24 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/843/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, повязаних з його утриманням у вищому навчальному закладі,
встановив:
Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якому просить стягнути з останнього відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 152391,24 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані умови підписаного контракту між Міністерством оборони України в особі Начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_1 , через небажання останнього продовжувати навчання, що обумовлює обов'язок відшкодування витрат на утримання особи у закладі вищої освіти. Зокрема, позивач зазначає, що Наказом начальника Національної академії №210 від 19.08.2017 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з обіду 19.08.2017 року. На підставі рапорта відповідача наказом начальника Національної академії №10-КС від 19.03.2019 року (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас. Наказом начальника Національної академії №70 від 19.03.2019 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 156175 грн. 04 коп. У відповідності до вимог чинного законодавства позивач підготував та вручив відповідачу довідку - розрахунок, відповідно до якого останньому необхідно відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 156175 грн. 04 коп., однак відповідач не погодився із визначеною сумою. Враховуючи, що 26.03.2019 року відповідачем частково відшкодовано заборгованість у сумі 3783,80 грн., за курсантом рахується заборгованість у розмірі 152391,24 грн.
Оскільки вказана сума не відшкодована відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
У відповідності до ч.3 ст.171 КАС України судом сформовано та направлено до органу реєстрації місця перебування та місця проживання запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача. У зв'язку з відсутністю відповідних відомостей, суд, ухвалою від 14.05.2019р., зобов'язав відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати до суду витяг з Єдиного державного демографічного реєстру стосовно місця реєстрації фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1
27 травня 2019 року до суду надійшов лист №16-21/1287 від 21.05.2019р. виконавчого комітету Херсонської міської ради про відсутність відомостей щодо місця реєстрації відповідача.
Ухвалою від 31.05.2019р. відкрито спрощене провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні 24.06.2019р. о 09:30 год., однак у судове засідання сторони не прибули. Від позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач у судове засідання не з'явився.
Судом було направлено на адресу відповідача (згідно позовної заяви та матеріалів справи) ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими документами, а також судова повістка. Крім того, виклик ОСОБА_1 в суд здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке було розміщене 04.06.2019р.
Оскільки станом на 24.06.2019р. в матеріалах справи були відсутні докази про вручення відповідачу повідомлення (судової повістки) про дату, час і місце судового засідання, ухвалою суду від 24.06.2019р. відкладено розгляд справи на 24.07.2019р. о 10:30 год.
Копію ухвали суду разом із судовими повістками направлено сторонам. Крім того, виклик ОСОБА_1 в суд здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке було розміщене 26.06.2019р.
У судове засідання, призначене на 24.07.2019р., сторони не прибули. Від позивача надійшло до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника. Відповідач у судове засідання не з'явився. Усі судові виклики та повідомлення, які були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв'язку повернуті до суду з незалежних від суду причин.
Відповідно до ч.11 ст.126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Пунктом 5 частини шостої ст. 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є: ... день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про розгляд даної справи
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Відповідно до наказу начальника Національної академії №31-КС від 20.07.2017 року ОСОБА_1 зараховано на перший курс навчання до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
Згідно з наказом начальника Національної академії №210 від 19.08.2017 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу Національної академії та на всі види забезпечення, а на котлове забезпечення - з обіду 19.08.2017 року.
19.08.2017 року між Міністерством оборони України в особі начальника Національної академії та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язувався сумлінно виконувати вимоги статутів ЗС України, накази командирів та добровільно відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому військовому закладі, в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість.
Курсант ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів Національної академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язання ним відшкодувати витрати на утримання у закладі вищої освіти.
Наказом начальника Національної академії №10-КС від 19.03.2019 року (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
Відповідно до наказу начальника Національної академії №70 від 19.03.2019 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Національній академії в сумі 156175 грн. 04 коп.
Національна академія підготувала та вручила відповідачу довідку - розрахунок №21 від 19.03.2019 року про відшкодування витрат пов'язаних з його утриманням в Національній академії в сумі 156175,04 грн., в тому числі: грошове забезпечення 153838 грн. 55 коп.; продовольче забезпечення 1733 грн. 58 коп.; медичне забезпечення 7 грн. 60 коп.; спожиті комунальні послуги та енергоносії 595 грн. 31 коп.
Відповідачем 26.03.2019 року частково відшкодовано заборгованість у сумі 3783,80 грн., отже за курсантом рахується заборгованість у розмірі 152391,24 грн., які позивач і просить стягнути.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Щодо юрисдикції даної справи суд зазначає наступне.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Судом встановлено, що 20.07.2017 року наказом начальника Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного відповідача ОСОБА_1 на перший курс навчання, а наказом від 19.08.2017р. зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано на котлове забезпечення зі сніданку та того ж дня з ним укладено контракт про проходження військової служби у ЗСУ.
Згідно з пунктом 1 контракту відповідач ознайомився із законами та іншими нормативно-правовими актами, які регулюють порядок проходження військової служби (навчання), і добровільно взяв на себе зобов'язання: проходити військову службу (навчання); мати позитивні результати навчання, наполегливо оволодівати знаннями, необхідними для майбутньої військової служби на посаді офіцера; сумлінно виконувати вимоги статутів ЗСУ, накази командирів, свої службові обов'язки, добре володіти довіреною військовою технікою (озброєнням), уміло керувати особовим складом; продовжувати подальше проходження військової служби на посадах офіцерського складу протягом не менше п'яти років після закінчення навчання; добровільно відшкодувати Міноборони виплати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу (навчання), у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмови від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу; подавати про себе та членів своєї сім'ї інформацію, необхідну для проходження військової служби та соціального захисту.
З матеріалів справи убачається, що солдат ОСОБА_1 подав рапорт про відрахування його з числа курсантів академії у зв'язку з небажанням продовжувати навчання. Зобов'язався відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі. Відповідно до наказу начальника Національної академії №70 від 19.03.2019 року (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Національної академії та знято з усіх видів забезпечення. Наказом начальника Національної академії №10-КС від 19.03.2019 року (по особовому складу) із солдатом ОСОБА_1 розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України курсантами вищого військового навчального закладу через небажання продовжувати навчання, відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до положень ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Положеннями частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
При цьому публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п.17 ч.1 ст.4 КАС України).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів).
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічний висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2019р. у справі №705/1664/17, у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16 (провадження № 11-669апп18), у якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 14 березня 2018 року у справі № 461/5577/15-ц (провадження № 14-18цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 820/5761/15 (провадження № 11-750апп18) та інших, що свідчить про усталену практику розгляду вказаної категорії спорів.
Як вже було зазначено вище наказом від 19.08.2017р. зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано на котлове забезпечення зі сніданку та того ж дня з ним укладено контракт про проходження військової служби у ЗСУ. Наказом начальника Національної академії №10-КС від 19.03.2019 року (по особовому складу) на підставі рапорту солдата ОСОБА_1 з ним розірвано контракт про проходження військової служби (навчання) у ЗС України, відповідача відраховано з числа курсантів та звільнено з військової служби у запас.
З матеріалів справи убачається, що за вказаний період часу на утримання курсанта ОСОБА_1 в академії витрачено 156175,04 грн.
Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачений обов'язок громадян, яких відраховано з військових навчальних закладів Збройних Сил України через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість відшкодувати витрати, пов'язані з їх утримання відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 (далі - Порядок).
У Порядку визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Оскільки в порушення умов контракту про проходження військової служби, відповідача за власним бажанням відраховано з навчального закладу, останній, як наслідок має відшкодувати навчальному закладу 152391 грн. 24 коп. витрат, які навчальний заклад витратив на його утримання (сума зазначена з урахуванням добровільно сплаченої суми 3783,80 грн). Зазначена сума підтверджується наявними в матеріалах справи доказами. Інших доказів, спростовуючих зазначені факти до суду не надані.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 77 КАС України, встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином суд дійшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені.
Щодо судових витрат суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи, що позивачем понесені судові витрати лише зі сплати судового збору, вказані витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного до ОСОБА_1 про відшкодування курсантом витрат, пов'язаних з його утриманням у вищому навчальному закладі - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Бериславським РС УДМС України в Херсонській області, дата видачі 05.04.2016 року) на користь Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (79026, м. Львів, вул. Героїв Майдану, 32, код ЄДРПОУ 08410370, р/р 31257220102931 в ДКСУ м. Києві, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі вищої освіти у розмірі 152391 (сто п'ятдесят дві тисячі триста дев'яносто одну) грн. 24 (двадцять чотири) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 106000000