про зупинення провадження у справі
24 липня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/491/19
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи
За позовом: Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000 в інтересах держави в особі
позивача: Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації, вул. Шевченка, 48, м. Чернігів, 14035
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АС”,
юридична адреса: вул. Шевцової, 22а, м. Волноваха, Волноваський район, Донецька область, 85700
поштова адреса: вул. Мілютенка, 44, кв. 10, м. Київ, АДРЕСА_1
Предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 253229,67 грн,
Не викликались,
Заступником керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “АС”, у якому прокурор просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 05.09.2018 до договору на постачання природного газу від 02.08.2018 №621(18)Б, укладену між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “АС”;
- визнати недійсною додаткову угоду №3 від 17.09.2018 до договору на постачання природного газу від 02.08.2018 №621(18)Б, укладену між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “АС”;
- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 25.09.2018 до договору на постачання природного газу від 02.08.2018 №621(18)Б, укладену між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “АС”;
- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 16.10.2018 до договору на постачання природного газу від 02.08.2018 №621(18)Б, укладену між Відділом освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “АС”;
- стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 253229,67 грн як надмірно сплачені позивачем грошові кошти.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.07.2019 позовну заяву прийнято суддею Демидовою М.О., відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 30.07.2019 о 14:00.
Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/32/19 від 22.07.2019, на підставі п. 6 рішення зборів суддів Господарського суду Чернігівської області від 21.06.2018 зі змінами та доповненнями, було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/491/19.
Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Шморгуна В.В.
Враховуючи вищевикладене, суд приймає справу №927/491/19 до розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
В обґрунтування необхідності здійснення представництва інтересів держави у суді, а саме Відділу освіти, сім'ї, молоді та спорту Чернігівської райдержадміністрації (далі - Відділ), прокурор зазначив, що Відділ як орган місцевого самоврядування, який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету та зобов'язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, повинен сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері. Однак, на думку прокурора, Відділ, укладаючи оскаржувані додаткові угоди до договору про закупівлю, усупереч вимог ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» сам сприяє порушенням цих інтересів держави і тим самим не здійснює та неналежно здійснює їх захист. Прокурор вказує, що підставою реалізації представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка уповноваженого суб'єкта владних повноважень - Відділу, його бездіяльність з цих питань. Як вважає прокурор, орган місцевого самоврядування усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але до суду за їх захистом не звертається. У зв'язку з цим, прокурор відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся з цим позовом до суду для захисту порушених інтересів держави.
Під час розгляду матеріалів справи судом з'ясовано, що у зв'язку з необхідністю формування єдиної правозастосовної практики щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №587/430/16-ц разом із касаційною скаргою.
Так, ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 587/430/16-ц (провадження № 61-31707св18) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року.
Необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду Верховний Суд обґрунтована формуванням єдиної правозастосовчої практики, оскільки наявні протилежні за змістом правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Ухвалою Великої Палати Верховного суду від 11 березня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104 цс 19) прийнято до розгляду справу за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року. Призначено справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 3 квітня 2019 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
При цьому з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 у справі 587/430/16-ц вбачається неоднакове застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах Верховним Судом, що викладено в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду.
Разом з тим, неоднакове застосування судової практики по правозастосуванню ст.23 Закону України «Про прокуратуру» стосувались різних предметів заявлених позовів.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України.
Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.
На думку Європейського суду з прав людини, поняття “якість закону” означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справах “C. G. та інші проти Болгарії” від 24 квітня 2008 року (“C. G. andOthers v. Bulgaria”, заява № 1365/07, § 39), “Олександр Волков проти України” від 9 січня 2013 року (“OleksandrVolkov v. Ukraine”, заява № 21722/11, § 170).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоби позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справах “Кантоні проти Франції” від 11 листопада 1996 року (“Cantoni v. France”, заява № 17862/91, § 31-32), “Вєренцов проти України” від 11 квітня 2013 року (“Vyerentsov v. Ukraine”, заява “№ 20372/11, § 65)).
Також слід зазначити, що суперечливі правові позиції суду порушують ст. 6 Конвенції.
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у справі “Аксіс та інші проти Туреччини” (заява № 4529/06), передає інформаційний ресурс: UkrainianAspect вказавши на те, що очевидні суперечності у прецедентній практиці вищого суду та невиконання механізму, спрямованого на забезпечення гармонізації судової практики стали причиною порушення прав громадян на справедливий судовий розгляд.
Заступник керівника Чернігівської місцевої прокуратури звернувся до суду з цим позовом в інтересах держави в особі органу, який безпосередньо є стороною неправомірних, на думку прокурора, цивільно-правових відносинах, і суд вважає, що має місце подібність правовідносин, які розглядаються Великою Палатою Верховного Суду у справі №587/430/16-ц.
Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги, що на теперішній час Великою Палатою Верховного Суду не прийнято рішення у справі №587/430/16-ц щодо неоднакового застосування ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, з метою дотримання принципу правової визначеності, суд з власної ініціативи дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 927/491/19 до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №587/430/16-ц.
З огляду на викладене, унеможливлюється проведення підготовчого судового засідання 30.07.2019.
Керуючись ст. 32, 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Справу №927/491/19 прийняти до розгляду.
2. Провадження у справі 927/491/19 зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.
3. Підготовче засідання, призначене на 30.07.2019 о 14:00, вважати таким, що не відбудеться.
4. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц та надати копію відповідного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею 24.07.2019. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Шморгун