01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua
Головуючий суддя у першій інстанції: Заставенко М.О.
22 липня 2019 року Справа № 753/662/19
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,
за участю секретаря Лісник Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року у справі
за позовом ОСОБА_1
до Волинської митниці Державної фіскальної служби України,
в.о. начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України Шелігацького Євгенія Сергійовича
про визнання недійсною та скасування постанови,
закриття провадження у справі і зобов'язання вчинити дії,
Історія справи.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1), в.о. начальника Волинської митниці Державної фіскальної служби України Шелігацького Євгенія Сергійовича (далі - відповідач-2) про:
- визнання недійсною та скасування постанови від 05.12.2018 р. № 6372/20500/18 про порушення митних правил та закриття справи про адміністративне правопорушення;
- зобов'язання відповідача видалити з бази даних зазначену постанову.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року позов задоволено частково: скасовано постанову від 05.12.2018 р. № 6372/20500/18 та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством було передбачено звільнення осіб від відповідальності за ст. 470 МК України у разі здійснення ними митного оформлення імпортованого транспортного засобу у межах пільгового періоду (180 днів) та добровільної сплати до бюджету коштів в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також з того, що позивачем такі умови виконані і підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності відсутні.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач - Волинська митниця ДФС України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наполягаючи на тому, що позивач вчинив правопорушення, за яке його і було притягнуто до відповідальності, а саме порушив строк для транзитного перевезення автомобіля в режимі «імпорт», не надав доказів наявності обставин непереборної сили або аварії, що розгляд справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення було здійснено з дотриманням вимог законодавства і сплата ним добровільного внеску не є підставою для звільнення від накладення штрафу за порушення строку, визначеного у ст. 95 МК України.
З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 р. було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 р. продовжено строк розгляду справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,
28.09.2017 р. позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із запитом про надання можливості оформити транспортний засіб «Renault Megane», кузов № НОМЕР_1 у митному режимі імпорту.
09.10.2017 р. позивачу у відповідь на його запит було повідомлено про неможливість здійснення митного оформлення його транспортного засобу.
23.10.2018 р. старшим державним інспектором ВМО № 4 М/П «Ягодин» Волинської митниці ДФС Гордійчуком Ю.М. складено протокол № 6372/20500/18 про порушення ОСОБА_1 митних правил, а саме строку транзитного перевезення транспортного засобу «Renault Megane», кузов № НОМЕР_1 .
Копія вказаного протоколу була направлена позивачу з повідомленням, що розгляд його справи про адміністративне правопорушення відбудеться 14.11.2018 р. о 10-00 год.
14.11.2018 р. за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 05.12.2018 р. о 10-00 год.
05.12.2018 р. ОСОБА_1 на розгляд справи до Волинської митниці ДФС не прибув. Справа була розглянута за його відсутності та за результатами її розгляду винесено постанову про визнання позивача винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
Після розгляду даної справи 05.12.2018 р. (після 17-00 год.) від позивача надійшло повідомлення про відкладення розгляду у зв'язку із хворобою.
07.12.2018 копія вказаної постанови була направлена позивачу.
20.12.2018 р. позивач завершив у встановлений Тимчасовим порядком час (протягом 180 днів) митне оформлення транспортного засобу «Renault Megane», кузов № НОМЕР_1 , який класифікується за кодом товарної позиції 87033190 згідно з УКТ ЗЕД (декларація UA100110/2018/370918).
При цьому, позивач добровільно сплатив до державного бюджету кошти у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та становить 8500 грн. (добровільний внесок).
Нормативно-правове регулювання.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Митним кодексом України (далі - МК України), Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» від 08.11.2018 р. № 2612-VIII, що набув чинності 25.11.2018 р. (далі - Закон № 2612-VIII).
Так, відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У п. 25 ч. 1 ст. 4 МК України митний режим - це комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 МК України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.
У ч. 1, п. 2 «в» ч. 2 ст. 91 МК України визначає, що переміщення товару у митному режимі транзиту здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.
Митний режим транзиту застосовується до товарів, які переміщуються від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України.
Згідно зі ст. 95 МК України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення в 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці 5 діб.
Відповідно до ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу ), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Частиною 1 статті 467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
У ст.ст. 486, 488, 497, 498 МК України закріплено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.
Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно ст. 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Законом № 2612-VIII внесені зміни до Митного кодексу України, а саме пункт 13 Закону № 2612-VIII вносив зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, який було доповнено пунктом 9-2 та 9-3 такого змісту: «Тимчасово, протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та ввезені на митну територію України в період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності цим Законом і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
До набрання чинності тимчасовим порядком, визначеним абзацом першим цього пункту, митне оформлення транспортних засобів для їх вільного обігу на митній території України, що класифікуються за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, здійснюється в порядку, передбаченому законодавством.
Пунктом 9-3 установлено, що протягом 180 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» митне оформлення транспортного засобу, що класифікується за кодом товарної позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД та щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється за умови сплати належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Здійснення митного оформлення транспортного засобу з дотриманням умов, визначених абзацом першим цього пункту, звільняє осіб, відповідальних за дотримання строків та умов (вимог) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту, від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 цього Кодексу, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавством визначено граничний строк транзитного вивезення імпортованого транспортного засобу за межі України, порушення якого є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, Законом № 2612-VIII регламентовано пільгові умови, які можуть бути застосовані в разі, якщо особа розпочала митне оформлення ввезеного транспортного засобу до притягнення її до відповідальності за вказане вище правопорушення та сплатила добровільний внесок.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звертався до митних органів з приводу митного оформлення імпортованого ним автомобіля що у вересні 2017 року, але 09.10.2017 р. йому було повідомлено про неможливість здійснення його розмитнення, тобто на момент прийняття митницею оскаржуваної постанови 05.12.2018 р. позивачем вже вчинялися дії, спрямовані на розмитнення ввезеного ним автомобіля, а в наступному ним завершено митне оформлення імпортованого автомобіля та, зокрема, сплачено добровільний внесок, відповідно до Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».
З огляду на це, у даному випадку відсутні достатні правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України.
Доводи апелянта про те, що позивач вчинив правопорушення, за яке його і було притягнуто до відповідальності, а саме порушив строк для транзитного перевезення автомобіля в режимі «імпорт», не надав доказів наявності обставин непереборної сили або аварії, колегія суддів вважає необґрунтованими з підстав, наведених вище.
При цьому, доводи апелянта про те, що розгляд справи про вчинення позивачем адміністративного правопорушення було здійснено з дотриманням вимог законодавства і сплата ним добровільного внеску не є підставою для звільнення від накладення штрафу за порушення строку, визначеного у ст. 95 МК України, апеляційний суд приймає до уваги частково, оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідачем дійсно дотримано формальну процедуру притягнення позивача до відповідальності, яке не здійснено повного та всебічного дослідження всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, що призвело до її неправильного вирішення.
Крім того, такі доводи не спростовують відсутності правових підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Надаючи оцінку всім доводам сторін, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Відповідно до ст. 6 КАС України, ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Отже, проаналізувавши доводи апелянта, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом повно і правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.
Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це, апеляційна скарга Волинської митниці Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року - без змін.
Оскільки судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, то відповідно до ст. 139 КАС України, понесені відповідачем та апелянтом у цій справі судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Волинської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 28 травня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Судове рішення виготовлено 22 липня 2019 року.
Головуючий суддя
Судді: