ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
22 липня 2019 року м. Київ № 640/8495/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Чемериса М.С. (за дорученням судді), розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 19.07.2019 «Про забезпечення позову» Онанко Н. В. у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_2
до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) (далі - позивачка або ОСОБА_2 ) подала на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України (адреса: 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81, ідентифікаційний код - 41693471) (надалі - відповідач або Адміністрація ДКВС), у якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України від 08.05.2019 № 129/ОД-19 про накладення дисциплінарного стягнення.
Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_2 примічає, що наявні обов'язкові підстави для скасування спірного наказу у зв'язку із тим, що, по-перше, усупереч ст. 57 Конституції України не забезпечено конституційне право позивачки знати її права і обов'язки. По-друге, всупереч ч. 2 ст. 74 Закону України «Про державну службу» не забезпечено гарантії прав державного службовця під час застосування дисциплінарного стягнення, оскільки Адміністрацією ДКВС України не встановлено факту вчинення ОСОБА_2 дисциплінарного проступку. По-третє, в розріз ст. 19 Конституції України не забезпечено належного порядку накладення дисциплінарних стягнень. По-четверте, оскаржуваний наказ містить не всі необхідні складові (не має порядку і строків набрання наказом законної сили та порядку і строків оскарження).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 (суддя Вовк П.В.) відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 .
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2019, матеріали справи № 640/8495/19 передано на розгляд судді Пащенку К.С.
Поряд із цим, 01.07.2019 через канцелярію до суду ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила суд забезпечити позов шляхом заборони Адміністрації ДКВС виконувати накази Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України від 26.06.2019 № 168/ОД-19, від 26.06.2019 № 170/ОД-19, від 26.06.2019 № 169/ОД-19, від 26.06.2019 № 171/ОД-19.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 01.07.2019 «Про забезпечення позову» ОСОБА_2 у адміністративній справі за позовом б/н від 16.05.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 (суддя Пащенко К.С.) прийнято справу № 640/8495/19 до свого провадження; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику сторін та проведення судового засідання; судом запропоновано сторонам надати письмові пояснення щодо позову або відзиву відповідно, а також подати до суду всі наявні заяви та клопотання.
19.07.2019 через канцелярію до суду ОСОБА_2 (по тексту альтернативно - Заявник) подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просить суд забезпечити позов шляхом:
- зупинення дії наказу Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України від 08.05.2019 № 129/ОД-19 про накладення дисциплінарного стягнення;
- заборони Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України застосовувати до провідного спеціаліста відділу організаційно-аналітичної роботи та планування Управління організаційно-аналітичного, документального та адміністративно-господарського забезпечення Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України Онанко Наталії Володимирівни винятковий вид дисциплінарного стягнення - звільнення з посади державної служби.
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 примічає, що суд може встановити очевидні ознаки протиправності наказу Адміністрації ДКВС України від 08.05.2019 № 129/ОД-19 про накладення дисциплінарного стягнення. Як вказує Заявник, що заходи забезпечення позову необхідно застосовувати тому, що виникла реальна загроза його звільнення всупереч ст. 197 КЗпП України. Адміністрація ДКВС України - перше робоче місце позивачки і тому протягом 2 років їй гарантується працювати на своїй посаді. На думку Заявника, невжиття зазначених видів забезпечення позову призведе до порушення його конституційних прав на перше робоче місце та здобуття професійного навчання державних службовців у галузі знань "Публічне управління та адміністрування" за рахунок державних коштів.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.07.2019, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.
Вирішуючи по суті подану заяву, проаналізувавши наведені в ній обставини та наявні у матеріалах позовної заяви докази, суд зазначає про наступне.
У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд відмічає, що викладені в позові обставини і правова оцінка питань протиправності оскаржуваного наказу підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Окремо, варто наголосити, що на момент розгляду заяви, судом не виявлено очевидності ознак протиправності оспорюваного рішення, про що, між іншим, також зазначено в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, з огляду на те, що Заявником у заяві не зазначено, в контексті ст. 150 КАС України, реальних обставин, що можуть слугувати підставами для вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява позивачки є невмотивованою, а тому відсутніми є підстави для її задоволення.
Окремо, суд зауважує, що у заяві про забезпечення позову позивачка, враховуючи її майновий стан, просить суд, на підставі ч. 1 ст. 133 КАС України, повністю звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору.
У відповідності до приписів статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Дослідивши додані до позову матеріали на предмет наявності підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подану нею заяву про забезпечення позову, суд вважає відзначену заяву позивачки вмотивованою та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 133, 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -
1. Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання заяви б/н від 19.07.2019 «Про забезпечення позову».
2. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 19.07.2019 «Про забезпечення позову» ОСОБА_2 .
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.
Суддя К.С. Пащенко