Іменем України
24 липня 2019 року
Київ
справа №320/1095/19
адміністративне провадження №К/9901/15627/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №320/1095/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни, в якому просив визнати дії державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни щодо вчинення нею 13.08.2018 дій по опису та арешту майна і винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника протиправними; скасувати постанову Державного виконавця Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Арабаджийської Оксани Сергіївни, винесену 13.08.2018 по виконавчому провадженні ВП №52116998 про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 березня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху з наданням апелянту строку для усунення недоліків до 23 квітня 2019 року шляхом подання до суду апеляційної інстанції документа про сплату судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Копію вказаної ухвали було направлено представнику апелянту електронною поштою 19 квітня 2019 року на вказану ним електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, 19 квітня 2019 року про винесення вказаної ухвали представника позивача повідомлено телефоном, що підтверджується довідкою про передачу телефонограми від 19 квітня 2019 року, наявною в матеріалах справи.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року апеляційна скарга повернута, оскільки зазначені в ухвалі судді апеляційного суду недоліки апелянтом не усунуто.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач усунув недоліки в останній день, який надавався йому для цього ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та установлено строк до 05 липня 2019 року для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
Станом на 24 липня 2018 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини п'ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини п'ятої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною восьмою вказаної статті останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.
Згідно частини дев'ятої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно до вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 19 квітня 2019 року, останнім днем для усунення недоліків було 23 квітня 2019 року.
В матеріалах справи наявні письмові пояснення з приводу ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 07 липня 1999 року №352032 (2 група інвалідності), копія посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії від 21 травня 1999 року №109297, копія вкладки учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 21 травня 1999 року №054108, які надіслані 23 квітня 2019 року, про що свідчить поштовий штамп (а.с. 53), тобто у встановлений для усунення недоліків строк.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не порушив строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлених ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, а тому оскаржувана ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню.
Крім того, слід зазначити те, що при обмеженні апеляційного та касаційного оскарження судових рішень порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року №475/97.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Таким чином, невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов'язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод.
Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі №320/1095/19 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко