ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
08 липня 2007 р.
Справа № 15/21
Cуддя господарського суду Івано -Франківської області Деделюк Борис Васильович
при секретарі судового засідання Суфрищук Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77306
до відповідача: Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77300.
про стягнення 1 361 874, 83 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Щербінський Р.Л. - юрист, довіреність №26-ЮР-61 від 23.03.2006 р.;
від відповідача: Загребельний Ю.А. - старший юрисконсульт, довіреність №82 від 24.01.2007 р.;
Представникам сторін роз»яснено права та обов»язки, які передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно поданого клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
встановив:
Закрите акціонерне товариство "Лукор" звернулось в суд із позовом до Комунального підприємства "Водотеплосервіс" про стягнення 1 361 874, 83 грн., в тому числі:1 165 689, 20 грн.- основного боргу,
80 192, 43 грн.- інфляційних збитків, 17 120, 17 грн. - 3% річних та 98 873, 03 грн. - пені.
Обгрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на той факт, що відповідачем частково здійснено оплату. В зв"язку з чим, вважає, що відповідачем не виконано свої зобов"язання в повному обсязі, вважає що станом на час вирішення спору заборгованість відповідача за очищення господарсько - побутових стоків становить 1 361 874, 83 грн.
Відповідач в судовому засіданні 26.02.2007 року проти позовних вимог заперечив. В обгрунтування своїх заперечень пояснив, що споживачами послуг відповідача є 97,3 % населення міста Калуша, що підтверджується довідкою від 21.02.2007 року №232, наявною в матеріалах справи, яке має значний обсяг заборгованості перед відповідачем внаслідок несистематичної оплати за комунальні послуги з водопостачання, даний факт несприяє надходженню обігових коштів на поточний рахунок відповідача, що привело до важкого фінансового становища підприємства відповідача. Зважаючи на викладене, просить суд відстрочити виконання судового рішення терміном на один рік.
В судовому засіданні 11.04.2007 року представник відповідача позовні вимоги в частині основного боргу в сумі 1 165 689,20 грн., інфляційних збитків в сумі 80 192,43 та 3% річних у розмірі 17 120,17 грн. визнає, однак проти стягнення пені в сумі 98 873,03 грн. заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов. Відповідач вважає, що позивачем невірно розраховано суму пені за несвоєчасну сплату ним платежів за надані комунальні послуги за період з січня по грудень 2006 року та подав обгрунтований розрахунок пені, згідно якого сума пені повинна становити 78 256, 39 грн.
Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються їхні вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
Відповідно до п.3.4. укладеного між сторонами договору №5 від 01.01.2005 року "Про прийняття та очищення стічних вод", відповідач зобов"язувався до 10 числа місяця наступного за звітнім перерахувати позивачу кошти за очищення господарсько - побутових стоків.
За період з січня по грудень 2006 року позивач надав відповідачу послуги по очищенню господарсько - побутових стоків на загальну суму 1 397 872,98 грн., що підтверджується відповідними актами про надання послуг: від 31 січня 2006 року; від 28 лютого 2006 року; від 31 березня 2006 року; від 30 квітня 2006 року; від 31 травня 2006 року; від 31 липня 2006 року від 31 серпня 2006 року; 30 вересня 2006 року; 31 жовтня 2006 року; 30 листопада 2006 року31 грудня 2006 року та двостороннім актом звірки розрахунків. Однак в порушення вимог вищевказаного договору, відповідач не виконав свої зобов"язання за надані послуги в повному обсязі, здійснив оплату в сумі 232 183,78 грн., внаслідк чого заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду спору склала 1 165 689,20 грн, яка підтверджується відповідним розрахунком суми боргу, що є предметом даного спору та не спростована відповідачем.
В розумінні ст.174 ГК України, господарські зобов"язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавствам, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.193 ГК України, господарські зобов"язання повинні виконуватись належним чином.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.
Відповідно до приписів, встановлених ст. ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень та належні докази, що їх підтверджують.
Відповідачем не подано доказів про здійснення повного розрахунку за отримані ним послуги з очищення господарсько - побутових стоків за період з січня по грудень 2006 року, отже вимоги позивача про стягнення 1 165 689,20 грн. суми основної заборгованості є обгрунтованими, а позов в цій частині таким що підлягає задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, яким порушено грошове зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Як вбачається з п. 4.1 договору, укладеного між сторонами узгоджено відповідальність відповідача за несвоєчасне здійснення оплати, згідно якої відповідач зобов"язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,25% від простроченої суми за кожен день прострочення оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних збитків в сумі 80 192,43 та 3% річних у розмірі 17 120,17 грн. визнані відповідачем та підлягають задоволенню.
Зі змісту ст.230 ГК України вбачається, що учасник господарських відносин, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов»язання сплачує штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема пеню.
Згідно приписів, встановлених ст.ст.549, 550 ЦК України, боржник, який порушив виконання грошового зобов»язання сплачує кредитору пеню, розмір якої в даному випадку встановлено п.4.1, укладеного сторонами договору. Однак, що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 98 873,03 грн., то в частині розміру пені в сумі 20616,64 грн. в задоволенні позову слід відмовити, в зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю заявленої позовної вимоги, оскільки позивачем невірно розраховано суму пені.
Згідно п. 3 ст. 549 ЦК України пеня обислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожний день прострочення, а згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування пені припиняється через 6 місяців з дня виникнення права на її нарахування, отже суд вважає, що сума пені за несвоєчасно здійснену плату відповідачем зобов"язань за період з січня по грудень 2006 року повинна становити 78 256, 39 грн.
Відповідачем не виконано обов"язок, який всановлено ст.33 ГПК України, зокрема доводи позивача не спростовано, доказів сплати інфляційних, річних та пені суду не подано.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 165 689,20 грн. основного боргу, 80 192, 43 грн. інфляційних збитків, 17 120,17 грн. 3% річних та 78 256, 39 грн. пені є обгрунтованими, а позов таким в цій частині що підлягає задоволенню.
Що стосується клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення терміном на один рік, суд вважає, що воно не підлягає задоволеннювважає, оскільки є безпідставним та документально необгрунтованим.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього, відповідно до приписів ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати.
На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526, 530 ЦК України, ст.ст.33, 49, 82-85 ГПК України, суд
позов задоволити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77300 ( ідент. код 32364207) на користь Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77306 (ідент. код 31256759) - 1 165 689,20 грн. - основного боргу, інфляційних збитків в сумі 80 192,43, 3% річних у розмірі 17 120,17 грн., пені в сумі 78 256,39 грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77300 ( ідент. код 32364207) на користь Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77306
(ідент. код 31256759) - державного мита в сумі 13618 грн. 75 коп.
Стягнути з Комунального підприємства "Водотеплосервіс", вул. Окружна, 8, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77300 ( ідент. код 32364207) на користь Закритого акціонерного товариства "Лукор", вул. Промислова, 4, м. Калуш, Івано - Франківська область, 77306
(ідент. код 31256759) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 20616,64 грн.
Відмовити відповідачу щодо задоволення клопотання про відстрочку виконання рішення.
Суддя Деделюк Борис Васильович
рішення складене в повному обсязі 13.07.07 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Вінтоняк О.І.