415/5856/19
2-н/415/178/19
22 липня 2019 року м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Шевченко О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг», місцезнаходження за адресою: Кловський Узвіз, буд. 7А, офіс 8-5, м.Київ, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 764 гривень 67 копійок,
16 липня 2019 року заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг» на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 764 гривень 67 копійок.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема, заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму ВССУ від 23 грудня 2011 року № 14 « Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Аналіз наведених норм чинного процесуального законодавства та відповідних роз'яснень щодо суддівської практики дозволяє дійти висновку, що оскільки розгляд справи у наказному провадженні проводиться без виклику учасників судового розгляду, суд позбавлений можливості здійснити витребування будь-яких доказів по справі, розгляд справи проводиться у короткий строк, документи, якими заявник обґрунтовує свої вимоги в заяві про видачу судового наказу повинні бути обов'язково додані до заяви.
В своїй заяві, заявник ставить питання про стягнення з боржника середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, однак, в порушення зазначених вимог закону, до заяви про видачу судового наказу не додано документів, які б підтверджували розмір середнього заробітку за останні два місяці та розмір середньоденної заробітної плати.
Крім того, згідно рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу від 22.02.2012, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним. 04.06.2018 з заявником проведено остаточний розрахунок по заробітній платі, а з заявою про стягнення середнього заробітку за час затримки заявник звернувся 16.07.2019, тобто після спливу тримісячного строку, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору, тому вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись п.5 ч. 1 ст.165, ч.2 ст.166 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІПІ Форвардінг», місцезнаходження за адресою: Кловський Узвіз, буд. 7А, офіс 8-5, м. Київ, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 34 764 гривень 67 копійок.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала щодо відмови у видачі судового наказу може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області до апеляційного суду Луганської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В.Шевченко