18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
23 липня 2019 року м. Черкаси справа № 925/611/19
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участю представників сторін: позивача - адвоката Аполонова О.В.; відповідач-1 - не з'явилися, відповідач-2 - не з'явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреса Текстиль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лорігон» (відповідач-1), приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича (відповідач-2) про стягнення 539874 грн. 21 коп. безпідставно отриманих коштів,
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Імпреса Текстиль» звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лорігон» (відповідач-1), приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича (відповідач-2) про стягнення з відповідачів в субсидіарному порядку безпідставно отриманих (примусово стягнутих) ними коштів, а також процентів та штрафних санкцій за їх користування - в загальному порядку, разом: 539874 грн. 21 коп., з них:
- з відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Лорігон» 498317 грн. 58 коп., у тому числі: 492508 грн. 68 коп. основного боргу, 4958 грн. 82 коп. процентів, 850 грн. 08 коп. 3% річних, судові витрати;
- з відповідача-2 - приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича 41556 грн. 63 коп., у тому числі: 41072 грн. 21 коп. основного боргу, 413 грн. 53 коп. процентів, 70 грн. 89 коп. три проценти річних.
Ухвалою суду від 27.05.2019 року позовну заяву було прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/611/19 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 25.06.2019 року підготовче засідання у справі відкладалося на 23.07.2019 року.
Відповідач-1 в особі свого представника подав 22.07.2019 року клопотання про призначення експертизи (вх. № 22311/19), в якому просить суд призначити у справі економічну експертизу. В обґрунтування клопотання зазначив, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості, яка є предметом даного спору, є невірним, не відповідає умовам договору позики № ПФД-21/12/7 від 21.12.2017 року та мирової угоди від 04.07.2018 року, затвердженої ухвалою господарського суду м. Києва від 16.07.2018 року у справі № 910/6881/18, тому для спростування доводів позивача та підтвердження заперечень відповідача проти позову, у зв'язку із необхідністю спеціальних знань у галузі бухгалтерських операцій, для з'ясування обставин справи, зокрема, щодо вірності розрахунку заявленої до стягнення заборгованості, у справі необхідно призначити економічну експертизу.
Також, у матеріалах справи знаходиться нерозглянута заява відповідача-2 про закриття провадження у справі № 925/ 611/19 (вх. № 18776/19 від 20.06.2019 року), у якій він просить суд, на підставі п. 1 ч. 1 ст.231 ГПК України, закрити провадження у справі у частині позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича. Також, у поданому ним відзиві на позов (вх. № 19110/19 від 25.06.2019 року) відповідач-2 зазначив, що згідно ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», спір, пов'язаний із стягненням суми винагороди з приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича, який є суб'єктом владних повноважень, є публічно-правовим спором та відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Позивач в особі свого представника подав 23.07.2019 року відповідь на відзив (вх. № 22411/19), у якому спростовував доводи відповідача-1, викладені ним у відзиві на позов, заперечував проти заяви відповідача-1 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-1 та наполягав на задоволені позову в повному обсязі.
В судовому засіданні 23.07.2019 року представник позивача не заперечував проти задоволення заяви відповідача-2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до нього, заперечив проти клопотання відповідача-1 про призначення судової експертизи, з підстав його недоцільності, необґрунтованості та безпідставності, вважав за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. Відповідач-1 та відповідач-2 явку своїх представників не забезпечили, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомленні належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Розглянувши подані відповідачами заяви та клопотання, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
У позові заявлено дві вимоги: стягнення з відповідачів в субсидіарному порядку безпідставно отриманих (примусово стягнутих) ними коштів, а також процентів та штрафних санкцій за їх користування: з відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Лорігон» 498317 грн. 58 коп., у тому числі: 492508 грн. 68 коп. основного боргу, 4958 грн. 82 коп. процентів, 850 грн. 08 коп. 3% річних, судові витрати; з відповідача-2 - приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича 41556 грн. 63 коп., у тому числі: 41072 грн. 21 коп. основного боргу, 413 грн. 53 коп. процентів, 70 грн. 89 коп. три проценти річних.
Предметом вимоги про стягнення з приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича безпідставно отриманих (примусово стягнутих) ним коштів є надміру сплачені позивачем на користь приватного виконавця коштів у виконавчому проваджені ВП № 58970856, а саме: 10% винагороди приватного виконавця (обрахована позивачем як різниця суми, яка підлягала сплаті та реально сплаченими коштами).
Пунктом 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених ч.2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративною справою є - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.1 ст. 21 ГПК України, що відповідає змісту ч. 4 ст. 173 ГПК України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Із вищезазначеного вбачається, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача-2 - приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича 41556 грн. 63 коп., у тому числі: 41072 грн. 21 коп. основного боргу (надміру сплачена сума винагороди виконавця), 413 грн. 53 коп. процентів, 70 грн. 89 коп. три проценти річних підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, тому суд погоджується із доводами відповідача-2 про доцільність закриття провадження у справі у цій частині.
Щодо клопотання відповідача-1 про призначення у справі судової економічної експертизи, суд враховує наступне.
Статтею 99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Так, суд не вбачає необхідності та доцільності призначення у справі судової економічної експертизи, та визнає клопотання відповідача-1, із зазначених у ньому підстав, необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає положенням ст. 99 ГПК і задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України, підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 - 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Згідно п. 18 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи викладене, з урахуванням думки представника позивача, суд прийшов до висновку про можливість закриття підготовчого провадження у даній справі та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 183, 185, 227, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву відповідача-2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича за вх. № 18776/19 від 20.06.2019 року - задовольнити.
2. Провадження у справі № 925/611/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Імпреса Текстиль» до товариства з обмеженою відповідальністю «Лорігон» (відповідач-1), приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича (відповідач-2) про стягнення 539874 грн. 21 коп. безпідставно отриманих коштів в частині вимоги про стягнення з відповідача-2 - приватного виконавця Київського міського виконавчого округу Телявського Анатолія Миколайовича 41556 грн. 63 коп., у тому числі: 41072 грн. 21 коп. основного боргу, 413 грн. 53 коп. процентів, 70 грн. 89 коп. три проценти річних - закрити.
3. В задоволенні клопотання відповідача-1 про призначення судової економічної експертизи у справі № 925/611/19 (вх. № 22311/19 від 22.07.2019 року) - відмовити.
4. Підготовче провадження у справі № 925/611/19 закрити та призначити справу до судового розгляду по суті на 14 серпня 2019 року о 09:00. Засідання провести в приміщенні господарського суду Черкаської області, м. Черкаси, бул. Шевченка, 307, зал № 220.
Явку у судове засідання учасників справи визнати обов'язковою.
Суддя В.М. Грачов