ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.07.2019Справа № 910/1645/19
За позовом Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго";
до Антимонопольного комітету України;
про визнання рішення недійсним.
Суддя Мандриченко О.В.
Секретар судового засідання Дюбко С.П.
Представники:
Від позивача: Кулешова Л. В., довіреність № 51 від 01.01.19 р.;
Від позивача: Переяславська М. В., довіреність № ДП № 2216/08 від 23.04.18 р.;
Від відповідача: Лисенко С. В., довіреність № 300-203/02-67 від 28.05.19.
До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" з позовом про визнання недійсним п.п. 2, 3, 4, 5 рішення Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. №28-р/тк про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що винесене рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, при неправильному застосуванні норм права, при недоведеності обставин, які визнані встановленими, а висновки, викладені у рішенні не відповідають обставинам справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2019 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2018 року відкрито провадження у справі № 910/1645/19 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 21.03.2018 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/1645/19 до судового розгляду по суті на 11.06.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2019 року відкладено розгляд справи по суті до 25.06.2019 року.
У судовому засіданні 25.06.2019 оголошено перерву в слуханні справи по суті до 04.07.2019р.
Під час розгляду спору по суті 04.07.2019 р. представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 04.07.2019 р. проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у своєму письмовому відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі Колегія) прийнято рішення від 21.11.2018р. №28-р/тк про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу (надалі за текстом - Рішення), яким:
1. визнано, що Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» за результатами діяльності протягом 2015 -2016 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Запорізької області (в межах території розташування електричних мереж) як таке, що не має жодного конкурента на ринку;
2. визнано дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», які полягають у невиконанні в жовтні 2015 року зобов'язання з припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого пунктом 4 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.09.2015 № 43-рш, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді невиконання рішення органів Антимонопольного комітету України;
3. визнано дії Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», які полягають у безпідставній відмові товариству з обмеженою відповідальністю «Центр енергетичного моделювання» протягом листопада 2015 - березня 2016 року в погодженні Повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії, що призвело до припинення в період грудня 2015 - квітня 2016 року надання ТОВ «Центр енергетичного моделювання» послуги з передачі місцевими (локальними) електричними мережами електричної енергії, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 5 частини другої статті 13, пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;
4. за вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» штраф у розмірі 1 900 000 (один мільйон дев'ятсот тисяч) гривень;
5. за вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накласти на публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» штраф у розмірі 13 000 000 (тринадцять мільйонів) гривень.
Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" не погоджується з висновками Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України про вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, звернулося до Господарського суду м. Києва на підставі статі 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з позовом про визнання недійним Рішення з підстав порушення та неправильного застосування відповідачем норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
ПАТ «Запоріжжяобленерго» було отримало копію рішення Колегії 13.12.2018 р. за вхідним № 34061/001-001, що підтверджується матеріалами справи.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення №28-р/тк від 21.11.2018 р. в межах зазначеного строку, а саме 11.02.2019 р.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.
За результатами розгляду справи № 02/06-15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ВАТ «Запоріжжяобленерго» адміністративною колегією Відділення було прийнято рішення від 29.09.2015 № 43-рш, яким: визнано, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» за результатами діяльності протягом 2013 року, 2014 року, січня - вересня 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в територіальних (географічних) межах Запорізької області (в межах території розташування мереж), як таке, що не має жодного конкурента на ринку; визнано дії ВАТ «Запоріжжяобленерго», які полягали у безпідставній відмові ТОВ «ЦЕМ» із жовтня 2014 року в погодженні Повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії постачальником електричної енергії за нерегульованим 7 тарифом (далі - ПНТ) на оптовому ринку електричної енергії, що призвело до припинення з листопада 2014 року по вересень 2015 року надання ТОВ «ЦЕМ» послуги з передачі електричної енергії місцевими електричними мережами на об'єкти ВАТ «Запоріжсталь» електричної енергії за нерегульованим тарифом, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом п'ятим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольними становищем на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання; за вчинення вказаного порушення на ВАТ «Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень; зобов'язано ВАТ «Запоріжжяобленерго» припинити зазначене вище порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом погодження ТОВ «ЦЕМ» Повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ з дотриманням вимог чинного законодавства. Строк виконання зобов'язань - п'ятнадцять днів з дня отримання Рішення.
ПАТ «Запоріжжяобленерго», не погоджуючись із Рішенням, звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 23.11.2015 № 001-33/18462 про визнання недійсним Рішення. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.11.2015 було порушено провадження у справі № 908/5862/15.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016 у справі № 908/5862/15 залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 22.01.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 16.05.2016, якими ПАТ «Запоріжжяобленерго» відмовлено повністю в задоволенні позовних вимог.
Рішення відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» є обов'язковим до виконання.
ТОВ «ЦЕМ» листом від 08.10.2015 № 15/08-10-01, посилаючись на договір на передачу, надіслало на погодження до ПАТ «Запоріжжяобленерго» Повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ (далі - Повідомлення) у листопаді 2015 року (від 08.10.2015 № 11-ЗП) для ПАТ «Запоріжсталь».
Листом від 15.10.2015 № 067/40-15831 Компанія повернула Повідомлення від 08.10.2015 № 11-ЗП (з розрахунками на заявлений обсяг закупівлі електроенергії на ОРЕ) для усунення наявних (на її погляд) зауважень (недоліків): укладення договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та надання на погодження Довідки.
З приводу виконання ТОВ «ЦЕМ» вимог пунктів 5.9, 5.10 Правил у вказаному листі зазначено, що вжити заходів із виконання вимог пунктів 5.9, 5.10 Правил суб'єктам правовідносин з постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом необхідно після погодження повідомлення на листопад 2015 року.
Крім того, пункти 5.9, 5.10 Правил не визначають алгоритму (порядку) взаємодії сторін при відновленні інтересів постачальника електроенергії за нерегульованим тарифом (ТОВ «ЦЕМ») та його споживача (ПАТ «Запоріжсталь») електропередавальною організацією (ПАТ «Запоріжжяобленерго»), порушених останньою внаслідок зловживання монопольним становищем.
Суд погоджується з висновками Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України, що за умов наявності волевиявлення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, ПАТ «Запоріжжяобленерго» мало б самостійно вчинити дії, спрямовані на відновлення порушених прав ТОВ «ЦЕМ» та ПАТ «Запоріжсталь», а саме: невідкладно погодити ТОВ «ЦЕМ» повідомлення на заявлений обсяг купівлі електроенергії на ОРЕ на відповідний місяць та направити до ПАТ «Запоріжсталь» для підписання зміни до договору про постачання в частині припинення продажу (постачання) електроенергії у ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Як свідчать матеріали справи № 02/05-17, ПАТ «Запоріжжяобленерго» не вчиняло дій, спрямованих на надання можливості ТОВ «ЦЕМ» здійснювати поставки електроенергії на об'єкти ПАТ «Запоріжсталь» за договором купівлі-продажу та не вчиняло дій спрямованих на припинення порушення або врегулювання обставин які перешкоджають виконанню рішення органів Комітету.
Необгрунтована відмова ПАТ «Запоріжжяобленерго» у погодженні ТОВ «ЦЕМ» повідомлення від 08.10.2015 № 11-ЗП з підстав відсутності укладеного договору про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та надання на погодження Довідки, вказує на відсутність у ПАТ «Запоріжжяобленерго» намірів припинити зловживання монопольним становищем та свідчать про невиконання позивачем зобов'язань із припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого пунктом 4 Рішення.
Крім того, слід зазначити, що законодавство про захист економічної конкуренції не містить підстав для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за невиконанням рішення органів Комітету, тому позивач незважаючи на наявність у ПАТ «Запоріжсталь» заборгованості станом на 01.10.2015 був зобов'язаний припинити порушення та/або вчинити усіх належних від нього дій спрямованих на виконання рішення Комітету.
Таким чином, Комітет правомірно прийняв Рішення від 21.11.2018р. № 28-р/тк , яким визнав дії Позивача які полягають у невиконанні в жовтні 2015 року зобов'язання з припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого пунктом 4 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.09.2015 № 43-рш, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді невиконання рішення органів Антимонопольного комітету України.
У пункті 76 Рішення Комітетом було встановлено, що у період з листопада 2015 по березень 2016 року ТОВ «ЦЕМ», посилаючись на вимоги договору про передачу, також надсилало на погодження до ПАТ «Запоріжжяобленерго» повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії ПНТ на ОРЕ (у грудні 2015 - квітні 2016 року). У період надсилання ТОВ «ЦЕМ» до ПАТ «Запоріжжяобленерго» на погодження вказаних повідомлень у ТОВ «ЦЕМ» був чинним Договір купівлі-продажу з ПАТ «Запоріжсталь». Термін дії Договору купівлі-продажу неодноразово продовжувався, що встановлено у пункті 98 Рішення.
Разом з тим внаслідок системної неправомірної відмови з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» впродовж тривалого періоду (жовтень 2014 - березень 2016 року) у погодженні Повідомлень для ТОВ «ЦЕМ» з підстав відсутності з ним договірних відносин з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами; неодноразової відмови ПАТ «Запоріжсталь» на його звернення про внесення змін до Договору про постачання (щодо припинення-відновлення продажу (постачання електричної енергії), зокрема про припинення дії Договору на передачу та необхідність укладення ТОВ «ЦЕМ» з Компанією нового договору на передачу (наприклад, листи від 10.12.2014 № 007-44/18615, від 18.05.2015 № 007-44/7220), дію Договору купівлі-продажу (через незалежні від ПАТ «Запоріжсталь» та ТОВ «ЦЕМ» обставини) було тимчасово зупинено, а ПАТ «Запоріжсталь» змушено було у вказаний період придбавати електроенергію за Договором про постачання (в рамках якого споживач зобов'язаний сплачувати на рахунок ПАТ «Запоріжжяобленерго» рахунки за спожиту активну електричну енергію та здійснювати інші дії, вказані Компанією).
Судом встановлено, що предметом розгляду справи № 02/05-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції є взаємовідносини ТОВ «ЦЕМ» з Компанією з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами, зокрема неправомірна відмова енергопостачальником у погодженні Повідомлень для ПНТ.
Процедуру погодження Повідомлень та підстави відмови в погодженні Повідомлень визначено в Порядку та Договорі на передачу, чинному протягом досліджуваного періоду. Пункти 5.9, 5.10 Правил стосуються взаємовідносин ПАТ «Запоріжжяобленерго» та ПАТ «Запоріжсталь» стосовно порядку припинення дії Договору про постачання внаслідок переходу споживачем на закупівлю електроенергії за Договором купівлі- продажу. Вказані відносини не є предметом розгляду справи № 02/05-17 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, тому не спростовують висновків про невиконання рішення органів Комітету.
Позивач зазначає про те, що відповідачем не було враховано, що позивач не мав правових підстав виконати рішення, оскільки, здійснення погодження Повідомлення було можливо виключно на підставі чинного Договору. Натомість у жовтні 2015р. між позивачем та ТОВ «ЦЕМ» були відсутні договірні відносини з передачі електричної енергії. Правовою підставою для припинення зобов'язання, згідно п. 10.3. договору на передач, є сам факт не включення ДПЕ повідомлення на заявлений обсяг купівлі енергії на ОРЕ до реєстру.
Проте вказані твердження ПАТ «Запоріжжяобленерго» про припинення договірних відносин із ТОВ «ЦЕМ» (з листопада 2014 року по березень 2016 року) є безпідставним, що встановлено Рішенням у справі № 02/06-15, яке визнано чинним за результатами розгляду судової справи № 908/5862/15.
При цьому, Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.01.2016 у справі встановлено, що твердження позивача про припинення дії договору № 01/11-2013 через не включення ДП «Енергоринок» повідомлення на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електроенергії України до реєстру не відповідає дійсності.
Вищевказані обставини не підлягають доказуванню згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Преюдиция встановлює обов'язковість для всіх судів, що розглядають справу, а також для їх учасників, прийняти без перевірки і оцінки, обставини раніше встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили в іншій справі.
Надання преюдиціальної сили обставинам, спрямоване на виключення протиріч між актами правосуддя.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа «Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдинг проти України»). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу resjudicata тобто поваги до остаточного рішення суду.
Таким чином, наявність рішення суду не дає можливості дійти до протилежного висновку.
Відтак, договір на передачу в період листопада 2015 - березня 2016 року був чинним, а процедуру розірвання Договору на передачу та укладання нового договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами було ініційовано ТОВ «ЦЕМ» тільки наприкінці березня 2016 року, коли воно листом від 28.03.2016 № 03-28/01 повідомило ПАТ «Запоріжжяобленерго» про розірвання Договору на передачу та листом від 29.03.2016 № 03-29/01 звернулось до ПАТ «Запоріжжяобленерго» із заявою щодо укладення договору на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами.
Відповідно до пункту 4 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за порушення, визначені пунктами 2, 4 статті 50 цього Закону, передбачена відповідальність у вигляді накладання штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.
Згідно зі звітом про фінансові результат за 2017 рік, чистий дохід від реалізації товарів за 2017 рік ПАТ «Запоріжжяобленерго» становить 8 046 886 000 гривень.
За вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини Рішення, накладено на ПАТ «Запоріжжяобленерго» штраф у розмірі 1 900 000 гривень.
За вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 резолютивної частини рішення, на Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» накладено штраф у розмірі 13 000 000 гривень.
Відповідач зазначав, що відповідно до пункту 105 Рішення, під час визначення розміру штрафу враховано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визнане Рішенням від 29.09.2015 № 43-рш, позивачем не було припинено; порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем Відповідачем вчинено повторно (справа № 02/06-15, Рішення від 29.09.2015 № 43-рш); відповідач співпрацював під час розгляду справи; фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Відтак, Комітет враховував обставини які пом'якшують або обтяжують відповідальність, відповідно до Рекомендаційних роз'ясненнь щодо застосування положень частин другої, п'ятої та шостої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», частин першої та другої статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», що стосуються розрахунку штрафів, затверджених Розпоряджень Комітету від 09.08.2016 № 39-р.
Разом з цим, слід зазначити, під час визначення розміру штрафу Комітетом не було перевищено його максимально допустимий розмір, який становить 804 668 600 (вісімсот чотири мільйони шістсот шістдесят вісім тисяч шістсот гривень) відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що свідчить про відсутність перевищення повноважень Комітетом.
При цьому, Роз'яснення не мають обов'язкового характеру при визначенні штрафу органами Комітету.
Згідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 27.03.2018 у справі № 910/13254/17 висловив правовий висновок про те, що рекомендаційні роз'яснення АМК від 16.02.2016 № 6-рр, мали або мають рекомендаційний характер та не містять норм (приписів), обов'язкових для застосування.
Таким чином, розмір штрафу накладеного Рішенням Комітету відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції та прийнятий в межах повноважень органів Комітету.
Крім того, позивач просив зупинити рішення Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України (далі Колегія) від 21.11.2018р. №28-р/тк.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого:
згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції";
за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону;
за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону,
а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
У п. 20.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» роз'яснено, що абз. З - 5 ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Комітету про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.
Отже, оскарження Рішення Комітету в судовому порядку передбачає автоматичне зупинення його виконання та нарахування пені на час розгляду справи в суді, тому підстави для повторного зупинення дії Рішення - відсутні.
Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та під час розгляду відповідачем справи було всебічно, повно і об'єктивно розглянуто її обставини, а відтак - в суду відсутні передбачені ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстави для визнання оспорюваного рішення недійсним в частині п.п. 2, 3, 4, 5 рішення.
За таких обставин, оскільки оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд приходить до висновку, що позивачем не доведено того, що його права, за захистом яких він звернувся до суду - порушені відповідачем, а відтак - вимоги позивача про визнання недійсним п.п. 2, 3, 4, 5 рішення Тимчасовою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України від 21.11.2018р. №28-р/тк про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу є необґрунтованими, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.07.2019 р.
Суддя О.В. Мандриченко