Справа № 538/572/19
Провадження 2-а/538/9/19
16 липня 2019 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Бондарь В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Денисенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиці, Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманна Едуарда Леннартовича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманна Е.Л. про визнання протиправними дій та скасування постанови. Свій позов мотивував тим, що 21 березня 2019 року відповідачем по цій справі державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Бауманном Едуардом Леннартовичем було винесено постанову № 47/02.4-24 стосовно нього, в тому, що він нібито «вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», а саме нібито тим, що будучи посадовою особою Лохвицького ГМРГ допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме побутовим газовим котлом за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Лохвиця, вул. Космонавтів, 50, за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Крім того, відповідачем в «Акті, складеному за результатами проведення планового заходу державного нагляду....» № 07-01-04/132 в розділі IV «опис виявлених порушень» п.п.1-3 безпідставно зазначено, що Лохвицьким ГМРГ «використовується побутовий газовий котел...», а також у приписі відповідача від 12.03.2019 року № 10/02.4-23 (п.п.2-4) необгрунтовано зазначено «отримання дозволу» та «надання інформації щодо введення в експлуатацію... побутового газового котла» та «надання інформації щодо викидів» зі вказівкою на строки до 12.04.2019 року та до 26.03.2019 року. Необгрунтованість полягає в тому, що вказане обладнання Лохвицьким ГМРГ на час складання акту і припису не використовувалося, а відтак викиди в атмосферне повітря не здійснювалися. Він не вчиняв, як про це зазначено в оскаржуваній постанові № 47/02.4-24 від 21.03.2019 року адміністративного (чи будь-якого іншого) правопорушення, «відповідальність за яке передбачена ст.10, 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», оскільки норми вказаних статей цього Закону не передбачають жодної відповідальності, а лише регламентують «обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря»,та встановлюють «регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарних джерел».
До того ж, він жодним чином не порушував норми ч. 1 ст. 78 КУпАП, оскільки не допускав жодних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади.
Зазначений відповідачем в постанові № 47/02.4-24 від 21.03.2019 року, акті та приписі "стаціонерне джерело, а саме побутовий газовий котел за адресою: Полтавська область, м. Лохвиця, вул. Космонавтів, 50 за відсутністю дозволу на викиди..." Лохвицьким ГМРГ, не експлуатується за призначенням для обігріву приміщень ГМРГ. Приміщення, де знаходиться «відрізаний» (відключений) від газової мережі та відповідним чином опломбований Лохвицьким районом газопостачання ПАТ по газопостачанню та газифікації «Полтавагаз» НАК «Нафтогаз України», побутовий газовий котел КС відповідачем зовсім не оглядалось. Докази того, що він дійсно є посадового особою відсутні. У протоколі він повністю заперечував факт використання Лохвицьким ГМРГ газового котла та викиди в атмосферне повітря.
Тому позивач просить визнати протиправними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Бауманна Едуарда Леннартовича, визнати протиправною і нечинною, скасувати як незаконну постанову № 47/02.4-24 стосовно нього та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Скасувати обов'язковий припис відповідача Бауманна Е.Л. від 12.03.2019 року №10/02.4-23 у частині (п.п.2-4), де зазначено вимог (приписи) «отримання дозволу» та «надання інформації щодо введення в експлуатацію... побутового газового котла» та «надання інформації щодо викидів» зі вказівкою на строки до 12.04.2019 та до 26.03.2019», а також вилучити з «Акту, складеному відповідачем за результатами проведення планового заходу державного нагляду....» №07-01-04/132 в розділі IV «опис виявлених порушень» пункти 1-3.
Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 02.04.2019 року на підставі статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України передано справу № 538/572/19 за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.04.2019 року прийнято справу № 538/572/19 за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Бауманна Е.Л. про визнання протиправними дій, скасування, постанови та припису до провадження.
Роз'єднано позовні вимоги по справі № 538/572/19 за позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Бауманна Е.Л. про визнання протиправними дій, скасування, постанови та припису.
Виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Бауманна Е.Л. про скасування припису від 12.03.2019 № 10/02.4-23 у частині пунктів 2-4 та вилучення з акту № 07-01-04/132 в розділі ІV "опис виявлених порушень" пункти 1-3.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, надали заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
В судове засідання Октябрського районного суду Полтавської області відповідач не з'явився, належним чином повідомлений про участь у судовому засіданні в режимі відеоконфереції, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (котролю) у сфері господарської діяльності" в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Суб'єкт господарювання після ознайомлення з актом перевірки 07-01-04/132 не надав зауваження до акта та відмовився від підпису акту, про що була зроблена відповідна відмітка в акті та був направлений поштовим листом № 02.4-17/844. У прохальній частині позивач просить скасувати припис № 10/02.4-23 від 12.03.2019 року проте у описовій частині позивач не зазначає обставини справи, якими обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до ч.8 ст.7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. У зв'язку з вищезазначеним оскарження припису можливе лише суб'єктом господарювання. Також у прохальній частинні позивач просить вилучити з акту № 07-01-04/132 в розділі 4 побутовий газовий котел, який нібито безпідставно зазначений побутовий газовий котел. Відповідно до ч.6 ст.7 ЗУ "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта, тип заходу (плановий або позаплановий), форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо), предмет державного нагляду (контролю), найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід, найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи-підприємця щодо діяльності яких здійснювався захід. У зв'язку з вищезначеним оскарження акту можливе лише суб'єктом господарювання.
Крім того, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Позивач у своїй позовній заяві оскаржує акт, припис, постанову та просить визнати дії державного інспектора протиправними. У позовній заяві позивач не зазначає виклад обставин, щодо обгрунтування вимог скасування постанови та визнання дій протиправними, таким чином позовна заява не є обґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає ч.4 ст.229 КАС країни.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В період з 20.02.2019 року по 05.03.2019 року Державною екологічною інспекцією Центрального округу здійснено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Лохвицьким ГМРГ Полтавської обласної організації УТМР, по закінченню якої складено Акт перевірки № 07-01-04/132, яким виявлені порушення вимог природоохоронного законодавства та видано обов"язковий до виконання припис № 10/02.4-23 від 12.03.2019 року ( а.с. 4-10).
21.03.2019 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманн Е.Л. було складено протокол № 000719 про адміністративне правопорушення, про те, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою Лохвицького ГМРГ допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме побутовим газовим котлом за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Лохвиця, вул. Космонавтів, 50, за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» ( а.с. 12).
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення № 47/02.4-24 від 21.03.2019 року, винесеної державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманн Е.Л., вбачається, що ОСОБА_1 будучи посадовою особою Лохвицького ГМРГ допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме побутовим газовим котлом за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м. Лохвиця, вул. Космонавтів, 50, за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, чим порушив ст.ст.10, 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн. (а.с.13).
Відповідно до ч. 1 ст. 78 КУпАП викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади або недодержання вимог, передбачених наданим дозволом, інші порушення порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря або перевищення технологічних нормативів допустимого викиду забруднюючих речовин та нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел під час експлуатації технологічного устаткування, споруд і об'єктів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Із диспозиції вказаної норми права вбачається, що об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони атмосферного повітря.
Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи підприємств, установ, організацій, що здійснюють діяльність, пов'язану з викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря або з впливом на неї фізичних та біологічних факторів на його стан).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Абзацем 2 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані здійснювати організаційно-господарські, технічні таінші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом
виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
За змістом ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами необхідно суб'єктам господарювання, що здійснюють викиди забруднюючих речовин, які справляють негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища.
Єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами встановлює Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, які отримали такі дозволи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302. Відповідно до даного Порядку, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам-підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.
Отже, законодавець встановив обов'язок отримувати даний дозвіл тим підприємствам, які експлуатують об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.
Згідно довідки виданої Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" Лохвицький район газопостачання від 28.03.2019 року, встановлено, що Лохвицьке ГМРГ Полтавської обласної УТМР, яке знаходиться за юридичною адресою: м. Лохвиця, вул. Космонавтів, 50, Полтавської області, газовим побутовим котлом КС не користувалось з 21.11.2014 року по даний час, згідно наряду на вимкнення газового побутового котла КС від 21.11.2014 року, пломбуючим пристроєм ЛКП ПЖС 105260. 01.11.2018 року перепломбовано на пломбуючий пристрій ПЖС ЛКП 111420 (а.с.14).
Відповідно до Наряду на вимкнення (включення) побутових газових приладів, встановлено, що у абонента УТМР відключено 21.11.2014 року опалювальний прилад - котел КС, пломба ПЖС 105260 (а.с.15).
Згідно Договору дарування будинку нотаріально посвідченим у м. Лохвиці, по вул . Космонавтів, 50 , від 28.07.2003 року ВАК № 881992 , який на даний час є житловим, до розряду нежитлових рішенням органу місцевого самоврядування не переводився, а побутовий котел КС був встановлений у цьому будинку попереднім його власником (а.с. 11).
Відповідно до Акту № 64/20 Служби природного газу (Лохвиця) щодо приймання виконаних підрядних робіт по обслуговуванню газових пристроїв та мережі від 03 березня 2018 року, вбачається, що в п.9 вказано технічне обслуговування лише одного газового пристрою ПГ-2, тобто «плити газової», відомості про побутовий газовий котел КС - відсутні ( а.с. 16).
Крім того, щодо позивача було винесено постанову Лохвицьким районним судом Полтавської області від 16.04.2019 року, з якої вбачається, що 04.03.2019 року о 10 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , як відповідальна посадова особа допустив порушення порядку господарської діяльності Лохвицького ГМРГ, здійснення господарської діяльності за відсутності документу дозвільного характеру, а саме допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м . Лохвиця , вул. Космонавтів, 50. Своїми діями скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП. За результатом розгляду справи провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 КУпАП закрито у зв"язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки відсутні достатні дані для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України, а саме не вбачається, що ОСОБА_1 як директор Лохвицького ГМРГ використовував стаціонарні джерела за адресою: Полтавська область, м. Лохвиця, по вул. Космонавтів, 50 ( а.с.49).
Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 2, ч. 5 ст. 77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що стороною відповідача не надано суду переконливих доказів безпідставності позовних вимог та доказів правомірності дій під час винесення постанови та винуватості позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП, суд приходить до висновку про обгрунтованість та законність позовних вимог позивача.
Всупереч вказаним нормам закону відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що позивач дійсно допустив здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, а саме побутовим газовим котлом за адресою: Полтавська область, Лохвицький район, м.Лохвиця, вул. Космонавтів, 50, за відсутністю дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП України, та відповідно обґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Отже, враховуючи, що позивач газовим побутовим котлом КС не користується з 21.11.2014 року по даний час, що підтверджується належними та допустимими доказами, викиди в атмосферне повітря не здійснювалися, тому обов'язок отримувати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами у позивача відсутній.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст.78 КУпАП, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення № 47/02.4-24 від 21.03.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 78 КУпАП підлягає скасуванню.
При цьому, згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно пункту другого частини третьої статті 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
В зв"язку з цим, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню та оскаржувану постанову відповідно до ст. 286 КАС України слід скасувати із закриттям провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 78 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 78, 247, 280, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 78, 90, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманна Едуарда Леннартовича про визнання протиправними дій та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправними дії державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманна Едуарда Леннартовича щодо винесення постанови про накладення адміністративного стягнення № 47/02.4-24 від 21.03.2019 року на ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 78 КУпАП.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 47/02.4-24 від 21.03.2019 року винесену державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Бауманн Едуардом Леннартовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 78 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 136,00 грн., а провадження у справі закрити в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 78 КУпАП.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Лохвицький районний суд Полтавської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Лохвицького
районного суду В.А.Бондарь