Рішення від 18.07.2019 по справі 500/1369/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1369/19

18 липня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (надалі, відповідач, Тернопільське ОУПФУ), в якому просила визнати дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 52331,40 грн. відповідно до довідки виданої Тернопільським апеляційним судом від 20.12.2018 року за №1459/18 вх. та за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року з суми 57054,60 грн. відповідно до довідки виданої Тернопільським апеляційним судом від 22.01.2019 року, зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного Фонду України Тернопільської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання за період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, з суми 52331,40 грн. відповідно до довідки, виданої Тернопільським апеляційним судом від 20.12.2018 року та за період з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року з суми 57054,60 грн. відповідно до довідки виданої Тернопільським апеляційним судом від 22.01.2019 року, з врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що в порушення її конституційних прав відповідач своїм листом повідомив, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Тернопільським апеляційним судом №1459/18вх. від 20.12.2018 року проведений лише з 01.01.2019 року, а перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки, виданої Тернопільським апеляційним судом від 22.01.2019 року за №539/19 проведений лише з 01.02.2019 року. Позивач вважає, що дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду Тернопільської області щодо не проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді порушує її права та гарантії матеріального забезпечення та соціального захисту. Позивач просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначене на 18.07.2019 року о 12:00 год.

Представник відповідача подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що звернення за перерахунком довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Зазначив, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, а тому вимога про проведення перерахунку з 04.12.2018 по 01.01.2019 року та з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року є безпідставною. Також вказав, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди. З урахуванням наведеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Позивач в судове засідання не прибула, просила справу розглядати в порядку письмового провадження, позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, просив розгляд справи проводити в порядку письмового провадження, в задоволенні позову просив відмовити.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев'ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що у відповідності до Наказу Апеляційного суду Тернопільської області №287-К від 25.11.2015 року "Про звільнення судді апеляційного суду Тернопільської області Бахметової В.Х.", позивача звільнено з посади судді апеляційного суду Тернопільської області 25.11.2015 року і зв'язку із поданням заяви про відставку.

Позивач отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Позивач звернулась із заявою від 06.05.2019 року до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо надання інформації про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Листом Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 22.05.2019 року №196/Б-11 позивача повідомлено про те, що у січні 2019 року об'єднаним управлінням проведено перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2019 року в розмірі 90 відсотків із суддівської винагороди в сумі 52331,40 грн., визначеної в довідці №1459/18 вх. від 20.12.2018 року. Призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.01.2019 року склав 47098,26 (52331,40*90%). Також, вказаним листом зазначено, що у січні 2019 року об'єднаним управлінням проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача з 01.02.2019 року в розмірі 90 відсотків із суддівської винагороди в сумі 57054,60 грн., визначеної в довідці №536/19 від 22.01.2019 року. Призначений розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.02.2019 року склав 51349,14 грн. (57054,60*90%) Таким чином, в лютому 2019 року позивачу нараховано та виплачено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 51349,14 грн. та доплату по проведеному перерахунку з урахуванням раніше виплачених сум за перід з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року в сумі 15699,42. Вказаним листом зазначено, що надалі в березні та квітні 2019 року позивачу щомісячно нараховано та виплачено щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 51349,14 грн. Даним листом також роз'яснено, що позивач має право захищати у відповідних державних органах свої законні інтереси.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин четвертої, п'ятої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі Закон № 1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 135 Закону № 1402-VIII визначено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Частиною третьою статті 135 Закону № 1402-VІІІ базовий розмір посадового окладу судді визначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-У111 від 06.12.2016 року було встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Відповідно до підпункту 6 пункту 6 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2415-VIII внесено зміни в абзаці другому пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" слово та цифри "1600 гривень" замінити словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року".

Суд вважає, що дію зазначеного Закону поширено на правовідносини, що виникли до набрання чинності цим нормативно - правовим актом, а саме: з 01.01.2017 року.

При цьому, розрахункова величина, з якої обраховується суддівська винагорода, є не 1600,00 грн., а величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб, починаючи з 01.01.2017 року.

Також, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018 року №2415-У111 також внесено зміни до абзацу 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", слово та цифри "1600,00 гривень" замінено словами та цифрами "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року".

Також, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII визначено з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1762,00 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України" на 2019 рік встановлено прожитковий мінімум в розрахунку на місяць для працездатних осіб у розмірі 1921 гривень з 1 січня 2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Тернопільського апеляційного суду від 20.12.2018 року №1459/186 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода станом на 04.12.2018 року, яка враховується при призначенні /перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 52331,40 грн.

У відповідності до довідки Тернопільського апеляційного суду від 22.01.2019 року №539/19, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суддівська винагорода станом на 01.01.2019 року, яка враховується при призначенні /перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 57054,60 грн.

Суд зазначає, що дата, з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожнім поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.06.2016 №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) зазначив, що виключення положення щодо можливості перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі збільшенням грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, також знижує гарантії незалежності суддів, а тому у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (пункт 2 мотивувальної частини). Таким чином, Конституційний Суд України наголошує, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя.

Вирішуючи даній спір по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 6.4 Європейської хартії про закон "Про статус суддів" (Лісабон, 8-10 квітня 1999 року) судді, які досягли встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади і виконували суддівські обов'язки протягом певного терміну, повинні отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути якомога ближче до рівня їхньої останньої заробітної плати в якості судді.

04 грудня 2018 року Конституційним судом України ухвалено рішення у справі № 1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року № 11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року № 245З-IV "Про судоустрій і статус суддів" у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд". Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року № 2453-VI, у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: "Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат".

Разом з тим, судом не береться до уваги посилання відповідача на пункт 4 розділу ІІ Порядку № 3-1, оскільки зазначений пункт визначає період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок.

Суд зазначає, що в ході розгляду даної справи, судом не здобуто, а сторонами на подано до суду належних, достатніх та допустимих доказів щодо перерахування грошового утримання судді, із врахуванням відповідних змін до законодавства України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача з урахуванням прожиткового мінімуму, розмір якого встановлюється у передбаченому законом порядку

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

З урахуванням положень частини першої статті 139 КАС України, оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову повністю, підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 у зв'язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, в розмірі 90% від цієї винагороди.

3.Зобов'язати Тернопільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) провести ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 року по 31.12.2018 року в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яка складає 52331,40 грн., згідно довідки Тернопільського Апеляційного суду №1459/18вх. від 20.12.2018 року, без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум; з 01.01.2019 року по 31.01.2019 року в розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яка складає 57054,60 грн., згідно довідки Тернопільського Апеляційного суду №539/19 від 22.01.2019 року без обмеження граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум.

4..Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Руська, 17, код ЄДРПОУ 40377598) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. сплачений згідно квитанції № 0.0.1384383811.1 від 18.06.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 липня 2019 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.

Попередній документ
83213271
Наступний документ
83213273
Інформація про рішення:
№ рішення: 83213272
№ справи: 500/1369/19
Дата рішення: 18.07.2019
Дата публікації: 26.07.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (19.11.2020)
Дата надходження: 19.11.2020
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
12.01.2021 14:45 Восьмий апеляційний адміністративний суд