79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.07.2019р. Справа № 914/670/19
За позовом: Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.І.Приходька, 141; ідент.код 05756783)
до Відповідача: Акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Зубенка, 2; ідент.код 40123439),
про стягнення грошових коштів у загальній сумі 4625499,86грн.
Суддя: Стороженко О.Ф.
Секретар: Мазуркевич М.Р.
Представники:
Позивача: Гнатенко С.І. - Довіреність №40-21/7 від 14.01.2019;
Відповідача: Плесканка О.В. - Ордер ЛВ №155336 від 27.05.2019.
Процесуальні дії вчинено судом у приміщенні Господарського суду Львівської області: зал судового засідання №11.
15.07.2019 Господарським судом Львівської області ухвалено Рішення у справі №914/670/19, яким задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» та стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Українська залізниця», відповідні грошові кошти.
Зазначеним Рішенням призначено судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі, понесених Позивачем, а саме:
-витрат на судовий збір у сумі 69382,50грн;
-витрат, пов'язаних з розглядом справи: витрат на професійну правничу допомогу у сумі 40000,00грн та витрат адвоката на доїзд та проживання у місті Львові у загальній сумі 7451,52грн.
Обґрунтування щодо стягнення з Відповідача судових витрат викладено Позивачем у: Позовній заяві, Відповіді на відзив, Заяві від 04.07.2019 та Супровідному листі від 05.07.2019.
Відповідачем, у Відзиві, викладено заперечення щодо стягнення зазначеної Позивачем суми витрат, пов'язаних з розглядом справи, - у зв'язку з її неспівмірністю.
Представники Сторін надали (усно) пояснення стосовно обставин, пов'язаних з розподілом судових витрат.
У ході дослідження обставин та доказів щодо понесення Позивачем судових витрат у справі, суд встановив:
Позивачем, відповідно до норм статей 124 (ч.1), 162 (п.9 ч.3) ГПК України, у Позовній заяві зазначено про понесення:
-витрат на судовий збір;
-витрат на професійну правничу допомогу.
При цьому, у Позовній заяві вказано, що орієнтовна сума винагороди адвоката складає 30000,00грн, а остаточну буде визначено після відкриття судом провадження у справі.
Із Позовною заявою надано Угоду від 25.01.2019, укладену Позивачем та Адвокатом (Гнатенко Сергій Іванович) щодо надання правової допомоги у справі про стягнення з Відповідача заборгованості за Договором №СВРЗ-03-22-18-155/ю від 06.11.2018.
Умовами вказаної Угоди (п.2) Позивач та Адвокат погодили «вартість професійної правничої допомоги на рівні 30000,00грн», а також - обсяг робіт та послуг Адвоката (п.4), а саме:
-підготовка Адвокатом та узгодження з Клієнтом стратегії захисту інтересів;
-збір та правовий аналіз інформації, документів і матеріалів, що стосуються справи;
-надання усних та письмових консультацій, роз'яснень щодо правових питань, які стосуються справи, або виконання окремих доручень Клієнта;
-складання необхідних для справи процесуальних документів, позовних заяв, скарг, претензій, відзивів, заперечень, письмових пояснень, запитів тощо;
-виконанні окремих доручень Клієнта про надання правової допомоги.
Отже, згідно з умовами Угоди від 25.01.2019, Позивач очікував понесення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00грн.
Зазначену Угоду від 25.01.2019 укладено Позивачем та Адвокатом на підставі Договору від 24.01.2018, яким визначались загальні умови надання Адвокатом (Позивачу) правової допомоги у судах та інших організаціях.
При відсутності будь-якого обґрунтування, 24.05.2019 Позивачем та Адвокатом укладено Угоду, якою змінено умови Угоди від 25.01.2019, зокрема: збільшено суму винагороди Адвоката до 40000,00грн.
При цьому, збільшення суми винагороди Адвоката не зумовлено жодними об'єктивними і поважними причинами, що підтверджується такими обставинами:
-визначений Угодою від 25.01.2019 обсяг робіт і послуг Адвоката, при наданні правової допомоги Позивачу у даній справі, охоплював усі дії Адвоката, необхідні для надання правничої допомоги у справі;
-відсутньою була будь-яка необхідність виконання Адвокатом додаткових (непередбачуваних) робіт чи надання послуг (понад ті, що визначені умовами п.4 Угоди від 25.01.2019) і жодні додаткові роботи (послуги) не виконувались;
-Відповідачем не створювалось жодних перешкод для своєчасного вирішення спору та, при цьому, не заявлялось заперечень стосовно обґрунтованості позову;
-Угодою від 24.05.2019 (якою внесено зміни в Угоду від 25.01.2019) не визначено підстав збільшення суми винагороди з 30000,00грн до 40000,00грн.
Отже, відсутні підстави для визнання обґрунтованою вимоги Позивача про покладення на Відповідача збільшеної (Угодою від 24.05.2019) суми винагороди Адвоката.
Тому, розподілу у даній справі підлягають витрати Позивача на професійну правничу допомогу лише у сумі 30000,00грн (первинно визначеній та заявленій Позивачем).
При цьому, важливо, що, відповідно до домовленості (п.3 Угоди від 25.01.2019), Позивач зобов'язався сплатити Адвокату відповідні кошти після набрання Рішенням законної сили.
Умовами Угоди від 25.01.2019 (п.4) передбачалось виконання Адвокатом «окремих доручень про надання правової допомоги», що охоплювалось вартістю винагороди: 30000,00грн.
Угодою від 24.05.2019, без будь-якого обгрунтування , передбачено додаткове відшкодування Позивачем «прямих витрат Адвоката, пов'язаних з виконанням доручень».
Отже, наявний факт зміни Позивачем та Адвокатом, у ході розгляду даної справи, умов своїх двосторонніх домовленостей, що відповідає їх вільному волевиявленню (ст. 627 ЦК України).
Проте, згідно з нормою ст.511 ЦК України, змінені Позивачем та Адвокатом двосторонні домовленості не породжують безумовного виникнення у Відповідача (який не є стороною такого договору) певних обов'язків.
Тому, при вирішенні судом питання стосовно наявності (відсутності) підстав для покладення на Відповідача витрат Позивача, щодо яких, без будь-якого обґрунтування, Позивачем та Адвокатом досягнуто додаткової домовленості вже у ході судового процесу, необхідно враховувати таке:
-витрати на професійну правничу допомогу були передбачуваними ще на час укладення Позивачем та Адвокатом Угоди від 25.01.2019, і у вказаній Угоді відсутні умови про додаткове відшкодування Позивачем «витрат Адвоката, пов'язаних з виконанням доручень», так як умовами п.4 Угоди передбачалось, що виконання Адвокатом «окремих доручень про надання правової допомоги» входить у загальний обсяг робіт у послуг Адвоката, вартість яких складала 30000,00грн;
-додаткові домовленості Позивача та Адвоката щодо зміни умов Угоди від 25.01.2019, викладені в Угоді від 24.05.2019, породжують обов'язки лише для сторін такого договору (а не третьої особи - Відповідача).
Отже, згідно з нормами статей 126, 129 (п.1 ч.4) ГПК України, наявні підстави для покладення на Відповідача лише тих судових витрат Позивача, які первинно ним визначались в Угоді від 25.01.2019 та заявлялись при поданні позову, а саме: витрат на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00грн (які Позивач зобов'язався оплатити Адвокату згідно з умовами Угоди від 25.01.2019).
Крім цього, враховуючи факт сплати Позивачем судового збору у сумі 69382,50грн (здійснювалась доплата судового збору за збільшення розміру позовних вимог), наявні підстави, передбачені нормою п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, для покладення таких витрат на Відповідача.
Також, важливими є й інші обставини, зокрема:
-Позивачем надано незасвідчені світлокопії: Рахунків №233 від 04.06.2019 та №266 від 03.07.2019; Квитанцій до прибуткових касових ордерів №233 від 04.06.2019 та №266 від 03.07.2019; Квитків на автобус, - які, згідно з нормою ч.2 ст.91 ГПК України, не є жодними доказами;
-Позивачем та Адвокатом укладено (25.01.2019) Угоду, якою погоджено граничний розмір витрат Адвоката, які підлягають компенсації Позивачем;
-Угодою від 25.01.2019 не передбачено залежності розміру винагороди Адвоката від ціни позову.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 73, 76-79, 86, 91, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, - суд
1. Задоволити частково Заяву Позивача про покладення на Відповідача судових витрат у справі.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє Філія «Стрийський вагоноремонтний завод» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Зубенка, 2; ідент.код 40123439), на користь Публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (39621, Полтавська область, м.Кременчук, вул.І.Приходька, 141; ідент.код 05756783) витрати на судовий збір у сумі 69382,50грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 30000,00грн.
3. Відмовити у задоволенні решти вимог, викладених у Заяві Позивача.
Дане Рішення набирає законної сили відповідно до норм статей 240, 241, 254, 256, 257 ГПК України, а саме:
- у випадку відсутності апеляційного оскарження - після закінчення 20-денного строку, встановленого на подання апеляційної скарги (безпосередньо до Львівського апеляційного господарського суду), який обчислюється з дня складення повного Рішення;
- у випадку апеляційного оскарження і відсутності факту скасування - після ухвалення Львівським апеляційним господарським судом відповідного судового рішення.
Повне Рішення складено 22.07.2019.
Суддя Стороженко О.Ф.