Справа №442/4753/19
Провадження №2-а/442/97/2019
19 липня 2019 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Грицай М.М.,
з участю секретаря Антоненко В.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Прімєрової Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дрогобич адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним вище адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №53/1ф/19-ф/пз від 18.06.2019 щодо накладення на нього штрафу в розмірі 7140,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позов мотивує тим, що 24.06.2019 він отримав копію оскаржуваної постанови, згідно з якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.6 ст.96-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 7140 грн. Вважає дану постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Архітектори у своїй професійній діяльності в частині здійснення авторського нагляду за будівництвом будинків і споруд керуються вимогами Закону України «Про архітектурну діяльність» (ст.11 Авторський та технічний нагляд), ДСТУ-Н Б А.2.2-11-2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом», чинний від 01.07.2015; Постанова КМУ «Порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури» №903 від 11.07.2007. Так як на час проведення перевірки 04.06.2019 будівельно-реставраційні роботи на об'єкті «Реставрація з переплануванням частини нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного отвору» не починалися, а вихід на об'єкт (на запрошення замовника) для огляду відбувся 18.02.2019, то журнал авторського нагляду був оформлений у 2019 році відповідно до діючих нормативних вимог ДСТУ-Н Б А.2.2-11-2014 - «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом». У п.5.1 вказаної Настанови передбачено, що результати авторського нагляду фіксуються у журналі авторського нагляду, який рекомендується вести за формою, наведеною у додатку В, форма може коригуватися в залежності від специфіки будівництва. Відповідно, форма обкладинки журналу авторського нагляду та усі його пункти відповідають формі, яка затверджена додатком В згаданої Настанови, хоча вона і не має обов'язкового характеру. Звертає увагу на те, що 15.03.2019 відповідачем був складений акт №170/19-пз за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Даний акт засвідчує, що відповідачем було перевірено дотримання суб'єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на цьому ж об'єкті і за результатами даної перевірки будь-яких порушень вимог законодавства не виявлено, хоча на момент перевірки вже був заведений ним Журнал авторського нагляду за будівництвом. Вважає, що справа розглянута із суттєвими порушеннями, необ'єктивно та упереджено. Відповідачем не наведено жодних доказів, які б підтверджували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення. Тому просить задоволити позовні вимоги.
Позивач та його представник у судовому позовні вимоги підтримали та доповнили, що у додатку «В» Настанови затверджено довідковий зразок Журналу авторського нагляду, яким можуть користуватися архітектори. Таким чином, вказаний додаток має довідковий, а не обов'язковий характер.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак, подав на адресу суду відзив на позовну заяву. Зазначає, зокрема, що на підставі звернення ОСББ «Золота підкова» від 12.04.2019 №44 та від 18.04.2019 №45 посадовими особами Депаритаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області проводилась позапланова перевірка об'єкта будівництва «Реставрація з перепланування частини нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного отвору». У ході здійснення відповідного позапланового заходу будо встановлено, що особою, відповідальною за здійснення авторського нагляду - ОСОБА_1 було допущено порушення вимог містобудівного законодавства в частині ведення авторського нагляду. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення було враховано документи, складені за результатами позапланової перевірки від 04.06.2019 (акт від 04.06.2019 №331/19, протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2019 №331/19, матеріали справи і фото фіксація) та враховано лист-пояснення, наданий головним архітектором проекту ОСОБА_1. від 11.06.2019 №06/11-19. Також зазначили, що вказана перевірка не проводилась у присутності позивача, а лише у присутності замовника, і питання дотримання вимог містобудівного законодавства відповідальною особою за здійснення авторського нагляду не могло бути дослідженим у повному обсязі. Тому вважає, що посилання позивача на даний акт не може братися до уваги. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за безпідставністю.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідго ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Як вбачається з постанови №53/1ф/19-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 18.06.2019, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції Львівської області Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Рибчанським О.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності: акт від 04.06.2019 №331/19, протокол про адміністративне правопорушення від 04.06.2019 №331/19, матеріали справи і фотофіксацію, встановлено, що на об'єкті будівництва «Реставрація з перепланування частини нежитлових приміщень на АДРЕСА_1 під магазин промислових товарів з влаштуванням дверного прорізу на місці віконного отвору» особою, відповідальною за здійснення авторського нагляду, ОСОБА_1 (наказ №3-АН від 07.02.2013) здійснюється ведення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, а саме: форма журналу авторського нагляду не відповідає затвердженій формі (пункт В.1 - форма обкладинки, пункт В.3 - форма запису переліку підрядних організацій, пункт В.4 - форма запису складу групи авторського нагляду), пункт В.5 - назва форми аркуша реєстрації відвідувань та пункт В.6 - форма облікового аркуша; на формі титульного аркуша не чітко вказана дата, коли розпочато ведення журналу авторського нагляду; чим порушено п.5 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, п.5.1 додаток «В» ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом» (на заміну ДБН А.2.2-4-2003 «Положення про авторський нагляд за будівництвом будинків і споруд»). На підставі поданих документів і матеріалів, та заслухавши осіб, які брали участь у розгляді справи: головного інспектора будівельного нагляду - Федіва Р.М., головного інспектора будівельного нагляду - Онищак Х.Р., постановлено визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 96-1 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7140 грн.
Пунктом 5 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903, визначено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника.
У пункті 5.1 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом» зазначено, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі авторського нагляду, який рекомендується вести за формою, наведеною у додатку В. Форма може коригуватися в залежності від специфіки будівництва. У «Додатку В» вказаної Настанови зазначається, що такий - довідковий.
Головний інспектор будівельного нагляду Рибчанський О.О. в оскаржуваній постанові посилається на вищевказані положення, як такі, що порушені ОСОБА_1 , оскільки форма журналу авторського нагляду не відповідає затвердженій формі (з посиланням на пункти, які містяться в додатку В Настанови) та оскільки на формі титульного аркуша не чітко вказана дата, коли розпочато ведення журналу авторського нагляду. У той же час, із викладеного у пункті 5 «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури» та викладеного у пункті 5.1 Настанови вбачається, що результати авторського нагляду фіксуються в журналі, який рекомендується вести за формою, наведеною у додатку В. При чому, форма може коригуватися в залежності від специфіки будівництва. Водночас, Додаток В у Настанові позначається як «довідковий». Відтак стверджувати про ведення ОСОБА_1 авторського нагляду з порушенням вимог законодавства, які полягають у недотриманні затвердженої форми журналу авторського нагляду чи нечіткості зазначеної у такому дати початку його ведення, немає законних підстав.
Поряд з тим, слід звернути увагу, що у пункті 1 ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 «Настанови щодо проведення авторського нагляду за будівництвом» визначено сферу її застосування: п.1.1 - Цей стандарт містить рекомендації щодо здійснення авторського нагляду під час будівництва (у тому числі реконструкції) будинків, будівель, споруд тощо (далі - об'єкти); п.1.2 - Авторський нагляд здійснюється на об'єктах будівництва незалежно від їх класу наслідків (відповідальності), категорії складності та форми власності замовника відповідно до вимог Закону України «Про архітектурну діяльність», «Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 №903.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність доказів, які б вказували на порушення позивачем під час ведення авторського нагляду вимог законодавства. Зокрема, під час розгляду справи судом не встановлено порушень вимог пункту 5 вищезазначеного Порядку (на який посилається головний інспектор будівельного нагляду в оскаржуваній постанові), які полягають у фіксуванні результатів авторського нагляду в журналі авторського нагляду.
Диспозиція частини 6 статті 96-1 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, регламентує: здійснення авторського нагляду з порушенням вимог законодавства.
Відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна/умисна або необережна/дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст. 247, 251 КпАП України провадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня як умисна так і необережна вина, під час розгляду судом даної справи відповідачем не доведений належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, інспектором невірно встановлено фактичні обставини справи, що свідчить про незаконність винесення оскаржуваної постанови. Відтак суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити шляхом скасування оскаржуваної постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до абзацу 2 ч.5 ст.139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Як встановлено судом відповідній порядок КМУ на сьогоднішній день не прийнятий, а тому судові витрати за розгляд справи, враховуючи звільнення позивача від сплати вказаних судових витрат при зверненні до суду, слід компенсувати за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 19, 77, 159 - 163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задоволити.
Скасувати постанову №53/1ф/19-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 18.06.2019 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 7140 грн. за порушення, передбачене ч.6 ст.96-1 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.6 ст.96-1 КУпАП - закрити.
Судові витрати компенсувати за рахунок держави.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя Грицай М.М.