Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/339/19
Провадження № 1-кп/542/172/19
іменем України
23 липня 2019 року смт Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новосанжарського районного суду Полтавської області кримінальне провадження №12019170270000083 від 17.02.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мала Перещепина Новосанжарського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:
-14.05.2019 року Новосанжарським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
01.02.2019 року близько 23 год. 30 хв. у ОСОБА_3 , який перебував поблизу господарства, належного ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на крадіжку курей з сараю за вище вказаною адресою.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , 01.02.2019, близько 23 год. 30 хв., перебуваючи поблизу господарства належного ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом вибиття вхідних дверей, таємно проник до сараю та викрав чотири дорослих курки вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №38/19 від 14.03.2019 становить 432 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вище вказану суму.
Викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 09.02.2019 року близько 23 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував поблизу господарства належного ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на крадіжку курей з сараю за вище вказаною адресою.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , 09.02.2019, близько 23 год. 00 хв., перебуваючи поблизу господарства належного ОСОБА_5 , що розташоване за адресою, АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, діючи повторно, шляхом вибиття вхідних дверей, таємно проник до сараю та викрав десять дорослих курей вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №38/19 від 14.03.2019 року становить 1080 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вище вказану суму.
Викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.02.2019 року близько 01 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував поблизу господарства належного ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на крадіжку курей з сараю та набору керамічних горщиків з літньої кухні за вище вказаною адресою.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, ОСОБА_3 , 17.02.2019, близько 01 год. 00 хв., перебуваючи поблизу господарства належного ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , з корисливих мотивів, діючи повторно, через незамкнені вхідні двері таємно проник до літньої кухні та здійснив крадіжку набору керамічних глечиків, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №38/19 від 14.03.2019 року становить 330 грн., після чого, шляхом вибиття вхідних дверей, таємно проник до сараю та викрав шість дорослих курей, вартість яких згідно висновку товарознавчої експертизи №38/19 від 14.03.2019 року становить 648 грн., чим заподіяв потерпілій ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 978 грн.
Викраденим в подальшому розпорядився на власний розсуд.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та суду показав, що дійсно на початку лютого 2019 року в нічний час він прийшов до господарства ОСОБА_5 , що знаходиться в с.Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, де з приміщення сараю викрав 4 курки.
Через декілька днів, в вечірній час, він знову прийшов до господарства ОСОБА_5 , що знаходиться в с.Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, де з приміщення сараю викрав 10 курей.
Потім ще через декілька днів, вночі, він прийшов до господарства ОСОБА_5 , що знаходиться в с.Руденківка Новосанжарського району Полтавської області, де з приміщення літньої кухні викрав набір керамічних глечиків, а з приміщення сараю - 6 курей.
При цьому викрадених курей він продав.
Потерпілій він відшкодував завдані збитки, а саме: сплатив 2000 грн. як компенсацію за викрадених курей, глечики повернув.
В скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності. При призначенні покарання покладається на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений у судовому засіданні свою вину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз'яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.
Сторони кримінального провадження проти даного рішення суду не заперечували.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого, письмових доказів, необхідних для вирішенні долі речових доказів.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), крадіжка вчинена повторно, поєднана з проникненням у інше приміщення.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений скоїв злочин, який згідно зі ст. 12 ч. 4 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обвинувачений має постійне місце мешкання, за місцем проживання характеризується задовільно, не перебуває на обліках у лікарів психіатра, офіційно не працевлаштований.
Згідно з висновком органу пробації, виправлення ОСОБА_3 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства; при цьому ризик небезпеки для суспільства оцінений як середній.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, висновок органу пробації, а також те, що злочинні дії не заподіяли тяжких наслідків, обсяг та склад викраденого майна, позицію потерпілої, наявність пом'якшуючих обставин, негативне ставлення обвинуваченого до скоєного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, які є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 засуджено вироком Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14.05.2019 року за ч.1 ст.185 КК України до 1 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України він звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком - 1 рік (а.с.177-179). Новий злочин обвинувачений вчинив в період 01-17 лютого 2019 року, тобто до ухвалення попереднього вироку.
За вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами призначення покарань за сукупністю злочинів.
Відповідно до роз'яснень п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі частини 1 статті 70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду й розміру. Коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у Постановах від 27.03.2018 р. у справі № 754/2749/17 та від 10.07.2018 р. у справі № 545/3663/16-к, самостійне виконання вироків є обов'язковим не лише у разі, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, що належить відбувати реально, а й у разі, коли особа звільняється від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у відношенні ОСОБА_3 , на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, слід виконувати самостійно.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати, які підлягають стягненню на користь потерпілого або держави, відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається. Відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Керуючись ч.3 ст.349, ст. ст. 368-370, 373, 374, 392, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання, якщо він протягом випробувального строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Новосанжарського районного суду Полтавської області від 14 травня 2019 року у відношенні ОСОБА_3 виконувати самостійно.
Речові докази по справі:
- набір керамічних глечиків кількістю шість штук, двоє дорослих курей, поліетиленовий мішок з пір'ям курей, пір'я курей, що передані на зберігання потерпілій ОСОБА_5 - залишити власнику ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Новосанжарський районний суд Полтавської області.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому, в порядку, визначеному ст.376 КПК України.
Суддя (підпис)
Відповідає оригіналу
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1