доказів письмових заперечень (зауважень) стосовно таких актів, які (заперечення) були б направлені Позивачу у встановлений Договором строк, - судам першої і апеляційної інстанцій Відповідачем не надано; наведене стосується й вказаного в касаційній скарзі акта від 31.08.2018 №1735. Тобто відповідні послуги за цим актом прийняті без заперечень (зауважень), але оплата за них не здійснена.
Водночас суд касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги і, натомість, підтверджуються аргументи, викладені у відзиві на неї.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
30. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не спростував наведених висновків господарських судів та не довів неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятих судових рішень.
31. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного господарського суду - без змін за відсутності передбачених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Судові витрати
32. Понесені Відповідачем у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецконструкція" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 у справі № 904/2188/18 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов