Справа № 640/6620/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клименчук Н.М.
17 липня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.
за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування припису, за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019, -
Позивач звернувся з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2019 року стосовно нежитлових приміщень (групи приміщень №2а) за адресою: АДРЕСА_1 .
Одночасно з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення адміністративного позову до ухвалення рішення в адміністративній справі шляхом: зупинення дії припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2019 року стосовно нежитлових приміщень (групи приміщень №2а) за адресою: АДРЕСА_1 та заборони Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва проводити позапланові перевірки стосовно нежитлових приміщень (групи приміщень АДРЕСА_1 до вирішення справи по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено дію припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2019 стосовно нежитлових приміщень (групи приміщень №2а) за адресою: АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлено з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову якою відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права, без врахування всіх фактичних обставин справи. Вказує, що судом першої інстанції не наведено жодних обставин, які свідчать про очевидність протиправності оскаржуваного наказу та не надано оцінки тим доказам очевидної протиправності, на які покликався позивач у заяві про забезпечення позову.
В судове засідання з'явився представник відповідача, який підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити та рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове про відмову у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Представник позивача просив залишити ухвалу суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що достатнім, допустимим і належним способом, який дозволить зберегти існуюче становище до звершення розгляду справи по суті позовних вимог, є вжиття заходів забезпечення шляхом зупинення дії припису Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2019 року стосовно нежитлових приміщень (групи приміщень АДРЕСА_1 .
Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно зі ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони вчиняти певні дії.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
З матеріалів справи вбачається, що Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) проведено позапланову перевірку дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності об'єкта будівництва «Реконструкція нежитлових приміщень (групи приміщень №2) під заклад громадського харчування на АДРЕСА_1 Оболонському районі м. Києва».
За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт від 18.03.2018.
Крім того, за результатам вищевказаної перевірки відповідачем складено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2019, яким вимагалось у термін до 18.05.2019 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Подаючи заяву про забезпечення вжиття заходів позивач вказує про те, що враховуючи строк виконання оскаржуваного припису, який встановлено до 18.05.2019, невиконання зазначеного припису може призвести до негативних наслідків, зокрема, до накладення Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва штрафів стосовно неї, застосування інших видів відповідальності, або ж, знесення об'єкту будівництва.
Зазначені обставини судом враховується, однак, не може бути підставою для забезпечення адміністративного позову без наявності підстав, передбачених ст. 150 КАС України.
Суд першої інстанції не навів обставин, які свідчать про очевидність протиправності оскарженого припису; не дослідив і не надав оцінки тим доказам очевидної протиправності, на які покликався позивач у заяві про забезпечення позову.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позу, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про сторін, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить висновку, що заявником не були надані докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, необхідності докладання значних зусиль та витрат для захисту цих інтересів у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення позову.
Слід зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
При прийнятті рішення за результатами розгляду заяви про забезпечення позову судом також була врахована практика Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» Європейського суду з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Крім того, колегія зазначає, що у змісті апеляційної скарги апелянт звертає увагу на факти наведення позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки недостовірних даних та як наслідок правомірності винесення оскаржуваного припису.
Однак, така оцінка вказаним доказам буде надана при розгляді справи у першій інстанції під час розгляду адміністративного позову (№640/6620/19) про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.03.2019 стосовно нежитлових приміщень (групи приміщень №2а) за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, колегія суддів приходить висновку про відсутність підстав для забезпечення позову та зупинення дії припису від 18.03.2019, оскільки позивачем не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та матеріальних витрат.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.
Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, судова колегія вважає, що заява позивача про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, скасування припису - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.05.2019 - скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотанні про забезпечення позовних вимог.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: Я. М. Василенко
О. І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 23.07.2019