ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
про забезпечення позову
23 липня 2019 року Справа 923/608/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. розглянувши заяву Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району про забезпечення позову у справі за позовом: Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району, м. Херсон
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", м. Херсон
до відповідача-2: Акціонерного товариства "Херсонгаз", м. Херсон
про визнання нарахованої заборгованості неправомірною та зобов'язання здійснити перерахунок.
Без виклику представників сторін.
Житлово-експлуатаційна контора №1 Суворовського району 22.07.2019р. звернулась до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" та до Акціонерного товариства "Херсонгаз", в якій просить визнати нараховану заборгованість за спожитий природний газ Житлово-експлуатаційній конторі №1 Суворовського району за період січень-лютий 2019 неправомірною та зобов'язати відповідачів зробити перерахунок за спожитий газ за нормою 5,39 куб. метрів у період січень - лютий 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачами порядку здійснення нарахувань за поставлений природний газ.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" та Акціонерному товариству "Херсонгаз" здійснювати дії з припинення газопостачання Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району м. Херсон.
Заявником зазначено, що між відповідачем-1 і позивачем укладений договір № 1-6151В-РГ від 30.12.2016р. про постачання природного газу за умовами, якого перший взяв на себе зобов'язання постачати природний газ позивачу на умовах викладених у договорі та у необхідних об'ємах, в свою чергу на останнього покладено обов'язок своєчасно сплачувати першому вартість природного газу у розумні строки та в порядку, що визначений договором.
Позивачем зазначено, що Житлово-експлуатаційна контора№1 Суворовського району відповідно до статуту надає послуги з експлуатації жилого та нежилого фонду щодо надання житлово-комунальних послуг населенню.
За твердженням заявника, ТОВ "Херсонрегіонгаз" при нарахуванні вартості оплати послуг з газопостачання здійснило невірне застосування норм чинного законодавства, якими визначено норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, як наслідок позивачу нараховано заборгованість у розмірі 537033,20 грн.
На думку Житлово-експлуатаційної контора№1 Суворовського району застосування норм споживання природного газу побутовим споживачам у разі відсутності лічильників газу та у відсутності централізованого постачання гарячої води з 9 серпня 2018 року встановлюється 5,39 куб. метра на людину на місяць, відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 143 від 27.02.2019 " Питання споживання природного газу".
В обґрунтування поданої заяви заявником надано до позовної заяви копію Повідомлення ТОВ "Херсонрегіонгаз" № 190701/П/0005 від 01.07.2019 про припинення (обмеження) газопостачання керівнику ТА "Херсонгаз" з повідомленням про необхідність припинення/обмеження по розподілу природного газу по об'єктах ЖЕК № 1 Суворовського району. До Повідомлення додано переліком об'єктів (гуртожитки) позивача, які підлягають відключенню.
Таким чином, позивач вважає, що є реальна загроза застосуванням відповідачами зазначених санкцій по відношенню до населення, а тому просить суд до розгляду справи по суті застосувати заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" та Акціонерному товариству "Херсонгаз" здійснювати дії з припинення газопостачання Житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
За змістом ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову за переліком, який наведений в ч. 1 ст. 137 цього ж Кодексу, зокрема, шляхом заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання (п. 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Згідно зі статтею 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, у тому числі, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, предмет і ціну позову, інші відомості, необхідні для вирішення питання про забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, враховуючи роз'яснення наведені у п. п. 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії або забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Відповідно до ч.5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони, зокрема, проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 137 ГГПК України позов забезпечується, зокрема забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
За вимогами статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (абзац 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку з застосуванням відповідних заходів.
Отже, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу для забезпечення позову. Статтею 79 ГПК України передбачено подання достатніх доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними доказами.
За загальним правилом, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд враховує положення міжнародного договору, а саме статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що передбачає право на справедливий суд. Під терміном справедливий судовий розгляд розуміється у тому числі забезпечення реального виконання рішення, на що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу держав - членів Ради Європи. Обов'язок забезпечення механізмів реалізації права на справедливий суд покладено на держави-учасниці Конвенції. Одним з механізмів забезпечення реального виконання можливого рішення суду є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.
Також, відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту": кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Тому вжиття обраних судом заходів до забезпечення позову відповідає вимогам статей 6 та 13 Конвенції та зобов'язанням, взятим на себе Україною щодо забезпечення права на справедливе судочинство та виконання судових рішень.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
При розгляді поданої позивачем заяви про забезпечення позову судом також враховано, що Житлово-експлуатаційна контора№1 Суворовського району, здійснює заходи щодо забезпечення житлово-комунальними послугами значної кількості гуртожитків, відключення яких від газопостачання може привести до негативних наслідків для мешканців даних гуртожитків, порушення їх прав гарантованих державою.
За приписами частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки.
Відповідно до статей 1 та 3 Конституції Україна є соціальною державою, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Сприятливими умовами життєдіяльності людини за змістом Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" вважається такий стан середовища життєдіяльності, при якому відсутній будь-який шкідливий вплив його факторів на здоров'я людини і є можливості для забезпечення нормальних і відновлення порушених функцій організму.
У відповідності до п. 1-1 "Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року № 368, порушенням нормальних умов життєдіяльності визнається відсутність питного водопостачання, водовідведення, електро-, газо- і теплопостачання (в осінньо-зимовий період) та/або така зміна технічного стану житлового будинку (приміщення), внаслідок якої він став аварійним або не придатним до експлуатації, та/або зміна стану території (об'єкта), внаслідок якої проживання населення і провадження господарської діяльності на території (об'єкті) є неможливим.
З урахуванням вище зазначеного, суд дійшов висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" та Акціонерному товариству "Херсонгаз" здійснювати дії з припинення газопостачання Житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району до моменту вирішення справи по суті вчиняти дії по припиненню (обмеженню) газопостачання на об'єкти позивача. Обраний позивачем захід забезпечення позову за своїм змістом не є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Крім того, судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачам припиняти (обмежувати) газопостачання не обмежує його права та законні інтереси, зазначений захід забезпечення позову має тимчасовий характер та не позбавляє відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатися господарською діяльністю як такою взагалі. Вищенаведене, забезпечує збереження балансу інтересів сторін, а вжиття заходів забезпечення позову узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності.
Зустрічне забезпечення судом не застосовується.
На підставі викладеного та керуючись ст. 42, 46, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, - суд
1. Заяву Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району (73003, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 21-Б, код ЄДРПОУ 14114233) про забезпечення позову задовольнити.
2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (73025, м. Херсон, вул. Петренко (Михайлівська), 18, код ЄДРПОУ 39500143) та Акціонерному товариству "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353) здійснювати дії з припинення газопостачання об'єктів Житлово-експлуатаційної контори №1 Суворовського району, а саме:
№П/ПНазва пункту Адреса пункту
1ВУЛ.КУЛИКА, 132-А, КВ 81-83м. Херсон, вул. І. Кулика, 132-А
2ГУРТОЖИТОК №3м. Херсон, вул. Кримська, 136
3ГУРТОЖИТОК №4м. Херсон, пр. Текстильників, 5
4ГУРТОЖИТОК №5м АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2
5ГУРТОЖИТОК №6АДРЕСА_3
6ГУРТОЖИТОК №10м АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 ,143
7ГУРТОЖИТОК №11м АДРЕСА_5
8ГУРТОЖИТОК №14м АДРЕСА_4 вул АДРЕСА_4 Кулика,
АДРЕСА_6 ГУРТОЖИТОК № АДРЕСА_7 Залаегерсег,
АДРЕСА_8 ГУРТОЖИТОК №9АДРЕСА_7 І. Кулика, АДРЕСА_9
11ГУРТОЖИТОК ВУЛ. БУДЬОНОГО,2м. Херсон, вул. Будьонного, 2
12ГУРТОЖИТОК ВУЛ.ВАЗОВА, 8м. Херсон, вул. Вазова, 8
13ГУРТОЖИТОК ВУЛ. МИХАЙЛІВСЬКА, 79м. Херсон, вул. Михайлівська, 79
14ГУРТОЖИТОК ВУЛ. ПАРОВОЗНА, 121 м. Херсон, вул. Паровозна, 121
15ГУРТОЖИТОК ВУЛ. ФЕСТИВАЛЬНА, 3м. Херсон, вул. Фестивальна, 3
16ГУРТОЖИТОК ВУЛ. ФЕСТИВАЛЬНА, 4м. Херсон, вул. Фестивальна, 4
17ГУРТОЖИТОК КОМКОВА, 76-Б м. Херсон, вул. Комкова, 76-Б
18ГУРТОЖИТОК КОМКОВА, 76-Вм. Херсон, вул. Комкова, 76-В
19ГУРТОЖИТОК КУЛИКА 133-Ам. Херсон, , вул. І. Кулика, 133-А
20ГУРТОЖИТОК МИРУ 33м. Херсон, вул. Миру, 33
21ГУРТОЖИТОК, ВУЛ. ПОРТ-ЕЛЕВАТОР, 3-Ам. Херсон, вул. Порт-Елеватор, 3-А
3. Відповідно до приписів ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
4. Стягувачем за даною ухвалою є Житлово-експлуатаційна контора №1 Суворовського району (73003, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 21-Б, код ЄДРПОУ 14114233).
5. Боржниками за даною ухвалою є:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" (73025, м. Херсон, вул. Петренко ( Михайлівська), 18, код ЄДРПОУ 39500143)
- Акціонерне товариство "Херсонгаз" (73036, м. Херсон, вул. Поповича, 3, код ЄДРПОУ 03355353)
6. Копію ухвали направити учасникам провадження.
Відповідно до приписів ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали, відповідно до приписів ст. 255, 256 ГПК України.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох років після підписання (складання) її повного тексту.
Дата підписання ухвали 23.07.2019р.
Суддя С.В. Нікітенко