Єдиний унікальний номер: 448/1859/18
Провадження № 2/448/209/19
03.07.2019 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Шегинській Л.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Штендер М.В. звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 1,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували в колективній власності ПАФ «Мистицька» на території Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2016 року на ім'я ОСОБА_4 , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №488 від 09.02.2018р.
Вказує, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а після її смерті належну їй спадщину фактично прийняв позивач ОСОБА_1 , який проживав із спадкодавцем однією сім'єю більше п'яти років перед відкриттям спадщини та вважається спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом.
Зазначає, що через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу про право на зазначену спірну земельну ділянку (земельну частку) позивач ОСОБА_1 позбавлений можливості реалізувати та оформити свої спадкові права в позасудовому порядку.
З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт проживання позивача ОСОБА_1 із ОСОБА_4 однією сім'єю понад п'ять років та визнати за ним, позивачем ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 1,60 в умовних кадастрових гектарах, розташовану на території Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи міститься ордер про надання правової допомоги, згідно якого його інтереси представлятиме представник - адвокат Штендер М.В. Також в матеріалах справи міститься заява адвоката Штендера М.В., в якій такий зазначає, що підтримує позовні вимоги свого довірителя, просить розглядати справу за наявними матеріалами та без його (представника) участі.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав заяву, в якій зазначив, що проти позову не заперечує та просить розглядати дану справу у його відсутності.
Представник третьої особи - завідувач Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області в судове засідання не з'явився, проте надіслав заяву-повідомлення №01-16/15 від 16.01.2019р. та інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.01.2019р. №54731275, з яких вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в нотаріальній конторі не заводилася, а також клопотання, в якому просить розглядати дану справу за їх відсутності.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» (пункт 2) роз'яснив, що справи про спадкування розглядаються за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на права та обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
З цих підстав суд вважає, що позовні вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю та про визнання права власності на спадкове майно повинні розглядатися одночасно за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина внаслідок смерті ОСОБА_4 .
До складу даної спадщини входить право на земельну ділянку (земельну частку (пай) площею 1,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували в колективній власності ПАФ «Мистицька» на території Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2016 року на ім'я ОСОБА_4 , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №488 від 09.02.2018р.
Спадкодавець ОСОБА_4 за життя усім своїм майном, в тому числі зазначеною вище земельною ділянкою, не розпорядилася.
Згідно повідомлення Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 16.01.2019р. за №01-16/15, інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.01.2019р. №54731275, а також з повідомлення Львівського державного нотаріального архіву від 04.04.2019р. №839/01-30 відомо, що після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкова справа не заводилась, заповіт від імені ОСОБА_4 не виявлений.
Відповідно норм п.п.4-5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовується до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного Кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким з спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
З огляду на те, що дана спадщина не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування на підставі ЦК УРСР, право спадкування виникло також у спадкоємців за законом третьої, четвертої та п'ятої черг відповідно до статей 1263-1265 ЦК України.
У зв'язку з відсутністю заповіту спадкодавця ОСОБА_4 та відсутністю спадкоємців першої-третьої черг спадкування за законом спадщини, яка відкрилася внаслідок її смерті, право на спадкування такої в порядку ч.2 ст.1258 ЦК України отримали спадкоємці четвертої черги спадкування за законом, зокрема позивач ОСОБА_1 .
Матеріалами справи підтверджено, а тому суд вважає доведеним факт того, що спадкодавець ОСОБА_4 дійсно спільно проживала із ОСОБА_1 з квітня 1993р. по день її ( ОСОБА_4 ) смерті - до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с.Мистичі Мостиського району Львівської області, вони були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов'язки. Даний факт проживання позивача ОСОБА_1 з ОСОБА_4 однією сім'єю підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області за №899 від 22.10.2018р.
Встановлення зазначеного факту має юридичне значення, так як дає позивачу підстави для реалізації свого права на оформлення спадщини, тому суд вважає можливим позовні вимоги в цій частині задовольнити та встановити наступний факт, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 1993 року до дня її ( ОСОБА_4 ) смерті за адресою: с .Мистичі Мостиського району Львівської області.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: с .Мистичі Мостиського району Львівської області. На час смерті разом з нею за вказаною адресою проживав позивач ОСОБА_1 .
Тобто, в силу ч.3 ст.1268 ЦК України, позивач ОСОБА_1 вважається таким, що прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 .
Спадкоємців попередніх черг спадкування за законом та інших можливих спадкоємців, які б претендували на спадщину ОСОБА_4 , крім позивача ОСОБА_1 , судом не встановлено.
В той же час, через відсутність оригіналу правовстановлюючого документу на спірну земельну ділянку (земельну частку) позивач ОСОБА_1 не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копією сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 ; листом-повідомленням з Мостиської державної нотаріальної контори Львівської області від 16.01.2019р. за №01-16/15; інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 14.01.2019р. №54731275; повідомленням з Львівського державного нотаріального архіву від 04.04.2019р. №839/01-30; довідкою, виданою виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області за №899 від 22.10.2018р.; копією паспорта позивача ОСОБА_1 ; іншими матеріалами справи.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).
Відповідно до ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімє'ю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст. 1297 ЦК України).
Оскільки у зв'язку з вищевикладеними обставинами питання про право позивача на спірне майно (земельну ділянку (земельну частку) не може бути вирішено в позасудовому порядку (нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право на спадщину), тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання за ним (позивачем) права на вищевказане майно.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Положення ст.ст.81, 131 ЗК України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.
Згідно ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням його цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
Згідно п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 N7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай).
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
З врахуванням викладеного, зокрема того, що судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом спадщини, яка відкрилась внаслідок смерті спадкодавця ОСОБА_4 ; він у передбачений законом спосіб (строк і порядок) прийняв дану спадщину; до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_4 входить право на зазначену земельну ділянку (земельну частку); право ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку було посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай), виданим і зареєстрованим у встановленому законом порядку, однак оригінал такого втрачено, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту своїх порушених прав як визнання за ним права на спадкове майно є таким, що відповідає характеру спірних правовідносин сторін та характеру самих порушених прав позивача, а тому може бути застосований судом.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на спірну земельну ділянку (земельну частку) в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 200 ч.3, 206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав однією сім'єю з ОСОБА_4 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з квітня 1993 року до дня її ( ОСОБА_4 ) смерті за адресою: с .Мистичі Мостиського району Львівської області.
Визнати за ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право на земельну ділянку (земельну частку (пай) площею 1,60 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) із земель, які перебували в колективній власності ПАФ «Мистицька» на території Стоянцівської сільської ради Мостиського району Львівської області (правонаступником якої є Мостиська міська рада Львівської області) відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 26.05.2016 року на ім'я ОСОБА_4 , зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №488 від 09.02.2018р.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , уродженець с.Мистичі Мостиського району Львівської області, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Мостиська міська рада Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 6 Львівської області.
Третя особа - Мостиська державна нотаріальна контора Львівської області, місцезнаходження: м.Мостиська, вул.Грушевського, 22 Львівської області.
Суддя Ю.В.Кічак
Рішення набрало законної сили «___» ______________ 20 р.
Суддя Ю.В.Кічак