Справа № 459/233/19
24.07.2019 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальне провадження із направленим з прокуратури Львівської області обвинувальним актом про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті наркотичних засобів та повторному незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, незаконному збуті наркотичних засобів.
Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.
Обвинувачений та захисник просили змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши сторони, суд дійшов наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, йому інкриміновано вчинення тяжких умисних злочинів, йому загрожує безальтернативне покарання, в разі визнання його винним у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Також вагомим аргументом у підтвердження посилань прокурора є те, що обвинувачений не має на утриманні непрацездатних осіб, відсутні сталі матеріальні доходи та соціальні зв'язки, що може спонукати його переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню та вчиняти інші злочини.
Суд дійшов до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не взмозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень суду.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Суд дійшов висновку, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченому не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою з визначенням застави в розмірі, встановленому ухвалою суду від 03.04.2019р.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.181, 183, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 76 840 (сімдесят шість тисяч вісімсот сорок) грн., терміном на 60 днів
Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою визначити до 22.09.2019р. включно.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в даній ухвалі, протягом строку дії ухвали.
Реквізити для внесення застави: код отримувача (код за ЄДРПОУ):26306742, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; Банк отримувача (МФО): 820172; рахунок отримувача:37315022000757.
У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки:
1. не відлучатися з м.Червоноград Львівської області без дозволу прокурора та суду;
2. повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
3. прибувати на першу вимогу до суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ГУ ДКСУ коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити прокурора і Сокальський районний суд Львівської області.
У разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_1