Справа № 465/1104/19
24 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження № 12018140080002352 від 04.08.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,
установив:
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходяться матеріали кримінального провадження № 12018140080002352 від 04.08.2018 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на два місяця, оскільки вважає, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме: запобігти спробам переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.
Як вбачається із клопотання та обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному збуті наркотичних засобів, вчиненому повторно та у незаконному зберіганні наркотичних засобів, повторно.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений наміру переховуватися від суду немає, має постійне місце проживання, одружений. Відтак, просили обрати запобіжний захід не пов'язаний із позбавленням волі.
Дослідивши матеріали, заслухавши думку прокурора в підтримку клопотання, пояснення обвинуваченого, думку захисника, за результатами розгляду клопотання в судовому засіданні слід дійти висновку про наступне.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як зазначено у ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Стороною захисту при вирішенні клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою надано в розпорядження суду документи, які свідчать про міцні соціальні зв'язки ОСОБА_4 . Зокрема, обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання,перебуває у шлюбі, має повнолітню доньку, а також онука.
Крім того, обираючи запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує і ту обставину, що останньому на досудовому слідстві було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався Франківським районним судом м.Львова, зокрема до 25.06.2019 року включно. Після спливу строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_4 належним чином виконує процесуальні обов'язки, прибуває у судові засідання, заяв від свідків про тиск на них з боку обвинуваченого до суду не надходило, відомостей про притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності за час перебування на волі у суду немає. Відтак, суд не вбачає достатніх підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 вподальшому порушуватиме процесуальну поведінку, вчинятиме інші злочини чи впливатиме на свідків.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України суддя, при розгляді клопотання слідчого, прокурора вправі застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, якщо прокурор не доведе, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою є недостатньо для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
Суд приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання сприятиме запобіганню спробам переховуватися від суду з метою уникнення можливого покарання за скоєне кримінальне правопорушення та запобіганню вчиненню ним інших кримінальних правопорушень чи продовження вчинення подібних кримінальних правопорушень та є менш суворим ніж тримання під вартою, передбаченого у КПК України запобіжного заходу.
Вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора у підтримку клопотання, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , який просив застосувати більш м'який запобіжний захід, а також враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання передбаченого за вчинення вказаного кримінального правопорушення, вважаю, що слід обрати обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України,ст.ст.131,132, 176-178, 182-184,193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,-
постановив:
у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , строком на два місяці до 21 вересня 2019 року, включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Львова без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- у випадку наявності закордонного паспорту здати його в територіальний орган ДМС України за місцем проживання.
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженню.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1