ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 липня 2019 року м. Київ № 640/6176/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"
до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві
про визнання протиправними дій, скасування акту,
Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" звернулось до Окружного адміністративного cуду міста Києва з позовом до Головного управління Держспоживслужби в м. Києві про визнання протиправними дій, скасування акту та припису.
Ухвалою Окружного адміністративного cуду міста Києва від 23.04.2019 відкрито спрощене провадження у справі.
Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян від позивача надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, шляхом заборони Головному управлінню Держпродспоживслужби в м. Києві проводити перевірку виконання вимог припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 07.03.2019 № 241 до набрання рішенням по справі законної сили, зупинення дії припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 07.03.2019 № 241 до набрання рішенням по справі законної сили.
Заява обґрунтована тим, що протиправність припису Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про виконання законних вимог щодо усунення порушень порядку формування, встановлення та застосування державних (регульованих) цін від 07.03.2019 № 241 оскаржується позивачем у судовому порядку, однак факт оскарження розпорядження не зупиняє їх дії, у зв'язку з чим, на думку позивача, існує ризик того, що відповідач у строк до 26.07.2019 може звернути до виконання оскаржуваний акт та провести позапланову перевірку позивача за результатами якої буде винесена постанова про накладення штрафу. Вищевказане, на думку заявника, може істотно ускладнити виконання рішення суду в майбутньому та завдати суттєвої шкоди правам та інтересам останнього.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Суд звертає увагу позивача, що останній оскаржує Припис органу державної влади, при цьому, рішення суду за такими позовами не потребують виконання, їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, отже і заходів забезпечення позову вони не потребують.
Аналогічний правовий висновок викладений також в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі №826/13306/18, адміністративне провадження №К/9901/67628/18.
Крім того, доводи позивача, якими він обґрунтовує необхідність забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущенні, що без цього буде завдано шкоду законним правам та інтересам та унеможливить здійснення його господарської діяльності.
При цьому, суд звертає увагу, що предметом судового розгляду у справі є правомірність припису, а не законність ймовірних наслідків його невиконання, про які зазначає заявник.
Крім того, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому, при цьому, у заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду у зв'язку з чим, відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п. 1 ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, перевіривши зазначені в заяві відповідача про забезпечення позову доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши докази, подані відповідачем разом із заявою, суд прийшов до висновку про необґрунтованість заяви та про відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відмовити Комунальному підприємству "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.С. Мазур