Справа № 500/601/19
17 липня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
за участю:
секретаря судового засідання Канюка Н.В.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Васильчук І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання незаконними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці ДФС Державної митної служби України №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2018/002443.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 для здійснення митною оформлення легкового автомобіля марки BMW, модель 320d Toyringx Drive, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , подано до Тернопільської митниці ДФС митну декларацію №UA403030/2018/015250 від 22.12.2018 року. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі - МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для коригування такої.
За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року та картку відмови №UA403030/2018/002443у митному оформлені (випуску) товарів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 15.03.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
На виконання вимог вказаної ухвали, 26.03.2019 року Тернопільською митницею ДФС подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.21-25), просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів встановлено, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні та не подано до митного оформлення повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості. Також на вимогу митного органу не подано додаткових документів, згідно із ч.3 ст.53 МК України, для підтвердження заявленої митної вартості. Крім того, за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №039294/28404790 від 22.12.2018 року у сумі 18550 євро, що є значно вищою за заявлену позивачем.
З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року та картку відмови №UA403030/2018/002443 у митному оформлені (випуску) товарів прийняті у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.
Ухвалою суду від 06.06.2019 року, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові (а.с.4-6) та відповіді на відзив (а.с.38). Наголосив, що надані декларантом документи дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару без застосування коригування митної вартості, а цінова інформація з мережі Інтернет взята до уваги без врахувань показників, які прямо впливають на визначення митної вартості, серед яких фактичний пробіг транспортного засобу та оцінка автомобіля з врахуванням ПДВ. Водночас, відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які слугували такому коригуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з мотивів викладених у відзиві (а.с.21-25) та запереченні на відповідь на відзив (а.с.48-50), просив у задоволенні позову відмовити. Звернули увагу, до закінчення митного оформлення декларантом документи (чи відомості), що підтверджують митну вартість товарів у повному обсязі надані не були, а відтак відповідачем обґрунтовано та законно здійснено коригування заявленої митної вартості товару з урахуванням цінової інформації, наявної в митному органі та прийнято рішення про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та оформлена картка відмови у митному оформлені.
При цьому, уповноваженою особою позивача 27.12.2018 року подано митну декларацією №UA403030/2018/015421, за якою товар випущено у вільний обіг під гарантійне зобов'язання шляхом сплати до Державного бюджету обов'язкових платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною відповідно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, суд при прийнятті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_2 28.11.2018 року придбано у нерезидента - автопарк "Heiligefeld" автомобіль марки BMW, модель 320d Toyringx Drive, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною 11100 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №18-206 від 28.11.2018 року (а.с.8), а також довідкою від 04.03.2019 року (а.с.39-40).
Агентом з митного оформлення 22.12.2018 року було подано до митного оформлення митну декларацію №UA403030/2018/015250 (а.с.26). У вказаній митній декларації заявлено до митного оформлення товар - легковий автомобіль, марки марки BMW, модель 320d Toyringx Drive, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , за резервним методом в розмірі 455605 грн, що є більшим ціни товару вказаній у рахунку-фактурі (інвойсу) №18-206 від 28.11.2018 року: 11100 євро (а.с.8).
Одночасно із митною декларацією надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) №18-206 від 28.11.2018 року (а.с.8), декларація про походження товару НОМЕР_2 від 30.03.2015 року, акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/69264 від 03.12.2018 року (а.с.41), свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 30.03.2015 року, договір про надання послуг митного брокера №124 від 03.12.2018 року, митна декларація країни відправлення №18DE585796134426E0 від 29.11.2018 року (а.с.34).
Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації/, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта -EUR, вартість - 15200" (а.с.27).
Посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №343 від 22.12.2018 року щодо правильності визначення митної вартості товарів (а.с.28).
Також, Тернопільською митницею ДФС 22.12.2018 року розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронного повідомлення про необхідність надання відповідно до ч.2 ст.53 МК України додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати (за наявності): копію митної декларації країни відправлення; каталоги, специфікації, прас-лист виробника товару (а.с.29).
Листом від 22.12.2018 року агентом з митного оформлення надана відповідь про неможливість представити інші документи (а.с.30).
За результатами розгляду поданої електронної митної декларації №UA403030/2018/015250 від 22.12.2018 року та доданих до неї документів прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом визначення митної вартості товарів згідно ст.64 МК України у розмірі 18550 євро (а.с.11).
Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв'язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов'язковими при її обчисленні. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст.53 МК України та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних чи подібних товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 Митного кодексу України.
За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу згідно schwackenet.de на рівні 18550 євро (а.с.79-84).
Внаслідок прийняття рішення про коригування митної вартості №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року відповідачем відмовлено у митному оформлені товарів за заявленою декларантом митною вартістю та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2018/002443 (а.с.12).
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товару №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року та карткою відмови №UA403030/2018/002443 у митному оформлені (випуску) товарів, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом з'явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч.1 ст.49 МК України).
Згідно ч.1ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з'явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .
Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
Як встановлено судом, що подані 22.12.2018 року декларантом позивача до митного оформлення документи: декларація митної вартості №UA403030/2018/015250 від 22.12.2018 року та рахунок-фактура (інвойс) №18-206 від 28.11.2018 року за назвою і змістом відповідали вимогам п.1, 3 ч.2 ст.53 МК України.
Щодо покликань відповідача на неподання позивачем інших документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, суд зауважує, що виходячи із доводів позивача, у спірних відносинах не мало місце укладення зовнішньоекономічного контракту (договору) з переміщення товару до митного кордону України за допомогою перевізника. Таким чином, подання документів, визначених п.6 ч.2 ст.53 МК України об'єктивно є неможливим.
Перелік документів, визначений в п.7-8 ч.2 ст.53 МК України (ліцензія на імпорт товару, страхові документи) не стосуються спірних правовідносин взагалі.
З приводу документів, визначених п.4-5 ч.2 ст.53 МК України (банківські платіжні документи, інші платіжні документи про оплату рахунку), необхідність подання яких при процедурі консультації із декларантом вимагав відповідач, суд вважає їх витребування безпідставним, так як сплата за автомобіль здійснена готівкою, що і зумовило визначення митної вартості товарі з застосуванням резервного методу.
Також, на виконання вимог п.7 ч.3 ст.53 МК України декларантом позивача до митного оформлення надано копію митної декларації країни відправлення №18DE585796134426E0 від 29.11.2018 року.
В силу приписів ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Як передбачено ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Відповідно до ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).
Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA403030/2018/015250 від 22.12.2018 року, визначено за резервним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару в розмірі 455605 грн, що більша ціні товару згідно рахунку-фактури (інвойсу) №18-206 від 28.11.2018 року. Така митна вартість зазначена у митній декларації №UA403030/2018/015250 від 22.12.2018 року з огляду на дані з інтернет-каталогу "Schwackenet", який самостійно сформовано позивачем з вказанням фактичних даних автомобіля (а.с. 60-65).
Про вартість придбаного автомобіля марки BMW, модель 320d Toyringx Drive, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , свідчить і довідка автопарку "Heiligefeld" від 04.03.2019 року, якою підтверджено купівлю позивачем вказаного автомобіля за ціною 11100 євро та пробіг авто 20100 км. Також зазначено про можливість звернутись електронною поштою або телефонному режимі при виникненні питань.
Проте, відповідачем заходи щодо уточнення дійсної вартості імпортованого товару вжиті не були.
При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Крім того, надані документи містять розбіжності, а також у зв'язку з спрацюванням ризиків АСАУР "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта EUR, вартість 15200 євро".
Однак, документів, які б підтверджували цю вартість, відповідач суду не надав, так само як і не підтвердив, що митна вартість на ідентичні товари є вищою, ніж задекларована позивачем.
Суд відзначає, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Більше того, обґрунтовуючи цими обставинами необхідність подання додаткових документів, відповідачем оскаржуваним рішенням №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року визначено митну вартість товару за резервним методом на рівні 18500 євро.
Суд критично ставиться з приводу того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №039294/28404790 від 22.12.2018 року у розмірі 18550 євро.
Зокрема, за змістом п. 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 року за №689, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
У спірних відносинах інформація із програмного продукту Schwacke Net є висновком про якісні та вартісні характеристики товару. Однак, відповідач залишив поза увагою такі цінові характеристики товару, як значний фактичний пробіг, вказавши у розрахунку вартості нормативний - 128333 км, тоді як пробіг автомобіля зафіксований на показнику одометра відповідно до акту про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2018/69264 від 03.12.2018 року - 202486 км та 201000 км, вказаний у рахунку-фактури (інвойсі) №18-206 від 28.11.2018 та довідці від 04.03.2019 року.
Так, при застосуванні фактичного пробігу транспортного засобу 201000 км, що зазначений у вказаних поданих декларантом до митного оформлення документах, відповідно до витягу з інтернет-каталогу "Schwackenet" №054506/28358703 від 19.12.2018 року, який поданий позивачем, митну вартість транспортного засобу розраховано у розмірі 14600 євро з (а.с.60-65). Вказана сума фактично збігається з митною вартістю, вказаною у митній декларації №UA403030/2018/015250 від 22.12.2018 року на суму 455605 грн.
Важливим є те, що відповідачем при визначені митної вартості товару за резервним методом безпідставно взято із довідкових цін вживаних автомобілів Schwacke "ціна продажу" у розмірі 18550 євро, яка зазвичай є вищою і не відповідає реальним цінам за якими продаються транспортні засоби, коли у розділі "торгова пропозиція", за якою фактично здійснюється продаж автомобілів, зазначено - 15350 євро.
Також, з матеріалів справи вбачається, і це не оспорюється сторонами, позивачем придбано автомобіль марки BMW, модель 320d Toyringx Drive, 2015 року виготовлення, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною нетто 11100 євро, тобто без врахування місцевого податку на додану вартість, однак митним органом застосовано при коригуванні митної вартості товарів "ціна продажу" у розмірі 18550 євро, що включає вказаний податок.
Також суд відмічає, що під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю:, зокрема, "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів" Обов'язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1, валюта -EUR, вартість - 15200".
Тобто автоматизованим контролем було згенеровано митну вартість 15200 євро, але при подальшому визначення митної вартості того ж автомобіля за резервним методом відповідачем вказано 18550 євро, фактично збільшивши першу суму на 3350 євро без жодних додаткових обставин, які були відомі і при генеруванні першої суми.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел, не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю.
Разом з тим, встановлені судом обставини свідчать про обґрунтованість визначення позивачем митної вартості товару за резервним методом в сумі 455605 грн., який ввозився, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) №18-206 від 28.11.2018 року, довідкою від 04.03.2019 року з підтвердженням придбання позивачем автомобіля за вказаною ціною, а також інформацією з інтернет-каталогу "Schwackenet" №054506/28358703 від 19.12.2018 року.
Отже, вказане свідчить, що відповідачем визначення митної вартості вищевказаного автомобіля за резервним методом у розмірі 18550 євро, здійснено не у спосіб, що визначено законами України, необгрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо та не пропорційно.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року та надана за насідками такого картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за UA403030/2018/002443, з порушенням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а отже є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваних рішень.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів призначення Тернопільської митниці ДФС за №UA403000/2018/000238/2 від 26.12.2018 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2018/00443 Тернопільської митниці ДФС (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, 46020, ЄДРПОУ: 39429537).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24 липня 2019 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.