ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.07.2019Справа № 910/5321/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалова О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд"
до дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про стягнення 1 974 262,15 грн.
Представники сторін:
від позивача Шимко Л.М. за довіреністю № Д-7 від 14.05.2019
від відповідача Галич О.М. за довіреністю № б/н від 04.07.2019
Товариство з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" (далі - позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - відповідач) про стягнення 2 011 748,22 грн. основного боргу, 85 014,34 грн. пені, 7 084,53 грн. 3% річних та 17 214,99 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 222089/Т постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовими) від 01.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2019 відкрито провадження у справі № 910/5321/19 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.05.2019, встановлено учасникам справи строк для реалізації процесуальних прав.
23.05.2019 позивач подав письмові пояснення по справі щодо допущеної арифметичної помилки при здійсненні розрахунку позовних вимог, відповідно до яких ціна позову становить 2 121 062,08 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.05.2019 відкладено підготовче засідання на 04.06.2019.
У судовому засіданні 04.06.2019 представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме доказів часткового погашення боргу.
04.06.2019 судом оголошено перерву у підготовчому засіданні до 06.06.2019.
06.06.2019 позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, у зв'язку з оплатою відповідачем 11.05.2019 суми 259 000,00 грн. боргу, зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 1 752 748,22 грн. основного боргу, 169 857,71 грн. пені, 14 323,75 грн. 3% річних, 37 332,47 грн. інфляційних втрат, а всього - 1 974 262,15 грн.
За результатом розгляду заяви позивача про зменшення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням цієї заяви.
У судовому засіданні 06.06.2019 протокольною ухвалою суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті спору на 04.07.2019.
У судовому засіданні 04.07.2019 представник відповідача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи та повідомив про зміну найменування відповідача, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
04.07.2019 судом оголошено перерву у судовому засіданні з розгляду справи по суті спору на 11.07.2019.
У судовому засіданні 11.07.2019 представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів погашення боргу, зокрема копій виписок з рахунку на суму 200 000,00 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити, врахувавши здійснені відповідачем сплати.
Представник відповідача посилався на тяжке матеріальне становище відповідача.
Розглянувши надані представником відповідача документи про зміну найменування відповідача з дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", суд відзначає наступне.
Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" № Зб-37/43 від 18.04.2019 та відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час розгляду справи змінено найменування відповідача дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ідентифікаційний код юридичної особи - відповідача не змінювався.
Таким чином, належним відповідачем у справі є дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Жовтень" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".
Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, у судовому засіданні 11.07.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши повноважних представників учасників судового процесу, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
01.12.2018 між ТОВ «КиївГазТрейд» (постачальник) та ДП клінічний санаторій «Жовтень» ЗАТ «Укрпрофздравниця» (споживач) був укладений договір № 222089/Т постачання природного газу (для споживачів, що не є побутовим) (далі - договір).
Згідно з п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2018 році природний газ в об'ємах і порядку, передбачених цим договором, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість газу в розмірах, строки та в порядку, що передбачені цим договором.
Відповідно до п. 1.2 договору річний плановий об'єм постачання газу становить 70 тис. куб. м.
Розділом 2 договору сторонами визначено умови постачання газу та порядок його обліку.
Згідно з умовами п. 2.7 договору фактичний об'єм поставленого у розрахунковому періоді газу, що підлягає оплаті споживачем, підтверджується підписаним між споживачем та постачальником актом приймання-передачі газу, що складається на підставі даних Оператора ГРМ та комерційних вузлів обліку газу.
Відповідно до п. 2.8 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником. Відсутність у споживача підписаних актів приймання-передачі газу не є підставою для порушення строку остаточного розрахунку, встановленого цим договором (пункти 4.6 та 4.7) та не звільняє його від відповідальності за порушення цих строків.
Згідно з п. 4.1 договору ціна газу, що постачається споживачеві за цим договором становить 13509,9600 грн. за 1000 куб. м., в тому числі ПДВ 20% та тариф на транспортування газу магістральними ми трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз».
Пунктом 4.4 договору передбачено, що розрахунковий період за договором становить один місяць - з 7.00 годин першого дня місяця до 7.00 години першого дня наступного місяця.
Відповідно до п. 4.6.1 договору оплата вартості планового об'єму поставки газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100% попередньої оплати планового об'єму постачання газу, визначеного в п. 1.2. Договору.
Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни гачу на наступний розрахунковий період та відповідної величини планового об'єму газу, заявленого на наступний розрахунковий період, У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла попередньому місяці (п. 4.6.2 договору).
У випадку недоплати вартості газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.6.3 договору).
Сторони узгодили, що датою оплати є дата зарахування коштів на рахунок постачальника (п. 4.6.6 договору).
Додатковою угодою № 1 від 29.12.2018 до договору № 222089 від 01.12.2018, сторони визначили, що плановий об'єм постачання газу на 2019 рік становить 509,0 тис. куб. м., погодили середньодобові, місячні та квартальні планові об'єми постачання газу за період січень-грудень 2019 року.
Відповідно до п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди № 1, договір набуває чинності з дати його підписання, діє в частині постачання газу з 01 січня 2019 до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.
На виконання умов укладеного договору, позивачем у січні, лютому та березні 2019 року було передано, а відповідачем прийнято природний газ в обумовленому об'ємі, про що сторони підписали акти прийому-передачі природного газу від 31.01.2019 на суму 815 872,44 грн., від 28.02.2019 на суму 643 641,48 грн., від 31.03.2019 на суму 552 234,30 грн., всього вартість поставленого газу склала 2 011 748,22 грн.
Відповідач, у свою чергу, вартість переданого позивачем газу за договором оплатив частково в розмірі 259 000,00 грн. (після відкриття провадження у справі), що підтверджується платіжним дорученням № 136 від 10.05.2019, копія якого долучена до справи.
Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, склала 1 752 748,22 грн.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 263 Господарського кодексу України господарсько-торговельною є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується, зокрема, господарськими договорами купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 вказаної статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу заявлені обґрунтовано та правомірно.
Водночас, матеріали справи свідчать, що після звернення позивача до суду з даним позовом (13.06.2019, 04.07.2019, 09.07.2019) відповідач сплатив на користь позивача також грошові кошти в сумі 200 000,00 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку та підтверджено сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відтак, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача частини основного боргу в розмірі 200 000,00 грн. підлягає закриттю. В іншій частині, а саме в сумі 1 552 748,22 грн., вимога по стягнення з відповідача основного боргу підлягає задоволенню.
При цьому суд роз'яснює сторонам, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 169 857,71 грн. пені, 14 323,75 грн. 3% річних, 37 332,47 грн. інфляційних втрат.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, сторони погодили, що оплата вартості планового об'єму поставки газу здійснюється Споживачем до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки на умовах 100 % попередньої оплати планового об'єму постачання газу, визначеного в п. 1.2. Договору (п. 4.6 договору).
Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково та несвоєчасно, відтак допустив порушення зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, споживач сплачує на користь на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, суд суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за визначений ним період, суд встановив, що він виконаний арифметично правильно, з дотриманням вимог чинного законодавства України та умов укладеного сторонами договору. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, обґрунтовано та підлягає задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 169 857,71 грн.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційної складової боргу за визначений позивачем період суд встановив, що розмір 3% річних становить 14 323,75 грн., а інфляційної складової боргу - 37 332,47 грн. заявлено позивачем обґрунтовано, правомірно, вказані вимоги підлягають задоволенню в межах розрахунку позивача.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення частини основного боргу в розмірі 200 000,00 грн. підлягає закриттю, в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, з урахуванням положень ст. 129 (згідно з приписами якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а також ст. 130 (згідно з приписами якої, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача) Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в сумі 29 613,93 грн. Судовий збір зі зменшених позивачем судових витрат може бути повернуто позивачеві за його заявою (ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 231, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (03084, м. Київ, Столичне шосе, 27км, ідентифікаційний код 02583744) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КиївГазТрейд" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 5, ідентифікаційний код 42394311) основний борг у розмірі 1 552 748,22 грн. (один мільйон п'ятсот п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок вісім грн. 74 коп.), пеню в розмірі 169 857,71 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім грн. 71 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 37 332,47 грн. (тридцять сім тисяч триста тридцять дві грн. 47 коп.), 3% річних в розмірі 14 323,75 грн. (чотирнадцять тисяч триста двадцять три грн. 75 коп.) та витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 613,93 грн. (двадцять дев'ять тисяч шістсот тринадцять грн. 93 коп.).
3. Провадження у справі № 910/5321/19 в частині стягнення основного боргу в розмірі 200 000,00 грн. (двісті тисяч грн. 00 коп.) закрити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 24.07.2019.
Суддя О.Г. Удалова